24 липня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 травня 2025 року у кримінальному провадженні №12022262020003494, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, без освіти, раніше судимої:
- 07.04.2022 року Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік,
- 04.07.2023 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч.4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Житомир, Житомирської області, тимчасово проживаючої в АДРЕСА_2 , українки,
Провадження № 11-кп/822/245/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_11
Категорія: ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_1
громадянки України, без освіти, одруженої, маючої на утриманні 5 дітей, раніше не судимої,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 травня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2023 року та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 визначено рахувати з моменту її затримання, тобто з 30 листопада 2022 року.
Зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_6 період її тримання під вартою з 11 листопада 2022 року по 22 листопада 2022 року.
Після набрання вироку законного сили заставу в розмірі 52 000 грн. визначено повернути заставодавцю - ОСОБА_13 .
ОСОБА_10 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_10 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, якщо вона протягом цього часу не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, а саме: без дозволу органу пробації не буде міняти місце проживання, періодично з'являтись в органи пробації.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено у виді застави.
Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 49 620 грн. визначено повернути заставодавцю - ОСОБА_14 .
Вирішено долю речових доказів та розподіл процесуальних витрат.
Згідно оскаржуваного вироку 11 листопада 2022 року біля 16 год 00 хв ОСОБА_6 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в умовах воєнного стану згідно указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, умисно, протиправно, повторно, вступивши в попередню змову з ОСОБА_15 , розподіливши між собою ролі, зайшли в квартиру ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою АДРЕСА_3 , в той час, як ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні кухні відволікала власницю квартири, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_10 , із житлової кімнати квартири викрали грошові кошти в сумі 600 Євро, які згідно курсу НБУ становить 21 828 грн. Після вчинення злочину втекли, викраденим розпорядились на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно та в умовах воєнного стану.
На вказаний вирок суду першої інстанції заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи кваліфікацію дій обвинувачених, доведеності їх вини у вчиненні кримінального правопорушення, вважає що вирок підлягає скасуванню в частині призначеного покарання ОСОБА_6 , у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність
Зазначає, що відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якого, при частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.
Апеляційні доводи мотивує тим, що суд першої інстанції вказаних вимог не дотримався, оскільки при призначенні обвинуваченій ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначив остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, що є аналогічним з покаранням, призначеним вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2023 року.
Просить скасувати оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_6 та ухвалити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2023 року та остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі, в іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку та доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 , які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, з'ясувавши усі доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, надавши обвинуваченій останнє слово, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, зазначених у вироку, правильність кваліфікації їх дій та призначене покарання ОСОБА_17 жодним з учасників провадження не оспорюються, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 404 КПК України, колегією суддів вирок суду в цій частині не переглядається.
Що стосується покарання, призначеного обвинуваченій ОСОБА_6 , колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судова колегія вважає, що таких вимог районний суд у повній мірі не дотримався.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості, обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, а саме - щире каяття, та наявність обставини, яка обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, дані про особу обвинуваченої, яка відносно своїх дітей позбавлена батьківський прав, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судима, вчинила злочин під час відбування покарання у виді іспитового строку.
Суд першої інстанції належним чином врахував, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_6 ст. 69 КК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду.
Разом з тим, як обґрунтовано звертає увагу прокурор в апеляційній скарзі, обвинувачена ОСОБА_6 раніше була засуджена вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Злочин у даній справі, за який вона засуджена до покарання у виді позбавлення волі, вчинила 11 листопада 2022 року, тобто до постановлення вироку від 04 липня 2023 року, у зв'язку з чим при призначенні остаточного покарання потрібно застосовувати норми ст. 70 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа вчинила до постановлення вироку ще один або декілька злочинів. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при частковому складанні розмір остаточного покарання в усякому разі має бути більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини.
Аналогічну правову позицію містить постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі №511/37/16-к від 25 червня 2018 року.
А тому, прийнявши рішення про часткове складання покарань за даним вироком та за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2023 року, визначивши за сукупністю злочинів остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_6 у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, - суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 4 ст. 70 КК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити. Скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 травня 2025 року відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в частині призначеного покарання ОСОБА_6 та постановити в цій частині новий вирок.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420, 615 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29 травня 2025 року у кримінальному провадженні №12022262020003494, щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , в частині призначеного покарання ОСОБА_6 скасувати.
Призначити ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2023 року, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п'ять) років 7 (сім) місяців позбавлення волі.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення та може бути оскаржений протягом трьох місяців з дня його проголошення до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_1
Судді: [підпис] ОСОБА_2
[підпис] ОСОБА_3