вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" липня 2025 р. Справа №925/1636/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін у судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України
на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.05.2025 (повний текст складено 30.05.2025)
у справі №925/1636/24 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України
до Приватного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Рибартіль"
про стягнення 1 500 002,00 грн
Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України (далі - Держрибагентство) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про стягнення з Приватного сільськогосподарського риболовецького підприємства "Рибартіль" (далі - Підприємство) 1 500 002,00 грн заборгованості по сплаті за спеціальне використання водних біоресурсів по договору КР18mid на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) від 09.06.2023.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2025 у справі №925/1636/24 у задоволенні позову відмовлено.
25.04.2025, через систему "Електронний суд", Підприємством подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про розподіл судових витрат понесених ним на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.
30.04.2025, через систему "Електронний суд", Держрибагентством подані заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення.
Вказані заперечення обґрунтовані тим, що розмір заявленої суми витрат відповідача на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи, обсягом фактично наданих адвокатом послуг, витраченим адвокатом часом та ціною позову. Крім того, у поданій до суду заяві не надано належних доказів, які б доводили реальність та необхідність надання відповідних послуг, а головне - докази щодо розумності розміру (вартості) зазначених послуг, ураховуючи обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.05.2025 заяву Підприємства про ухвалення додаткового рішення у справі №925/1636/24 задоволено.
Стягнуто з Держрибагентства на користь Підприємства 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд першої інстанції при ухвалені додаткового рішення дійшов висновку, що вартість правничої допомоги у даній справі в розмірі 40 000,00 грн та подані заявником документи, які підтверджують надання таких послуг є такими, що відповідають вимогам статті 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Держрибагентство звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зменшити розмір стягнутих на користь Підприємства понесених судових витрат на професійну правничу допомогу з 40 000,00 грн до 4 000,00 грн.
Так, в апеляційні скарзі позивач зазначає, що зазначене рішення про стягнення витрат на правничу допомогу є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Скаржник вважає, що заявлені відповідачем до стягнення з позивача судові витрати в розмірі 40 000,00 грн, не мають характеру необхідних та співрозмірних, що свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 апеляційну скаргу Держрибагентства у справі №925/1636/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Держрибагентства на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.05.2025 у справі №925/1636/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2025. Витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1636/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 10.07.2025.
28.06.2025, через систему "Електронний суд", Підприємством подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Держрибагентства, а додаткове рішення господарського суду Черкаської області від 08.05.2025 у справі №925/1636/24 залишити без змін. Крім того, Підприємством заявлено клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представника.
03.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/1636/25.
03.07.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній надає письмові пояснення по суті спору і просить відмовити відповідачу у вимозі про стягнення з Держрибагентства понесених судових витрат.
Слід зазначити, що нормами ГПК України не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
16.07.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, відповідно до статті 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2023 між Підприємством (клієнт) та Фізичною особою-підприємцем Гавриловим Дмитром Олексійовичем (адвокат), з метою отримання правової допомоги, укладено договір про надання професійної правничої допомоги №195/23, за умовами якого в порядку та на умовах, встановлених цим договором, клієнт доручає, а адвокат надає клієнту професійну правничу допомогу, а останній зобов'язується прийняти та оплатити вартість правничої допомоги.
У розділі 3 цього договору сторони визначили гонорар та відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з виконанням цього договору.
Розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату визначається в додатковій угоді до договору. Конкретний розмір, порядок обчислення гонорару, порядок його оплати (попередня оплата, післяоплата, оплата частинами тощо), підстави для зміни розміру гонорару, умови повернення тощо, а також конкретні види професійної правничої допомоги, які надаються адвокатом за цим договором, визначаються у додатковій угоді до договору (пункт 3.1 договору).
Додатковою угодою №2 від 20.01.2025 до договору клієнт та адвокат домовились, що запланований перелік та вартість послуг у справі №925/1636/24, що надаються адвокатом за договором становить 40 000,00 грн (пункт 2 додаткової угоди).
Згідно з пунктом 3 додаткової угоди оплата 100% вартості наданих послуг з правничої допомоги здійснюється протягом 10 днів з дня ухвалення рішення Господарським судом Черкаської області.
В якості доказів понесених витрат відповідач позивач надав суду:
- договір про надання професійної правничої допомоги від 13.11.2023 №195/23;
- додаткову угоду №2 від 20.01.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги від 13.11.2023 №195/23;
- попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат від 24.01.2025;
- ордер на надання правничої допомоги від 23.01.2025 серії СА №1110460.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у суді першої інстанції позивачем подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просив відмовити в її задоволенні.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що заявлені відповідачем до стягнення з позивача судові витрати в розмірі 40 000,00 грн не мають характеру необхідних та співрозмірних, що свідчить про розумну необхідність зменшення розміру судових витрат.
За приписами частин 4-6 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи позивач не надав.
Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає суду підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Обґрунтовуючи заперечення проти задоволення заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення позивач також вказав на відсутність належних доказів, які б доводили реальність та необхідність надання відповідних послуг, докази щодо розумності розміру (вартості) зазначених послуг, ураховуючи обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, сторонами в додатковій угоді №2 від 20.01.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги від 13.11.2023 №195/23 визначено фіксовану вартість витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Отже, Підприємством, згідно з вимогами статті 74 ГПК України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ №922/1964/21).
Як зазначено в додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі 826/841/17, відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Договором та додатковою угодою передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату складає 40 000,00 грн.
Відтак, вартість правничої допомоги у даній справі в розмірі 40 000,00 грн та подані заявником документи, які підтверджують надання таких послуг, є такими, що відповідають вимогам статті 126 ГПК України.
На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, ухвалюючи спірне додаткове рішення, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподіл витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача 40 000,00 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний господарський суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.05.2025 у справі №925/1636/24 ухвалено з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Держрибагентства не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки позивачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм України на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.05.2025 у справі №925/1636/24 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 08.05.2025 у справі №925/1636/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/1636/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 24.07.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран