Справа № 727/5040/25
Провадження № 2-а/727/128/25
23 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі головуючого судді Смотрицького В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №968 від 10.03.2025 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 грн.
У постанові зазначено, що він, будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів (у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України №272/2024 від 06.05.2024 року), затвердженим Верховною Радою України (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №3685-ІХ від 08.05.2024 року), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Вважав вищевказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Він 16.02.2025 року о 09 год. йшов на роботу, був зупинений і примусово доставлений працівниками районного центру комплектування до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення ЧРТЦК №459.
У протоколі вказано, що він, будучи військовозобов'язаним, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, в період проведення мобілізації, крім цільової, протягом шестидесяти днів, не уточнив свої персональні дані через територіальний центр комплектування або Центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет «Резерв+», тобто порушив вказані правила військового обліку в особливий період.
Він перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27.01.1993 року.
Відповідно до Витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного на підставі Наказу Мінекономіки №14715 від 14.06.2024 року йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025 року.
В матеріалах справи немає жодного документу, який би свідчив про наявність в його діях вини у формі умислу або необережності, оскільки ним були виконані всі вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.
Згідно з приміткою до ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
В оскаржуваній постанові не зазначено доказів, що відповідач як держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не мав можливості отримати його персональні дані.
А тому просив визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №968 від 10 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, від представника позивача надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу в її відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 16.02.2025 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол ЧРТЦК №459 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.11-12).
В протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема в суті адміністративного правопорушення зазначено, що 16.02.2025 року о 09 год. 20 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 встановлено факт порушення правил військового обліку під час дії особливого періоду, а саме ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних, всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, в період проведення мобілізації, крім цільової, протягом шестидесяти днів не уточнив свої персональні дані через територіальний центр комплектування або Центр надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет «Резерв+», тобто порушив вказані правила військового обліку в особливий період.
10.03.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову №968 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (а.с.13-14).
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів (у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року) з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації (Указ Президента України №272/2024 від 06.05.2024 року), затвердженим Верховною Радою України (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №3685-ІХ від 08.05.2024 року), не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Також, в постанові вказано, що своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до військово-облікового документу №100920209334751100004 від 19.02.2025 року, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 27.01.1993 року (а.с.15-16).
Згідно з Витягом з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов'язаного (а.с.17), відповідно до наказу Мінекономіки від 14.06.2024 року №14715 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 27.04.2025 року.
Відповідно до Витягу з електронного ресурсу Оберіг (а.с.47), 15.05.2024 року о 00.00 год. здійснено автоматичне оновлення даних ОСОБА_1 , якому передувала звірка даних при особистій явці.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24 лютого 2022 року відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Отже, починаючи з 24.02.2022 року і на даний час в Україні триває особливий період.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Приписами абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ від 21.10.1993 року встановлено, що для військовозобов'язаних під час мобілізації передбачений обов'язок протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024 року, яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно з якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Так, абз.4 п.п.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Оскільки обов'язок військовозобов'язаних уточнення персональних даних з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом №3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Суд вважає, що не уточнення своїх персональних даних позивачем протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.05.2024 року №272/2024, не порушує правила військового обліку, у зв'язку з тим, що в цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов'язок вчинити такі дії пов'язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.
Сукупність викладеного в цілому не дає можливості суду зробити висновок про обґрунтованість притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Згідно ст.245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, за таких обставин, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною, оскільки відповідачем не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, у зв'язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню. У зв'язку з цим, суд вважає, що згідно з приписами вищенаведеної норми, виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Ухвалюючи судове рішення суд керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючисьст.19 Конституції України, ст.ст.1, 4, 22, 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про оборону», ст.ст.9, 210, 245, 280 КУпАП, ст.ст.2, 5, 72-77, 205, 243-246, 250-251, 286 КАС України, суд,-
Ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №968 від 10 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: