вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позову без розгляду
23.07.2025м. ДніпроСправа № 904/3637/25
За позовом Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ"
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - не прибув
Відповідача - не прибув
Позивач просить зобов'язати Відповідача вчинити певні дії за рахунок останнього - здійснити демонтаж самочинної прибудови до нежитлової будівлі "Квіткового ринку" розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 82, на земельній ділянці загальною площею - 0,0500 га; кадастровий номер: 1212400000:02:035:0066, а саме: - демонтаж самочинно прибудованих цегляних стін площею 12,5м х 2,03м з боку вул. Незалежності (Горького) до Будівлі літера "А" Квіткового ринку (згідно технічного паспорту); - демонтувати самочинно прибудованих цегляних стін площею 12,5м х 2,03м з боку житлового будинку №90 по вул. Центральна (Карла Маркса) до Будівлі літера "А" Квіткового ринку (згідно технічного паспорту); - демонтувати самочинно прибудованих цегляних стін з вивіскою «Ломбард площею 6,7м х 4,0м з боку житлового будинку №90 по вул. Центральна (Карла Маркса) до Будівлі літера "А" Квіткового ринку (згідно технічного паспорту).
Суд 14.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та призначив підготовче засідання на 15:30 год. 23.07.2025.
22.07.2025 через систему Електронний суд від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Представник Відповідача в судове засідання не прибув.
23.07.2025 представник Позивача у судове засідання не прибув, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника Позивача до суду не надходило. Враховуючи, що Позивач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи (документ доставлено до електронного кабінету 15.07.2025 о 01:05).
Відтак, Позивач був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте, його представник не прибув у призначене на 23.07.2025 судове засідання. Також Позивач чи його представник не направив/ли на адресу суду будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, клопотань із зазначенням поважності причин не прибуття в судове засідання або клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.2 ст. 14 ГПК України).
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч.4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачають подання Позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право Позивача, як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Право Позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути вчинене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо Позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Також суд враховує, що Позивач зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні та неможливості з'явитись представника Позивача у визначені судом дати та час (через зайнятість у інших справах, тощо) або ж заявити клопотання про участь у підготовчому засіданні від 23.07.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Жодної з наведених процесуальних дій Позивач не вчинив.
Відтак, передумовою встановлення обставин можливості/неможливості розгляду справи за відсутності Позивача є подання ним до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Проте, такої заяви матеріали справи не містять.
В свою чергу, перевіряючи інші обставини, зокрема з урахуванням введеного воєнного стану в Україні, за даними інтернет-ресурсу "Офіційна карта повітряних тривог України (https://map.ukrainealarm.com/)" судом не встановлено існування загроз більше ніж за годину до засідання та під час засідання через повітряні чи інші атаки за місцезнаходженням суду та Позивача.
Крім того, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі №905/458/21, зазначив, що виходячи з аналізу ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України вбачається, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у ч. 4 ст. 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати, ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За висновками Верховного Суду, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України норми права за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року в справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 року в справі № 910/18360/19 та інших).
Частиною 2 ст. 226 ГПК України встановлено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відповідно до ч.4 ст.226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі залишення заяви без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАРЕЦ" про зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в строки та порядку, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Г. Юзіков