24 липня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , засудженого вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року за ч.3 ст.185 КК України,-
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_7 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
На таке рішення надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 із проханням скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою звільнити засудженого ОСОБА_7 від покарання, призначеного вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Вважає рішення суду необґрунтованим та таким , що суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України.
Вказує, що з моменту винесення вироку Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року відносно ОСОБА_7 пройшло понад 19 років, оскільки він був засуджений за викрадення чужого майна, вчинене 15.12.2004 року, тобто з моменту скоєння злочину минуло понад 20 років.
Зазначає, що згідно даних ІКС ІПНП громадянин ОСОБА_7 перебуває у розшуку, як особа, яка ухиляється від вироку суду.
Провадження№11-кп/822/248/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ст.537 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Разом із тим,згідно відповідей на адвокатські запити із ВП №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, ОСОБА_7 у міжнародному розшуку не перебуває та жодних кримінальних проваджень відносно нього не зареєстровано, а тому, на думку апелянта, закінчились строки давності виконання обвинувального вироку. ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності не притягувався, а кримінальне правопорушення, за яке він засуджений, не відноситься до категорій, визначених ч.ч.4,5 ст. 49 КК України.
Посилається на правовий висновок Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) та Об'єднаної палати ККС ВС у справі №229/207/24 (постанова від 10 лютого 2025 року), де вказано, зокрема, що вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
На думку апелянта, відсутність даних про вчинення ОСОБА_7 нового злочину та зареєстрованих кримінальних проваджень щодо нього до закінчення строку давності свідчить про відсутність підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Вважає, що висновок районного суду про ухилення від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України є помилковим, та, роблячи такий висновок, районний суд фактично визнав ОСОБА_7 винним у вчиненні нового злочину.
Стверджує, що із відомостей, які містяться в особовій справі ОСОБА_7 вбачається формальність заведеної щодо нього розшукової справи та проведення розшуку, про що свідчить факт лише направлення працівниками поліції запитів по лікувальних закладах та установах для отримання інформації щодо ОСОБА_7 ,однак відсутні докази проведеного опитування родичів, друзів та сусідів ОСОБА_7 .
Також звертає увагу, що в матеріалах особової справи відсутні відомості щодо перетину кордону ОСОБА_7 та не оголошено його у міжнародний розшук.
Зазначає, що про формальність проведення розшуку засудженого ОСОБА_7 свідчить також його копія паспорту громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданого 23 січня 2014 року Хотинським РС УДМС України в Чернівецькій області.
Твердить, що районний суд не надав належної оцінки вказаним фактам, не витребував матеріали оперативно-розшукової справи, внаслідок чого поверхнево розглянув справу та дійшов помилкового висновку, що у матеріалах провадження міститься достатньо відомостей щодо вжиття належних заходів зі сторони держави щодо виконання вироку в строки, визначені ст. 80 КК України.
Вважає викладені ним доводи достатніми для висновку про те, що факт ухилення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання не знайшов свого підтвердження, а тому підстав для застосування правової процедури, передбаченої ч. 3 ст. 80 КК України немає, строки давності виконання обвинувального вироку від 27.10.2005 року закінчились, а тому клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання просив задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, врахувавши думку представника-начальника Дністровського РС №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернівецькій області,викладену у поданій апеляційному суду заяві, який залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апелянта, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Однак, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом п'яти років у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Згідно ч. 4 ст. 80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
З матеріалів справи вбачається, що вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначене покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 був звільнений від відбування покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.Зобов'язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи (а.с.2-3).
Вказаний вирок не був оскаржений у апеляційному порядку,набрав законної сили та 14.11.2005 року Хотинський районний суд направив до Кримінально-виконавчої інспекції Хотинського району дві копії вироку та розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили (а.с.1).
Таким чином, ОСОБА_7 згідно обвинувального вироку Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року є засудженою особою, яка відбувала покарання з випробуванням.
Засудженому були роз'яснені обов'язки,покладені на нього судом, а саме- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально виконавчої системи та він був попереджений про наслідки ухилення від виконання даного обов'язку.
У розписці від 27.10.2005 року ОСОБА_7 вказав, що загубив свій закордонний паспорт та зобов'язався не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи (а.с.5,8)
ОСОБА_7 перебував на обліку в КВІ Хотинського району та до 08.06.2006 року не порушував покладений на нього судом обов'язок, знаходився за місцем свого проживання(а.с.10-19).
Зокрема,09.03.2006 року у письмових поясненнях ОСОБА_7 зазначив, що під час перебування на обліку до нього щомісяця приходили працівники поліції для проведення профілактичних бесід про недопустимість вчинення злочинів та правопорушень, під час перебування на обліку за межі України не виїжджав. (а.с.20).
Проте, згідно рапорту дільничного від 08.06.2006 року, під час перевірки ОСОБА_7 встановлено,що він по місцю проживання відсутній, при опитуванні дружини встановлено, що засуджений поїхав на заробітки в м.Київ. Сусід ОСОБА_9 повідомив, що не бачив ОСОБА_7 , він поїхав за кордон (а.с.21).
Відповідно до матеріалів провадження, початкові розшукові заходи щодо встановлення місця знаходження засудженого тривали до 10.07.2006 року та в подальшому інспектор Хотинського районного підрозділу КВІ передав матеріали початкового розшуку до Хотинського РВ УМВС у Чернівецькій області для проведення подальших розшукових дій (а.с.31).
28.08.2006 року постановою ДІМ Хотинського РВ УМВС України у Чернівецькій області відкрито розшукову справу та оголошено ОСОБА_7 в державний розшук (а.с. 39).
Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.12.2007 року подання кримінально-виконавчої інспекції Хотинського району задоволено, скасовано щодо засудженого ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців до кримінально-виконавчої установи, згідно вироку Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року (а.с.47-59).
Розгляд цього подання здійснювався без участі ОСОБА_7 .
Згідно листа Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 18.05.2012 року, виконання постанови Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.12.2007 року не було можливим, оскільки ОСОБА_7 оголошений в розшук (а.с.66).
З листів ВП №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області вбачається, що відносно ОСОБА_7 , якого засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, заведено оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» №20910069 від 29.12.2006 року та оголошено в державний розшук. Проінформовано, які саме заходи систематично здійснювались для встановлення місцезнаходження розшукуваного. Вказано, що проводяться подальші оперативно-розшукові заходи спрямовані на розшук та затримання ОСОБА_7 (а.с. 70, 73, 75, 78, 79, 81-82, 84, 86, 88, 91-92, 94-95, 97, 98, 102, 104-105, 107-108, 112-113, 115, 120-121, 124-125).
Зокрема, у даних листах вказано, що з метою встановлення місцезнаходження та затримання ОСОБА_7 було проведено заходи,у тому числі здійснювалась перевірка через районний відділ юстиції та головне управління юстиції в Чернівецькій області, чи був зареєстрований факт укладення, розірвання шлюбу, зміни прізвища та смерті ОСОБА_7 ;
-для отримання інформації про перетин розшукуваним державного кордону України та встановлення факту виїзду засудженого за межі України направлялись запити в Державну прикордонну службу України;
-періодично проводились опитування родичів, сусідів розшукуваного, та представників органів місцевого самоврядування, щодо отримання інформації про його місце перебування.
Разом із тим, 23.01.2014 року ОСОБА_7 отримав паспорт громадянина України, який був виданий Хотинським РС УГМС України в Чернівецькій області (а.с.145),що може вказувати на формальність здійснення розшуку,оскільки розшукувана особа перетнула кордон,перебувала в Україні,вчиняла дії щодо отримання офіційного документу,однак не була встановлена і затримана.
У матеріалах справи вказано,що під час проведення розшукових заходів працівниками поліції неодноразово отримувалась інформація від родичів та сусідів ОСОБА_7 про те, що останній виїхав за межі України, та в різні періоди часу перебував за межами України на роботі в рф та Португалії.
Проте, ОСОБА_7 не був оголошений в міжнародний розшук, а у інформації начальника ВП №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області від 26.12.2022 року вказано,що лише проводився збір відповідних документів для оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук (а.с.117).
Окрім того, з долучених захисником документів вбачається, що ОСОБА_7 отримав дозвіл на тимчасове проживання у Португалії та посвідчення водія за кордоном, а в тимчасовому трудовому договорі вказано, що в період з 21.04.2025 року по 31.08.2025 року ОСОБА_7 працюватиме у Франції, що вказує на реальну можливість визначити його місце перебування (а.с.155, 156, 163-165).Викладені обставини у сукупності також можуть свідчити про неефективність розшуку ОСОБА_7 .
Станом на даний час вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року щодо ОСОБА_7 , яким його засуджено за вчинення тяжкого злочину до позбавлення волі на строк не більше п'яти років не виконаний.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 80 КК України, строк давності виконання такого вироку становить п'ять років, однак із серпня 2008 року ОСОБА_7 перебував у розшуку, а тому за приписами ч. 3 ст. 80 КК України, у цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Тобто, у даному разі, навіть із врахуванням зупинення перебігу процесуального строку у зв'язку із розшуком засудженого, загальний строк давності виконання обвинувального вироку не може перевищувати 10 років.
Дані про те, що до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 ст. 80 КК України, ОСОБА_7 вчинив новий злочин та перебіг давності переривався,у справі відсутні.
Апеляційний суд бере до уваги, що з моменту винесення вироку Хотинським районним судом Чернівецької області від 27.10.2005 року відносно ОСОБА_7 та набрання ним законної сили пройшло вже понад 19 років, а тому навіть у разі його з'явлення або розшуку, подвоєний(10 річний)строк давності виконання обвинувального вироку закінчився, а тому цей вирок виконуватися не може.
Інше правозастосування ст.80 ч.3 КК України,аніж здійснене апеляційним судом в цій ухвалі,може призвести до стану,коли правове становище особи, засудженої за тяжкий злочин на строк менше 5 років позбавлення волі,яка не з'явилась для відбування покарання або не була затримана, буде прирівняне до тієї,яка засуджена за злочини,щодо яких давність не застосовується (ч.6 ст.80 КК України) або тієї,яка засуджена до довічного позбавлення волі(ч.5 ст.80 ККУ) .
Отже,таке правозастосування не відповідатиме правовій природі давності виконання обвинувального вироку та суперечитиме точному змісту закону про кримінальну відповідальність,який районний суд неправильно застосував.
За таких обставин апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати відповідно до вимог ст.ст.407,409,410,413 КПК України та постановити нову, якою клопотання захисника задовольнити та звільнити засудженого від відбування покарання за вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі п.3 ч.1 ст.80 КК України,з урахуванням положень ч. 3 цієї статті.
Керуючись ст.ст.404,405,407,409,410,413,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_7 скасувати.
Клопотання захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Звільнити засудженого за ст.185 ч.3 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 27.10.2005 року у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя доповідач: Судді:
_______________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3