вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" липня 2025 р. Справа №920/1305/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін у судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джем-М"
на рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 (повний текст складено 23.05.2025)
у справі №920/1305/23 (суддя Резніченко О.Ю.)
за позовом Приватного підприємства "Джем-М"
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3
про визначення розміру статутного капіталу та визначення власника статутного капіталу
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
Приватне підприємство "Джем-М" (далі - ПП "Джем-М") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення 100% розміру статутного капіталу ПП "Джем-М", а також визначення власником 100% статутного капіталу сумою в 60 100,00 грн ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 02.10.2025 відкрито провадження у справі №920/1305/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.12.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , а також залучено до участі у справі як співвідповідача - ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/1305/23 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем є саме товариство - ПП "Джем-М", а відповідачами - учасники такого товариства. При цьому, позов фактично заявлено позивачем в інтересах одного із засновників, який визначений відповідачем - ОСОБА_1 . В свою чергу, позовна вимога сформована так, що стягнення (визначення прав) буде проводитися не з відповідача, а на його користь. З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з недоведенням факту порушення корпоративних прав ПП "Джем-М" учасниками товариства внаслідок неправильного визначення складу учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Джем-М" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/1305/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2025 апеляційну скаргу ПП "Джем-М" у справі №920/1305/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г. , судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Джем-М" на рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/1305/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2025. Витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1305/23. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 03.07.2025.
27.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/1305/23.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Інші учасники справи, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), своїм правом не скористалися, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Учасники справи своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому чинними законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, учасники справи повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №920/1305/23 розглядається за їх відсутності.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
07.06.2002 проведено державну реєстрацію ПП "Джем-М". Засновником позивача є ОСОБА_1 . Статутний капітал, на момент реєстрації, склав 60 100,00 грн та був внесений засновником повністю під час створення.
10.03.2011 ОСОБА_1 прийняв рішення про збільшення статутного капіталу позивача з 60 100,00 грн до 1 000 000,00 грн, що підтверджується копією рішення засновника ПП "Джем-М" №3.
06.06.2011 ОСОБА_1 прийняв рішення №4 про включення до складу учасників - ОСОБА_3 та розподілу часток у статутному капіталі позивача наступним чином: ОСОБА_1 - 500 000,00 грн (50% статутного капіталу), ОСОБА_3 - 500 000,00 грн (50% статутного капіталу).
Позивач зазначає, що 26.05.2011 зареєстровано зміни до статуту ПП "Джем-М", в частині розміру статутного капіталу, визначеного відповідно до рішення засновника від 10.03.2011.
На переконання позивача, ОСОБА_1 був зобов'язаний внести додатковий вклад до статутного капіталу у розмірі 939 900,00 грн до 26.05.2012, однак цього не зробив. Всього ОСОБА_1 внесено 80 488,00 грн до статутного капіталу позивача.
ОСОБА_3, який включений до складу учасників позивача, відповідно до рішення ОСОБА_1 від 06.06.2011, взагалі не сплатила внесок у розмірі 500 000,00 грн.
08.12.2017 рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/5127/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 210 293,42 грн боргу та 2 102,93 грн судових витрат.
20.02.2018 приватним виконавцем Мукорезом Олександром Леонідовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
В результаті виконання зазначеного рішення суду, в межах відкритого виконавчого провадження, ОСОБА_2 отримує право на 50% частку в статутному капіталі ПП "Джем-М".
Отже, на момент звернення до суду з даним позовом, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.06.2023, розмір статутного капіталу позивача складає 1 000 000,00 грн, а засновниками позивача є ОСОБА_1 - розмір частки 500 000,00 грн та ОСОБА_2 - розмір частки засновника 500 000,00 грн.
Позивач вважає, що відповідно до статті 53 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції станом на 06.06.2011) та пункту 43 статуту позивача (у редакції до 10.03.2011) ОСОБА_1 як засновник не мав права без внесення вкладу у повному обсязі, в розмірі 1 000 000,00 грн, продати чи іншим чином відступити свою частку ОСОБА_3.
У зв'язку з чим позивач вважає, що розмір його статутного капіталу складає 60 100,00 грн, а його власником є лише ОСОБА_1 , не зважаючи на відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення засновника від 10.03.2011 №3 про збільшення розміру статутного капіталу та проведення внаслідок прийняття цього рішення ряду реєстраційних дій.
Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Згідно з частиною 1 статті 62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємством є самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи (частина 1 статті 113 ГК України).
Частиною 1 статті 63 ГК України передбачена класифікація підприємств за ознакою форми власності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.06.2019 у справі №917/1338/18 (провадження №12-23гс19) погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.
Таким чином, приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.
Разом із цим, за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв'язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.
За приписами частини 1 статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.
Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об'єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію".
Для визначення виду підприємницького товариства, до якого належить ПП "Джем-М" у цій справі, слід виходити з такого.
У справі, яка розглядається, судом першої інстанції вірно встановлено, що ПП "Джем-М" створено з метою організації комерційної, господарської (підприємницької) діяльності, спрямованої на систематичне здійснення виробничої, науково-дослідницької, торгівельної, комерційної діяльності, іншої господарської діяльності для досягнення мети, що передбачена статутом (пункт 2.1 статуту у редакції від 06.06.2011).
ПП "Джем-М" має статутний капітал, поділений на дві частини:
- перша частка розміром 50% статутного (складеного) капіталу підприємства, вартість якої в грошовому еквіваленті становить 500 000,00 грн;
- друга частка розміром 50% статутного (складеного) капіталу підприємства, вартість якої в грошовому еквіваленті становить 500 000,00 грн.
Власниками (володільцями) часток є:
- першої частки - ОСОБА_1 ;
- другої частки - ОСОБА_3 (пункти 4.2-4.3 статуту, у редакції від 06.06.2011).
ПП "Джем-М" не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством.
Згідно з частиною 3 статті 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Таким чином, за загальним правилом учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов'язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку ПП "Джем-М" не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до статті 84 ЦК України, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об'єднанням).
Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі (абзац 4 статті 4 Закону України "Про кооперацію", абзац 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"), з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів (абзац 2 частини 3 статті 4 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Отже, оскільки статутом ПП "Джем-М" не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, то ПП "Джем-М" не є кооперативом.
У зв'язку з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ПП "Джем-М" у цій справі є товариством з обмеженою відповідальністю.
При цьому, судом першої інстанції враховано, що в Державному класифікаторі України ДК 002:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 (далі - Класифікатор), приватне підприємство поіменовано окремою організаційно-правовою формою господарювання, однак звернуло увагу, що відповідно до абзацу 2 розділу 1 (Вступ) Класифікатора об'єктом класифікації є, зокрема, визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб. Тобто, Класифікатор самостійно не визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, а лише містить їх систематизований виклад, який має бути заснований на формах, визначених законодавством.
Аналогічне встановлення виду підприємницького товариства стосовно приватного підприємства здійснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18.
Отже, за всіма визначальними ознаками ПП "Джем-М" є товариством з обмеженою відповідальністю і застосуванню підлягають законодавчі норми, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю в редакції, що була чинна на час прийняття рішення про збільшення статутного капіталу - Закон України "Про господарські товариства", а також відповідні норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ГК України.
За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті).
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та ін.).
У частині 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним.
Частиною 2 статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №907/166/21).
Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 ЦК України, слід керуватися визначеним частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв'язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
Враховуючи той факт, що з моменту створення ПП "Джем-М" змінювався склад учасників та розмір статутного капіталу, позивач обрав такий спосіб захисту як визначення розміру статутного капіталу та власника статутного капіталу.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини 2, 3 статті 4 ГПК України).
Згідно з частинами 3, 4 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Пунктом 4 частини 3 статті 162 ГПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, позивач зазначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №686/20282/21).
Отже, за загальним правилом позивач звертається за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах. В інтересах інших осіб позивач може звертатися виключно у випадках, встановлених законом. Особа, яка подала позов, і особи, в інтересах яких подано позов, є позивачами. Відповідачами є особи, які порушують, не визнають або оспорюють права та законні інтереси цих осіб.
Тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача - учасника товариства, а не самого товариства.
Відповідати за таким позовом мають товариства та інші учасники, які в наслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі (відповідна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №5017/1221/2012, постанові Верховного Суду у складі Корпоративної Палати від 11.12.2023 у справі №907/922/21.
У даній справі позивачем є саме товариство - ПП "Джем-М", а відповідачами - учасники такого товариства. При цьому, позов фактично заявлено ПП "Джем-М", в інтересах одного із засновників, який визначений відповідачем - ОСОБА_1 , та позовна вимога сформована так, що стягнення (визначення прав) буде проводитися не з відповідача, а на його користь.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/1305/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПП "Джем-М" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/1305/23, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Джем-М" на рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/1305/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 19.05.2025 у справі №920/1305/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство "Джем-М".
4. Матеріали справи №920/1305/23 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 24.07.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов