24 липня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Потятинника Ю.Р., подану на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року, -
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03.06.2025 о 10 год 59 хв. в с. Оршівці, АД Н-10, 207 км, керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенц Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням пристрою «Drager» № 7510, результат 0,9 проміле, чим порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказане рішення суду захисник - адвокат Потятинник Ю.Р., в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19.06.2025р. щодо його підзахисного за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що висновки районного суду є безпідставними, належними чином необґрунтовані, та такі, що суперечать матеріалам справи.
Стверджує, що на відеозаписі не видно ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 і він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, коли до нього підійшли працівники поліції.
ЄУНСС: 718/1507/25
НП:33/822/354/25 Головуючий у І інстанції: Скорейко В.В.
Категорія: ч.1ст.130 КУпАП Доповідач: Потоцький В.П.
Зазначає, що ОСОБА_1 вживав лікарські препарати у зв'язку з легеневим захворюванням і з 13.05.2025р. знаходиться на обліку у Коломийському фтізіопульнологічному диспансері, що підтверджується консультативною медичною довідкою, а тому, на думку апелянта, усі процесуальні дії працівників поліції є незаконними згідно з доктриною «плодів отруйного дерева», яка сформульована ЄСПЛ у справі «Гефген проти Німеччини».
Посилається і на те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 належним чином його процесуальні права, чим грубо порушено його право на захист.
Уважає, що працівники поліції незаконно склали акт огляду на стан сп'яніння, в якому відсутні відомості про час і місце його складання, та направлення, у якому не зазначено місце його складення, що свідчить про неналежність і недопустимість цих доказів.
Також зауважує і те, що у направленні на огляд в медичному закладі зазначено про те, що ОСОБА_1 був доставлений в медичний заклад, що не відповідає дійсності.
Вказує, що огляд на стан сп'яніння, проведений на місці зупинки, є незаконним, оскільки зазначений в результаті тесту час продування не відповідає часу, зафіксованому на відеозаписі, крім того, відсутні будь-які належні дозвільні документи щодо застосованого працівниками поліції спеціального технічного приладу.
На думку апелянта, працівники поліції без проведення обов'язкового огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, провели огляд особи, яка вживала лікарські препарати, на місці зупинки транспортного засобу.
Зазначає і те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про технічний носій, який долучений до матеріалів справи.
Окрім усього вищезазначеного, апелянт уважає, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки на ньому містяться відеозаписи, які перериваються, при цьому проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі на них не зафіксовано.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , будучи повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився та про причини свої неявки суд не повідомив, що у відповідності до ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Що стосується клопотання адвоката Потятинника Ю.Р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відпусткою, то таке задоволенню не підлягає, зважаючи на те, що підтверджуючих документів адвокатом не надано. Крім того, таке відкладення розгляду справи буде порушувати 20-денний строк, передбачений у ст.294 КУпАП, протягом якого суддя апеляційного суду здійснює апеляційний перегляд справи. Апеляційний суд звертає увагу і на те, що за клопотанням сторони захисту та за наявності відповідних підтверджуючих доказів апеляційний перегляд можливо було здійснити і до визначеної апеляційним судом дати -24.07.2025р., у межах 20-денного строку.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого.
Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, повинно бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч доводам апелянта, таких вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Так, відповідно до п. 2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП, серед іншого, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі письмовими доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Так, дані, які є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№349996 свідчать про те, що 03.06.2025 о 10 год 59 хв. в с. Оршівці, АД Н-10, 207 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням пристрою «Alcotest Drager 7510», результат 0,91 проміле, чим порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1).
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи При цьому, ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив правильність даних, викладених у протоколі, і жодних зауважень чи доповнень щодо нього не мав.
Також даними вказаного протоколу підтверджено те, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що засвідчено його підписом, а тому твердження апелянта у цій частині не знайшли свого підтвердження.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі -Акт) підтверджено те, що у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву, було проведено огляд ОСОБА_1 . Результат огляду - позитивний (0,91‰). Також дані Акту свідчать про те, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного огляду, що засвідчив власним підписом (а.с. 3).
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується і роздруківкою приладу «Драгер», відповідно до якої результат тесту - 0,91 ‰, що також було засвідчено підписом ОСОБА_1 без жодних зауважень (а.с.6).
Обставини, які містяться у вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються відеозаписами з нагрудних боді-камер працівників поліції, на яких зафіксовано усі обставини, які мають значення для даної категорії справ, зокрема те, що у ході спілкування з водієм у поліцейського виникла підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився та пройшов такий огляд. Також, згідно з відеозаписом, ОСОБА_1 погодився з результатом проведеного огляду та відмовився від огляду у ЧОНД (а.с.12-диск).
Що стосується тверджень адвоката про те, що відеозапис подій є небезперервним, то вони не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції та спростовуються даними вказаного вище відеозапису, на якому зафіксовано як процедуру огляду, так й інші обставини, необхідні для правильного вирішення даної справи.
На переконання апеляційного суду, районний суд обґрунтовано взяв до уваги вказаний вище відеозапис, який був оцінений судом у взаємозв'язку з іншими доказами, наявними у справі.
Те, що водій відмовився від огляду у ЧОНД додатково підтверджується і направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення), відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду у ЧОНД ( а.с.5).
Апеляційний суд, аналізуючи цей доказ, звертає увагу на те, що ОСОБА_2 лише було направлено на огляд у медичному закладі, однак через те, що водій погодився із результатами проведеного огляду на місці зупинки, то його не було доставлено в медичний заклад для проведення такого огляду, а тому і в цій частині доводи апелянта не знайшли свого підтвердження.
Безпідставними є і доводи адвоката про те, що працівники поліції не надали сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Драгер», оскільки такі документи надаються особі лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння (п.5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, далі - Інструкція).
Апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено обов'язкове долучення вказаних документів до матеріалів справ, а тому і у цій частині доводи апелянта також не знайшли свого підтвердження.
Доводи апелянта про те, що працівники поліції незаконно склали Акт та Направлення через те, що у них не значено місця їх складення, є надуманими, оскільки такі документа були складені за відповідними формами, передбаченими у Додатку 1 до Інструкції.
Те, що час, який зазначений в результаті тесту, не відповідає часу, зафіксованому на відеозаписі, за загальним правилом, не може бути підставою для визнання цього доказу неналежним. Більше того, апелянт у своїй апеляційній скарзі не зазначає, які саме права ОСОБА_1 внаслідок цього були порушені.
Що стосується тверджень адвоката Потятинника Ю.Р. про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про технічний носій, який долучений до матеріалів справи, то і вони є необґрунтованими, оскільки ст.256 КУпАП це не передбачено.
Отже, підсумовуючи викладене, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення районним судом повністю враховано вимоги ст. 33 КУпАП.
Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права судом не встановлено.
За таких обставин, постанова районного суду є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а отже підстав для її скасування немає, тому подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Потятинника Ю.Р. залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 19 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький