вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.07.2025м. ДніпроСправа № 910/5044/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №910/5044/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІОМА МЕДІКАЛ"
до 1. Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області,
2. Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державної казначейської служби України,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпропетровської обласної прокуратури
про стягнення збитків,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСІОМА МЕДІКАЛ" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою від 21.04.2025 за вих. №б/н до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) про стягнення 124.766,28 збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 позовну заяву з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/5044/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви від 21.04.2025 за вих. №б/н, про які зазначено в тексті ухвали.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через підсистему «Електронний суд» 11.06.2025 від відповідача-1 надійшов відзив.
Через відділ документального забезпечення 26.06.2025 від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла заява від 25.06.2025 за вих. №15/2-624вих-25 про залучення до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Ухвалою від 27.06.2025 залучено Дніпропетровську обласну прокуратуру (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 38; ідентифікаційний код 02909938) в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Через підсистему «Електронний суд» 07.07.2025 від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення.
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 30.05.2025 у справі №910/5044/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області до його електронного кабінета. Документ доставлено до електронного кабінета 30.05.2025 о 19:24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 30.05.2025 у справі №910/5044/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Державній казначейській службі України до його електронного кабінета. Документ доставлено до електронного кабінета 06.06.2025 о 18:12, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 також надсилалася відповідачу-2 на адресу:
- 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул.93-ї Холодноярської Бригади, будинок 1, за трек-номером 0610257669150; зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 12.06.2025 з відміткою про отримання 09.06.2025;
та третій особі-1 на адресу:
- 01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БАСТІОННА, будинок 6 за трек-номером 0610257669150; зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 12.06.2025 з відміткою про отримання 09.06.2025.
Правильність адреси місця проживання відповідача-2 та третьої особи-1 підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 30.05.2025 вважається врученою відвідачу та третій особі коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 12.06.2025 з відміткою про отримання 09.06.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 30.05.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачами тривав до 24.06.2025.
Третій(м) особі(ам) в ухвалі від 30.05.2025 роз'яснено, що відповідно до ст. 168 ГПК України вона(и) мають право надати письмові пояснення щодо позову, які повинні відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, в п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали, а також письмові пояснення щодо відзиву протягом семи днів від дати його отримання. Крім того треті особи мають право подати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх пояснення, якщо такі докази не надані позивачем та/або відповідачем. Копію письмових пояснень треті особи направляють на адреси інших учасників процесу, докази (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа) чого надають суду протягом трьох днів від дати направлення. Учасники справи мають право подати відповідь на пояснення третіх осіб до закінчення підготовчого провадження (ч. 2 ст. 179 ГПК України).
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем-2 та пояснення третьою особою-1 не надані.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.11.2024 слідчим відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Пікаловим А.А. було розглянуто матеріали кримінального провадження № 42024000000000641, внесеного до ЄРДР 15.03.2024 за ч. 1 ст. 367 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що в період з 20.02.2023 по 03.03.2023 службові особи ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ», діючи від імені товариства, провели відвантаження наркотичних лікарських засобів (метадон, бупренорфін) за видатковими накладними на загальну суму 320.456,00 грн. Водночас, відповідно до ухвали слідчого судді від 13.11.2023, дозвіл на обшук був наданий для виявлення лише психотропних речовин та прекурсорів.
Під час проведеного 14.11.2023 обшуку в офісі ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» було вилучено лікарські засоби, що не були зазначені в ухвалі суду. Вилучення здійснено у порушення вимог кримінального процесуального законодавства та поза межами дозволеного обсягу. На вилучені препарати не було накладено арешт, що унеможливило реалізацію права власника на судовий захист.
У зв'язку з вищевикладеним, на думку позивача, дії слідчого щодо вилучення майна визнано неправомірними, що спричинило шкоду ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» у вигляді втрати майна, порушення прав власності та неможливості здійснювати господарську діяльність.
Стислий виклад позиції відповідача-1
Відповідач зазначає, що згідно з довідкою по кримінальному провадженню №12024041730001752 від 01.11.2024, до поліції надійшла заява про заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства. Встановлено, що особа перебувала одночасно на обліку в кількох медичних закладах та отримувала метадон. Частина препаратів, у тому числі «Метадон-ЗН» та «бупренорфін», видавалися ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ».
Під час досудового розслідування 20.11.2024 проведено обшук у приміщенні ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» за ухвалою суду від 14.11.2024 у межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 308 КК України. Вилучено документи, обладнання, печатки та лікарські засоби. Частину майна, зокрема документи та техніку, було повернуто 05.10.2024. Медичні препарати направлено на експертизу, про що винесено відповідну постанову 21.11.2024.
Позивач неодноразово запрошувався до отримання вилучених препаратів (листами від 30.01.2025, 11.04.2025), однак відмовився, посилаючись на нібито порушення умов зберігання та пломбування. Водночас, позивач не надав доказів того, що препарати стали непридатними, не ініціював експертизу та не довів шкоду. За даними виробника, метадон не потребує специфічних умов зберігання, окрім температурного режиму.
У межах досудового розслідування не надходило жодних скарг на дії слідчого, а вилучення препаратів здійснено відповідно до ухвали, яка дозволяла вилучати будь-які предмети, що можуть містити докази правопорушення.
На думку відповідача-1, позивач не довів жодного з елементів відповідальності за ст. 1174 ЦК України - не підтвердив факту неправомірних дій, розміру шкоди та причинного зв'язку. Оцінка шкоди в 124.766,28 грн не підтверджена доказами реальної вартості чи втрати товару.
Відтак, відповідач-1 вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки дії слідчого були правомірними, вилучене майно зберігалося належним чином, а відсутність шкоди та причинного зв'язку виключає підстави для стягнення коштів із бюджету.
Стислий виклад позиції третьої особи-2
Дніпропетровська обласна прокуратура просить відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.
У рамках кримінального провадження №12024041730001752 від 01.11.2024 (ч. 1 ст. 308 КК України) проводиться досудове розслідування щодо незаконного заволодіння наркотичним засобом метадон. Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 підтвердили факти отримання метадону у державному закладі ЗПТ і ТОВ «Аксіома Медікал» (м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, 74).
14.11.2024 ухвалою Жовтневого райсуду м. Кривого Рогу надано дозвіл на обшук, який проведено 20.11.2024. Вилучено: понад 19.000 пігулок метадону, бупренорфін, грошові кошти, комп'ютери, документи, печатки, рецепти та журнали обліку. Ліцензії на обіг наркотичних засобів під час обшуку не виявлено.
21.11.2024 вилучене майно визнано речовими доказами, а наркотичні засоби направлено на експертизу, яка підтвердила наявність метадону. 26.11.2024 суд відмовив у накладенні арешту на вилучене майно. 03.12.2024 слідчий повідомив ТОВ «Аксіома Медікал» про повернення майна. Частину майна отримано 05.12.2024, але представник товариства відмовився приймати лікарські засоби через сумніви щодо їх придатності.
Свідок ОСОБА_7 (юрисконсульт ХФП «Здоров'я народу») повідомила, що «Метадон-ЗН» не потребує особливих умов зберігання, окрім температурного режиму до 25°C. 30.01.2025 та 11.04.2025 слідчим направлено листи про можливість повернення речових доказів, однак відповіді від товариства не надходило.
Наразі досудове розслідування ще не завершене.
Відтак, на думку прокуратури, позивач не довів наявність протиправної поведінки відповідача або порушення вимог законодавства.
Прокурор зазначає, що слідчий неодноразово інформував ТОВ «Аксіома Медікал» про можливість отримання вилучених препаратів, але відповідач ігнорував ці повідомлення. Позивач не надав доказів про знищення або пошкодження майна внаслідок дій або бездіяльності правоохоронних органів, а рішення Жовтневого районного суду від 26.11.2024 про відмову в арешті вилученого майна не встановлює факт протиправності дій слідчих і не є підставою для автоматичного визнання шкоди.
Відповідач-2 та третя особа-1 пояснень не надали.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Слідчим СВ ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024041730001752 від 01.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України за фактом незаконного заволодіння шляхом шахрайства наркотичним засобом метадон.
В ході проведення досудового розслідування працівниками СКП ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено свідків вчинення кримінального правопорушення: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які під час допиту, надали свідчення, якими підтвердили вчинення невстановленими особами дій пов'язаних з отриманням в державній установі по системі ЗПТ (замісна підтримуюча терапія) наркотичного засобу метадон та в іншому приватному закладі а саме: ТОВ «Аксіома Медікал»» за адресою: м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Гетьманська будинок №74, приміщення №7 А
На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №212/11213/24 від 14.11.2024 надано дозвіл слідчим СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Пікалову А.А., Бабаєву І.Ю., прокурорам Криворізької північної окружної прокуратури, які призначені здійснювати процесуальне керівництво досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із залученням працівників СКП ВП №3 на проведення обшуку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, буд.74 а, з метою виявлення та вилучення системних блоків до персональних комп'ютерів з електронними накопичувачами інформації з приводу надання (продажу) громадянам рецептурних бланків форми №3, медичних карток, документів, щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ», медичної діяльності лікарів-наркологів ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ», їх штампів, печаток, кліше, факсиміле, чорнових записів, інших предметів та документів, які містять інформацію щодо вчинення даного кримінального правопорушення та мають значення для встановлення тих обставин, що складають предмет доказування.
20.11.2024 слідчими СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно, яке належить ТОВ «Аксоіма Медікал», а саме: 1) пігулки «Метадон-ЗН» ємкістю 25 мг в кількості 19260 одиниць; 2) бупренорфін гідрохлорид ємкістю 2 мг в кількості 600 одиниць; 3) бупренорфін гідрохлорид ємкістю 8 мг в кількості 120 одиниць; 4) ноутбук фірми «Aser» с.н. - NXEGJEU01134915D1B3400 та зарядний пристрій до нього; 5) договори про надання лікарських засобів в кількості 229 одиниць з даними про оплату грошових коштів та кількість медикаменту; 6) 10 канцелярських папок на яких мається написи: 1) звіти - 25 ємкістю 1 арк., 2) статутні документи ємкістю 18 арк., 3) договір ємкістю 9 арк., 4) накази ємкістю 57 арк., 5) ДСО ємкістю 38 арк. 6) накладні приходу препарату ємкістю 39 арк., 7) держлік ємкістю 82 арк., 8) кадри ємкістю 83 арк., 9) МОЗ ємкістю 53 арк., 10) звіт 24 ємкістю 109 арк. - серед вище зазначених документів під час обшуку не виявлено ліцензію на право зберігання, перевезення, реалізацію (відпустк), знищення, використання наркотичних засобів (списку 1 таблиці ІІ, та списку 1 таблиці ІІІ), психотропних речовин (списку 2 таблиці ІІ, та списку 2 таблиці ІІІ), прекурсорів (списку 1 таблиці IV, та списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»; 7) грошові кошти в сумі 26431,00 гривень - які на момент обшуку знаходились в тумбочці адміністратора поряд з договорами про надання лікарських засобів, що може свідчити, що дані кошти отримані внаслідок господарської діяльності ТОВ «Аксіома Медікал»; 8) печатку «ТОВ «Аксіома Медікал» - яка знаходилась на столі адміністратора та ідентична тій що мається на договорах про надання лікарських засобів в кількості 229 одиниць з даними про оплату грошових коштів та кількість медикаменту; 9) 30 рецептів (Ф1) з порядковою нумерацією; 10) ноутбук фірми «Aser» с.н. - WXK6TEU01D4120ECB53400 та зарядний пристрій до нього та чорновими записами паролів; 11) печатка ТОВ «Аксіома Медікал» ЄРДПУ 44168405; 12) зошит в клітинку з написом на лицьовій стороні «Дорошенко» на 96 арк. із чорновими записами; 13) картки стаціонарних хворих із первиною нумерацією за збільшенням №1-374 (триста сімдесят чотири); 14) рецепти ф1 з печатками ТОВ «Аксіома Медікал» в кількості 66 одиниць; 15) 2 (два) зошити в клітинку з написом на лицьовій стороні «Кучерук» та «Городецький» на 86 арк. із чорновими записами; 16) ноутбук фірми «Aser» с.н. - WXEGJEUOH34915EA3400 та зарядний пристрій до нього; 17) печатка ТОВ «Аксіома Медікал для рецептів» з друкованою таблицею на А-4 з чорновими записами; 18) журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії закладу охорони здоров'я назва наркотичного засобу метадон, одиниця вимірювання 25 мг. від 12.11.2024; журнал обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, препаратів (лікарських засобів), що містять наркотичні засоби від 08.07.2024 з маркуванням (додаток № 5); журнал обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, препаратів (лікарських засобів), що містять наркотичні засоби від 08.07.2024 з маркуванням (додаток № 5); журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії закладу охорони здоров'я від 08 липня 2024 року, з маркуванням (Метафін); журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії закладу охорони здоров'я від 08.07.2024 з маркуванням (Метадон) та договори про надання лікарських засобів в кількості 6 одиниць. з даними про оплату грошових коштів та кількість медикаменту; 19) реєстратор фірми «dahua» модель «DHI-NVR2116HS-12» серійний номер № НОМЕР_1 .
Постановою слідчого СВ ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 21.11.2024 виявленні та вилучені в ході проведення обшуку речі та документи визнано речовими доказами.
В ході досудового розслідування слідчим СВ ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 21.11.2024 призначено експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та направлено на виконання експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України, а саме пігулки в кількості 19 260 одиниць, що знаходилися в блістерній упаковці з написом «Метадон-ЗН 25 мг», бупренорфін гідрохлорид ємкістю 2 мг. у кількості 600 одиниць, бупренорфін гідрохлорид ємкістю 8 мг у кількості 120 одиниць.
Згідно висновку, надані на експертизу речовини містять в собі наркотичні засоби обіг якого обмежений - метадон (фенадон).
На підставі отриманого висновку слідчий СВ ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 22.11.2024 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на зазначене вилучене майно.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2024 у задоволенні клопотання відмовлено.
В подальшому 05.12.2024 представником ТОВ «Аксіома Медікал» отримано частину вилученого майна, про що надана розписка. Водночас, представник товариства повідомила про неможливість прийняття від органу досудового розслідування частини вилучених лікарських засобів, а саме: 19260 одиниць у блістерній упаковці з написом «МетадонЗН 25 мг», 600 одиниць бупренорфіну гідрохлориду (2 мг) та 120 одиниць бупренорфіну гідрохлориду (8 мг). Представник ТОВ «Аксіома Медікал» зазначила про відсутність достовірної інформації щодо вмісту зазначених упаковок на момент їх повернення. Окрім того, висловила сумнів у придатності препаратів до обігу та можливості їх безпечного використання для лікування людей.
В рамках досудового розслідування даного кримінального провадження, зокрема, слідчим допитано в якості свідка юрисконсульта юридичного відділу ХФП «Здоров'я народу» ОСОБА_7 , яка повідомила, що лікарський засіб «Метадон-ЗН» не потребує особливих умов зберігання. З її слів, відповідно до інструкції до препарату, він має зберігатися в оригінальній упаковці за температури не вище 25°C, без необхідності дотримання додаткових специфічних умов.
10.12.2024 позивач звертався з заявою про проведення фармацевтичної експертизи до т.в.о. начальнику Відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з метою мінімізації збитків держави, а саме матеріальної шкоди завданої товариству протиправними діями слідчого, (за умови визнання експертом препаратів придатним для використання за призначенням), товариство було готове було отримати майно вилучене під час обшуку 20.11.2024 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, буд.74-а в приміщенні ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ», а саме пігулоки: «Метадон-ЗП» ємкістю 25 мг., бупренорфін гідрохлорид ємкістю 2 мг., бупренорфін гідрохлорид ємкістю 8.
Як зазначає позивач у позові, заява була проігнорована, фармацевтична експертиза препаратів не була проведена та пігулки так і знаходяться в Відділенні поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
21.01.2025 позивач звернувся до т.в.о. начальнику Відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про відшкодування ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» матеріальної шкоди у розмірі 124.766,28 грн. завданої неправомірними діями органу досудового розслідування, а саме неправомірними діями Слідчого СВ відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Пікалова А. А., які полягають у вилученні та зберіганні медичних препаратів у неналежних умовах, та не можливості їх використання товариством у подальшому за призначеннями.
Позивач у позові зазначає, що жодної відповіді на дану заяву відповідачем-1 надано не було.
В матеріалах справи також наявні листи від 11.04.2025 та 30.01.2025, відповідно до яких слідчим слідчого відділення відділу поліції №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області на адресу ТОВ «Аксіома Медікал» було направлено інформаційні листи із повідомленням про можливість повернення речових доказів.
Разом з тим позивач у позові зазначає, що вилучені пігулки були запаяні в блістери, які спаковані у коробки з назвою препарату «Метадон-ЗП» ємністю 25 мг у кількості 19 200 шт. (109.396,80 грн), бупренорфін гідрохлорид ємністю 2 мг у кількості 600 шт. (10.143,60 грн), бупренорфін гідрохлорид ємністю 8 мг у кількості 120 шт. (5.225,88 грн).
На думку позивача, слідчий СВ відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Пікалов А.А. умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, вилучивши під час обшуку 20.11.2024 року за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, буд. 74а медичні препарати, які не були визначені в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №212/11213/24 від 14.11.2024 року, та на які в подальшому не було накладено арешт, і які товариство не має змоги отримати, оскільки не впевнене, що препарати придатні для обігу та використання за призначенням, у зв'язку з тим, що вони зберігалися за невідомих умов та неуповноваженими на те особами, отже є лікарськими засобами сумнівної якості.
У зв'язку з вищевикладеним позивач оцінює суму завданого матеріального збитку у розмірі 124.766,28 грн.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 124.766,28 грн збитків.
Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №910/2062/18.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно з частиною 2 цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 цього Кодексу, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені у статті 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою для покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування положень частини 1 статті 1176 зазначеного Кодексу в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 цього Кодексу.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, ці норми не заперечують обов'язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 908/2202/18, від 02.03.2020 у справі № 910/434/19.
Відповідно до частини 2 статті 2, частини 1 статті 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
У пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц Велика Палата дійшла висновку, що належним відповідачем у справах про вішкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав, з урахуванням того, що саме на державу покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
Дії (бездіяльність) відповідного органу (у цьому випадку Шосткинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Сумській області), внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно, встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та про відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (стаття 11 ЦК України).
У статті 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
За змістом частини 1 статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною 5 статті 171, частиною 5 статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Згідно з частиною 3 статті 13, частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 78, частиною 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №212/11213/24 від 14.11.2024 надано дозвіл слідчим СВ ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Пікалову А.А., Бабаєву І.Ю., прокурорам Криворізької північної окружної прокуратури, які призначені здійснювати процесуальне керівництво досудового розслідування даного кримінального провадження ОСОБА_4., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 із залученням працівників СКП ВП №3 на проведення обшуку за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Гетьманська, буд.74 а, з метою виявлення та вилучення системних блоків до персональних комп'ютерів з електронними накопичувачами інформації з приводу надання (продажу) громадянам рецептурних бланків форми №3, медичних карток, документів, щодо здійснення господарської діяльності ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ», медичної діяльності лікарів-наркологів ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ», їх штампів, печаток, кліше, факсиміле, чорнових записів, інших предметів та документів, які містять інформацію щодо вчинення даного кримінального правопорушення та мають значення для встановлення тих обставин, що складають предмет доказування.
20.11.2024 слідчими СВ ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно, яке належить ТОВ «Аксоіма Медікал», а саме: 1) пігулки «Метадон-ЗН» ємкістю 25 мг в кількості 19260 одиниць; 2) бупренорфін гідрохлорид ємкістю 2 мг в кількості 600 одиниць; 3) бупренорфін гідрохлорид ємкістю 8 мг в кількості 120 одиниць; 4) ноутбук фірми «Aser» с.н. - NXEGJEU01134915D1B3400 та зарядний пристрій до нього; 5) договори про надання лікарських засобів в кількості 229 одиниць з даними про оплату грошових коштів та кількість медикаменту; 6) 10 канцелярських папок на яких мається написи: 1) звіти - 25 ємкістю 1 арк., 2) статутні документи ємкістю 18 арк., 3) договір ємкістю 9 арк., 4) накази ємкістю 57 арк., 5) ДСО ємкістю 38 арк. 6) накладні приходу препарату ємкістю 39 арк., 7) держлік ємкістю 82 арк., 8) кадри ємкістю 83 арк., 9) МОЗ ємкістю 53 арк., 10) звіт 24 ємкістю 109 арк. - серед вище зазначених документів під час обшуку не виявлено ліцензію на право зберігання, перевезення, реалізацію (відпустк), знищення, використання наркотичних засобів (списку 1 таблиці ІІ, та списку 1 таблиці ІІІ), психотропних речовин (списку 2 таблиці ІІ, та списку 2 таблиці ІІІ), прекурсорів (списку 1 таблиці IV, та списку 2 таблиці IV) «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»; 7) грошові кошти в сумі 26431,00 гривень - які на момент обшуку знаходились в тумбочці адміністратора поряд з договорами про надання лікарських засобів, що може свідчити, що дані кошти отримані внаслідок господарської діяльності ТОВ «Аксіома Медікал»; 8) печатку «ТОВ «Аксіома Медікал» - яка знаходилась на столі адміністратора та ідентична тій що мається на договорах про надання лікарських засобів в кількості 229 одиниць з даними про оплату грошових коштів та кількість медикаменту; 9) 30 рецептів (Ф1) з порядковою нумерацією; 10) ноутбук фірми «Aser» с.н. - WXK6TEU01D4120ECB53400 та зарядний пристрій до нього та чорновими записами паролів; 11) печатка ТОВ «Аксіома Медікал» ЄРДПУ 44168405; 12) зошит в клітинку з написом на лицьовій стороні «Дорошенко» на 96 арк. із чорновими записами; 13) картки стаціонарних хворих із первиною нумерацією за збільшенням №1-374 (триста сімдесят чотири); 14) рецепти ф1 з печатками ТОВ «Аксіома Медікал» в кількості 66 одиниць; 15) 2 (два) зошити в клітинку з написом на лицьовій стороні «Кучерук» та «Городецький» на 86 арк. із чорновими записами; 16) ноутбук фірми «Aser» с.н. - WXEGJEUOH34915EA3400 та зарядний пристрій до нього; 17) печатка ТОВ «Аксіома Медікал для рецептів» з друкованою таблицею на А-4 з чорновими записами; 18) журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії закладу охорони здоров'я назва наркотичного засобу метадон, одиниця вимірювання 25 мг. від 12.11.2024; журнал обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, препаратів (лікарських засобів), що містять наркотичні засоби від 08.07.2024 з маркуванням (додаток № 5); журнал обліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, препаратів (лікарських засобів), що містять наркотичні засоби від 08.07.2024 з маркуванням (додаток № 5); журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії закладу охорони здоров'я від 08 липня 2024 року, з маркуванням (Метафін); журнал обліку наркотичних препаратів в кабінетах замісної підтримувальної терапії закладу охорони здоров'я від 08.07.2024 з маркуванням (Метадон) та договори про надання лікарських засобів в кількості 6 одиниць. з даними про оплату грошових коштів та кількість медикаменту; 19) реєстратор фірми «dahua» модель «DHI-NVR2116HS-12» серійний номер № НОМЕР_1 .
Постановою слідчого СВ ВП №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 21.11.2024 виявленні та вилучені в ході проведення обшуку речі та документи визнано речовими доказами.
Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що завданням поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Відповідно до частини 17 статті 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до норм діючого кримінально-процесуального законодавства, процесуальний керівник і слідчий під час досудового слідства здійснюють свої процесуальні права і виконують покладені на них обов'язки у відповідності до вимог закону.
Прийняття слідчим або прокурором процесуального рішення по кримінальному провадженню, яке в подальшому скасовується компетентною особою у встановленому законом порядку, саме по собі не тягне за собою настання відповідальності з боку вказаних суб'єктів.
Можливість прийняття стороною кримінального провадження процесуального рішення і подальше скасування цього рішення у встановленому порядку передбачена нормами КПК України і само по собі не тягне за собою будь-якої відповідальності.
В ході досудового розслідування слідчим СВ ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 21.11.2024 призначено експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та направлено на виконання експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України, а саме пігулки в кількості 19 260 одиниць, що знаходилися в блістерній упаковці з написом «Метадон-ЗН 25 мг», бупренорфін гідрохлорид ємкістю 2 мг. у кількості 600 одиниць, бупренорфін гідрохлорид ємкістю 8 мг у кількості 120 одиниць.
Згідно висновку, надані на експертизу речовини містять в собі наркотичні засоби обіг якого обмежений - метадон (фенадон).
На підставі отриманого висновку слідчий СВ ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 22.11.2024 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на зазначене вилучене майно.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2024 у задоволенні клопотання відмовлено.
Статтями 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 908/2202/18, від 02.03.2020 у справі № 910/434/19, від 09.04.2020 у справі № 908/690/19 та від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 16.06.2021 у справі № 910/15883/14.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає такі складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Водночас, обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.07.2019 у справі № 909/374/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, у постанові Верховного Суду від 27.03.2020 № 915/935/18 та у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/16672/20.
Дії (бездіяльність) органів державної влади, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, передбаченого ст. 11 ЦК України внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.
Отже, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) відповідного органу; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Статтею 2 КПК України передбачено завдання кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що понесло збитки в розмірі 124.766,28 грн, внаслідок незаконної бездіяльність слідчого СВ ВП №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Позивач вважає, що слідчий умисно вийшов за межі наданих йому повноважень, вилучивши під час обшуку медичні препарати, які не були передбачені ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.11.2024, та як стверджує позивач, невідомо у яких умовах зберігалися зазначені препарати, та чи залишаються вони придатними до використання.
Положенням ст. 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160 -166, 170 - 174 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 4 ст. 168 КПК України унормовано, що після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначено правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Відповідно до п.27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1 - 26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв'язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частиною 1 ст. 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч.5 ст.171, ч.5 ст.173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Отже, обов'язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування відповідної ухвали про вилучення чи накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.
Отже, факт завдання збитків у вигляді втрати майна, що належало ТОВ «Аксіома Медікал» і було тимчасово вилучене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041730001752 від 01.11.2024, відкритому за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 308 КК України (за фактом незаконного заволодіння наркотичним засобом метадон шляхом шахрайства), має бути доведений і підтверджений належними, допустимими та достовірними доказами відповідно до вимог статей 76- 78 ГПК України.
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Тобто, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Як зазначалось вище, обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази незаконності дій відповідача, а також причинно-наслідковий зв'язок між діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та заподіяними збитками.
Відтак, як встановлено судом та не заперечується сторонами, 05.12.2024 представниками ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» зазначено, про неможливість отримання від органу досудового розслідування, вилучених пігулок в кількості 19260 шт, що знаходяться в блістерній упаковці з написом «Метадон-ЗН 25 мг.; бупренорфіну гідрохлорид ємкістю 2мг. в кількості 600 шт та бупренорфіну гідрохлорид ємкістю 8 мг. в кількості 120 шт., у зв'язку з тим, що працівникам ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» достовірно не відомо який саме препарат на момент повернення перебуває у цих коробках/блістерах, препарат на їх думку непридатний для обігу і не може бути використаний для людей, «пломбування» вилученого медичного препарату також на їх думку позивача було порушене.
В подальшому 12.12.2024 слідчим було надіслано запит до ТОВ «Харківське Фармацевтичне підприємство «Здоров'я народу», з метою встановлення інформації по таблеткам в упаковках «Метадон-ЗН таблетки 25 мг. 100 (10х10), на якому значиться виробник «Здоров'я народу» серія №5700724 та які умови зберігання препарату, про що отримана копія інструкції препарату а саме: «зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.».
10.12.2024 позивач звертався до відповідача-1 з заявою про повернення тимчасово вилученого майна, зокрема про проведення судової фармацевтичної експертизи.
Як вбачається з довідки по кримінальному провадженню №64705-2025 від 07.06.2025 відповідачем-1 до позивача 20.12.2024 було надіслано відповідь про неможливість розгляду вище зазначеного звернення, з причин відсутності вилученого майна, оскільки 21.11.2024 винесено постанову на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та направлено її на виконання експертам Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи, а саме пігулки в кількості 19260 шт., що знаходяться в блістерній упаковці з написом «Метадон-ЗН 25 мг.»; бупренорфін гідрохлорид ємкістю 2мг. в кількості 600 шт.; бупренорфін гідрохлорид ємкістю 8 мг. в кількості 120 шт.
25.12.2024 винесена постанова про проведення процесуальних дій на інший території, а саме за місцем розташування ТОВ «ХФП «Здоров'я народу».
21.01.2025 позивачем було направлено заяву до ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, про відшкодування завданого збитку ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» у розмірі 124.766,28 грн.
03.02.2025 було надіслано відповідь в якій було зазначено, що згідно чинного законодавства, а саме ч. 1 ст. 1174 ЦПК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи та постанови Верховного Суду України № 6-440цс16 від 25 травня 2016 року, що унеможливлює рішення.
Також у довідці по кримінальному провадженню №64705-2025 від 07.06.2025 зазначено, що в матеріалах кримінального провадження №12024041730001752 від 01.11.2024 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 308 КК України, дійсно перебуває майно належне Товариству з обмеженою відповідальністю «АКСІОМА МЕДІКАЛ» код ЄРДПОУ 44168405, яке зберігалось згідно чинного законодавства та після отримання ухвали про відмову в арешті майна, ТОВАРСТВА З ОБМЕЖАНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» слідчим Пікаловим А.А. було повідомлено про можливість отримання препаратів та іншого майна. Внаслідок чого було повернуто майно окрім медичних препаратів з наркотичною речовиною, згідно розписки про отримання ТОВ «Аксіома Медікал» із зазначенням порушення цілісності пакування та неналежних умов зберігання, що не відповідає дійсності та на даний час орган досудового слідства має на меті виконати ухвалу про відмову про арешт майна в частині повернення вилученого майна.
30.01.2025 направлено інформаційний лист до ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» про можливість їм повернення речових доказів, а саме вилучених препаратів (станом на теперішній час від ТОВ «Аксіома Медікал», будь яких листів, SMS повідомлень, тощо не надходило).
24.02.2025 допитано в якості свідка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебуває на посаді юрисконсульта юридичного відділу ТОВ «ХФП «Здоров'я народу», яка в своєму допиті вказала, що специфічних умов зберігання препарат «метадон-зн» не має, та передбачає «зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.».
11.04.2025 направлено повторно інформаційний лист до ТОВ «АКСІОМА МЕДІКАЛ» про можливість їм повернення речових доказів, а саме вилучених препаратів (станом на теперішній час від ТОВ «Аксіома Медікал», будь яких листів, SMS повідомлень, тощо не надходило).
На даний час досудове розслідування триває, жодних оскаржень або звернень до суду про бездіяльність слідчого під час проведення досудового розслідування до відділення поліції № 3 КРУП ГУНП не надходило.
Позивач у позовній заяві стверджує, що вилучені препарати зберігалися в неналежних умовах, що нібито призвело до їх непридатності, однак належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вилучені препарати стали непридатними для використання через неналежні умови зберігання у відділенні поліції №3 Криворізького РУП ГУНП, не надає.
Також позивач зазначає, що звертався із заявами від 10.12.2024 та 21.01.2025 до т.в.о. начальника відділення поліції №3 Криворізького РУП щодо проведення фармацевтичної експертизи та відшкодування шкоди в сумі 124 766,28 грн.
Однак положення ст. 1174 ЦК України не передбачає обов'язкової процедури досудового врегулювання для спорів про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, а тому заява позивача від 21.01.2025 не є належним способом досудового врегулювання спору.
При цьому, зважаючи на положення ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відсутність висновку експертизи щодо непридатності препаратів унеможливлює встановлення факту втрати їхньої вартості, або неможливості їх повернення та подальшої реалізації.
Суд зауважує, що позивачем не надано жодного висновку експерта чи іншого належного доказу, який би підтверджував факт втрати споживчих властивостей або непридатності вилучених лікарських засобів унаслідок їх зберігання в неналежних умовах у відділенні поліції №3 Криворізького РУП ГУНП.
Не доведено належними та допустимими доказами причинно-наслідковий зв'язок між умовами зберігання зазначених препаратів та їх нібито зіпсуванням, що унеможливлює встановлення факту завдання шкоди та визначення її розміру. Подані позивачем пояснення мають характер припущень, а встановлення факту непридатності лікарських засобів потребує спеціальних знань, тобто може бути здійснене виключно шляхом проведення відповідної експертизи.
Слід зазначити, що позивач, заперечуючи проти повернення вилучених препаратів та обґрунтовуючи вимогу про стягнення шкоди у розмірі 124.766,28 грн, не подав до суду клопотання про призначення відповідної судової експертизи, як це передбачено положеннями статті 99 Господарського процесуального кодексу України, та не навів свого обґрунтованого розрахунку втрат чи документального підтвердження зменшення вартості лікарських засобів.
При цьому, суд наголошує, що згідно з нормами ст. ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як роз'яснено в постанові Великої Палати Верховного суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Позивач просить стягнути шкоду з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, однак, відповідно до ст. 1174 ЦК України, відшкодування шкоди можливе лише за наявності встановленого факту неправомірних дій органу державної влади та завданої шкоди.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належних доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.
Згідно вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, з'ясувавши повно і об'єктивно всі обставин справи, за відсутності встановлених судом усіх елементів правопорушення, необхідних для стягнення шкоди, а саме протиправності поведінки відповідачів, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; та самого факту шкоди у заявленому розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення із відповідачів шкоди є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк