вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2018/25
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного підприємства "АТЛАНТА-АГРО"
про стягнення заборгованості
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 4 078,70 грн. - 3 % річних, 10 408,61 грн. - індексу інфляції, 2422,40 грн. - судового збору, мотивуючи порушення строків виконання грошових зобов'язань щодо внесення збору за зберігання вантажу по накопичувальним картках ф.ФДУ-92 № 19069002, 23069003 у розмірі 94 919,88 грн.
Ухвалою суду від 30.04.2025 відкрито провадження у справі №904/2018/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
01.05.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач зазначив, що обставини встановлені судом у справі №904/715/24, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо сплати збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№19069002, 23069003 на суму 94 919,88 грн з ПДВ. Тому, стягнення платежів за вказаними документами здійснювалось у судовому порядку за позовом Залізниці. А тому, з огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у Відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед Позивачем безпосередньо пов'язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/715/24, яке набрало законної сили 26.11.2024 (аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №904/256/24). Отже, враховуючи, що обов'язок з оплати спірних сум виник у Відповідача з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/715/24, обґрунтованим періодом нарахування інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням меж позовних вимог, є період з 27.11.2024 до дати погашення заборгованості. Проте, Відповідачем грошові кошти перераховані Позивачу 27.11.2024, а тому у Позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних витрат.
12.05.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що враховуючи порушення строків виконання грошових зобов'язань щодо внесення збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №19069002, 23069003 у розмірі 94919,88 грн з ПДВ, Відповідач має сплатити Позивачеві 3% річних (4078,70грн) та інфляційні втрати (10408,61грн). Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою в будь-якому випадку не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат. Стягнення 3 % річних та інфляційних втрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання і обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову (постанова Верховного Суду від 18.05.2022 по справі №918/650/21).
16.05.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, де останній виклав аналогічну правову позицію, викладеній у відзиві на позовну заяву, поданому раніше до суду.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/715/24 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ПП "Атланта-Агро", залишеного без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024, позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з ПП "Атланта-Агро" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збір за зберігання вантажу в розмірі 94 919,88 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 року у справі № 904/715/24, яке набрало законної сили 26.11.2024 року, 02.12.2024 видано наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 у справі №904/715/24 ПП "Атланта-Агро" (Відповідач) виконало добровільно, сплативши 94 919,88 грн (збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках № ф. ФДУ-92 №19069002, 23069003), що підтверджується платіжним дорученням № 12578 від 27.11.2024.
Під час розгляду справи № 904/715/24 судами встановлені наступні обставини.
Протягом травня-червня 2023 року комерційними ревізорами проведено перевірку з питання дотримання умов договору "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії", за період березень-травень 2023 року, та виявлено не вірне нарахування збору за зберігання вантажу, як наслідок, нараховано збір за зберігання вантажу в розмірі 94 919,88 грн на завантажені вагони, які прибували на адресу вантажоодержувача та під забезпечення заявки на навантаження Відповідачем. Станцією Мирова на підтвердження обставин складені акти загальної форми №46, №49, №48, №47, №45, №43, №44.
Підтвердженням навантаження Приватним підприємством "Атланта Агро" свідчать накладні №45909017, 45923463, 45938842, 45961976, 45975497, 46003646, 46120226 від 19.06.2023. Завантажені вагони з під'їзної колії на станцію Мирова подавались групами, що підтверджується записами у Журналі закріплення вагонів на ст. Мирова.
За наслідками виявленого недобору збору за зберігання вантажів складені накопичувальні картки №19069002, 23069003 та нараховано збір за зберігання вагонів у розмірі 94 919,88 грн (у т.ч. ПДВ) відповідно до тарифів, встановлених п. 2.1. розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 з застосуванням коригуючого коефіцієнту відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України №441 від 22.06.2022 року.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із наявного у справі, повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-32150080/2020-001 від 16.03.2020 року вбачається, що Позивач засвідчив прийняття від Відповідача заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 8678; 2) платника - 8203375 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.
За таких обставин, 16.03.2020 року між Позивачем, як перевізником, та Відповідачем, як замовником, шляхом приєднання останнього, укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі договір, договір про надання послуг з організації перевезення).
Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагона для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних із цим послуг і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Пунктом 1.4 договору про надання послуг з організації перевезення встановлено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватися накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору).
Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (п. 1.6 договору).
Згідно з пунктом 1.7 договору про надання послуг з організації перевезення цей договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) іншою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір, інша сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
Відповідно до пункту 1.9 цього договору за результатом розгляду заяви (акцепту) перевізник направляє замовнику у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення, або про дату укладення договору, присвоєння замовнику коду замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору із замовником.
Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору (п. 1.10 договору).
Пунктом 2.1 договору визначені обов'язки замовника, зокрема:
- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором із сум внесеної передоплати за кодом платника; самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагона за межами України та інших послуг перевізника (пп. 2.1.4);
- у строки, встановлені розділом 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості; підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а; у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (підп. 2.1.7).
У п. 4.1 договору про надання послуг перевезення передбачено, що розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".
Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розд. 15 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок Перевізника зі спеціальним режимом використання.
Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти Перевізник зараховує на особовий рахунок Замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх Замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього Договору (п. 4.2. договору про надання послуг перевезення).
Згідно з п. 4.4. договору про надання послуг перевезення по мірі виконання перевезень та надання послуг, Перевізником відображається в особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів Перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
Позивач надав на підписання Відповідачеві накопичувальні картки ф. ФДУ-92 № 19069002 від 19.06.2023 та № 23069003 від 23.06.2023 на суму 94 919,88 грн (з ПДВ).
Посилаючись на умови підп.2.1.7 п. 2.1 договору про надання послуг з організації перевезення, Позивач стверджує, що обов'язок Відповідача підписати накопичувальні картки ф. ФДУ-92 № 19069002 від 19.06.2023, 23069003 від 23.06.2023 на суму 94 919,88 грн (з ПДВ) виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним з документів передбачених п. 1.4 Договору.
Позивач зазначає, що необхідно враховувати дані вищезазначених накопичувальних карток, а саме дату оформлення (19.06.2023, 23.06.2023). Відповідно кінцева дата підписання вираховується з огляду на умови пункту 2.1.7. Тому, кінцевою датою підписання цих документів та оплати послуг є 20.06.2023 року та 26.06.2023.
Наведені накопичувальні картки підписані представниками Відповідача з застереженнями:
1) вагони подавалися на станцію після оформлення перевізних документів; згідно з п. 9 Правил зберігання вантажів збір зберігання не нараховується;
2) згідно з п. 9 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів не нараховується; згідно з п. 7 договору про експлуатацію колії №ПР/М-20415/НЮдч від 13.08.2020 порожні вагони подаються а під'їзну колію партіями, сформованими з однієї або декількох груп, кожна з яких не повинна перевищувати 3 навантажених або 6 порожніх вагонів; такими ж партіями або в меншій кількості подаються на станцію навантажені вагони, що передбачається п.9 цього договору; тому пам'ятки на подавання та забирання вагонів станція оформила на партію вагонів, сформованих з груп; про формуванні партій збір за зберігання вантажу нормативними документами не передбачається.
Зазначена обставина встановлена також судом під час розгляду справи №904/715/24.
Позивач звертався до Відповідача з листом №416/ДН-2 від 08.09.2023, в якому просив розглянути питання з приводу надання дозволу на стягнення з особового рахунку збору за зберігання вантажів за накопичувальними картками №19069002 та №23069003.
У листі №3 від 27.09.2023 Відповідач зазначив про відсутність підстав для нарахування та списання з особового рахунку Відповідача збору за зберігання вантажів по станції Мирова Придніпровської залізниці, оскільки у цей час враховувалися саме договірні відносини і у залізниці не було підстав нараховувати вартість зберігання вантажу.
Неможливість самостійного списання Позивачем за вказаних обставин без згоди Відповідача з його особового рахунку плати за зберігання вантажу за накопичувальними картками ф. ФДУ-92 №19069002 та №23069003 у сумі 94 919,88 грн (з ПДВ) та несвоєчасна сплата наведеної суми, стало підставою для нарахування Позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом спору у даній справі є обставини пов'язані з наявністю прострочення виконання зобов'язання за договором, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення оплати.
Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України (далі Статут), Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку і умов експлуатації залізничних під'їзних колій, подачі та забирання вагонів згідно зі ст. 21 Закону України "Про залізничний транспорт" та п.71 Статуту - визначаються договором.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.
Проаналізувавши матеріали справи (надані докази), суд погоджується з Позивачем та не приймає позицію й доводи Відповідача.
Так, Відповідно до п.1.4 договору про надання послуг з організації перевезення №99-32150080/2020-001 від 16.03.2020 року надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Згідно з підп. 2.1.7 п. 2.1 наведеного договору Замовник (Відповідач) зобов'язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу фор-ми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги.
Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Перевізника, вказаний в розд. 15 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок Перевізника зі спеціальним режимом використання.
Одержані на поточний рахунок з спеціальним режимом використання кошти Перевізник зараховує на особовий рахунок Замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх Замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього Договору (п. 4.2. договору про надання послуг перевезення).
Згідно з п. 4.4. договору про надання послуг перевезення по мірі виконання перевезень та надання послуг, Перевізником відображається в особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати:
- провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних;
- суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами;
- плати за використання власних вагонів Перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях;
- штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень, тощо;
- неустойки, нарахованої, згідно з додатками до Договору та відображеної в інформаційному повідомленні;
- пені.
З наведеного вбачається, що за відсутності спору (застережень Замовника) Позивач після надання послуг самостійно списує кошти з рахунка Відповідача за надані послуги з внесених на поточний рахунок з спеціальним режимом використання коштів в порядку попередньої оплати.
Вирішуючи спір у справі № 904/715/24 суд встановив обов'язок Відповідача розрахуватися за надані Позивачем послуги, тобто суд встановив факт надання Позивачем Відповідачеві спірних послуг та безпідставність застережень Відповідача, внесених в накопичувальні картки №19069002, 23069003.
При цьому п.9 розділу 7 Правил зберігання вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644, встановлено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Пунктом 2.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів визначено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника.
Платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг (п. 2.5 Правил).
Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Згідно з пунктом 2.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковим підрозділом, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Частиною 3 ст. 212 ЦК України визначено, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
За таких обставин, суд не погоджується з позицією Відповідача, що обов'язок з оплати спірних сум за накопичувальними картками №19069002, 23069003 виник у Відповідача з дня набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 року у справі № 904/715/24.
Як зазначалося вище, Вирішуючи спір у справі № 904/715/24 суд встановив обов'язок Відповідача розрахуватися за надані Позивачем послуги, тобто суд встановив факт надання Позивачем Відповідачеві спірних послуг та безпідставність застережень Відповідача, внесених в накопичувальні картки №19069002, 23069003.
Виходячи з умов Договору, Позивач мав право самостійно списувати кошти з рахунка Відповідача через два робочих дня після надання послуг і підписання Відповідачем накопичувальних карток (якби такі картки були своєчасно підписані) з внесених на поточний рахунок з спеціальним режимом використання коштів в порядку попередньої оплати.
Такому, списанню коштів завадило безпідставне застереження Відповідача у відповідних накопичувальних картках, тобто настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, відповідно, на думку суду, обставина (право на списання коштів після надання послуг) вважається такою, що настала з моменту виникнення обов'язку Відповідача підписати накопичувальні картки - не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Позивач правомірно нарахував Відповідачеві 4 078,70 грн. - 3 % річних, 10 408,61 грн. - індексу інфляції.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Атланта-Агро" (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 36, код 32150080) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжі Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) 4 078 грн. 70 коп. - 3 % річних, 10 408 грн. 61 коп. - індексу інфляції, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков