Суддя Бабенко Ю. П.
Справа № 644/8604/24
Провадження № 2/644/144/25
24.07.2025
24 липня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Бабенко Ю.П., за участю секретаря - Книшенко А.С., представника відповідача- Шовкова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В позовній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року у розмірі 20600 грн. та судові витрати у справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.01.2022 року укладено Кредитний договір (оферти) № 15.01.2022-100003990. ОСОБА_1 15.01.2022 року електронним цифровим підписом підписала Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту. Відповідачка підтвердила укладення кредитного договору, акцептувала умови Договору. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі - 10000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 15.01.2022 року, строком на 42 дні. Ставка "Економ"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/ залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Відповідно до договору від 15.01.2022 року та квитанції про перерахунок коштів, Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 10000 грн. ОСОБА_1 15.01.2022 року отримано кредитні кошти у розмірі 10000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент подачі позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 20600 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн. та по процентам в розмірі 10600 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Ухвалою суду від 09.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідачки адвокатом Шовковим О.С. подано відзив на позовну заяву, в якому представник посилається на те, що відповідачка заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. З матеріалів справи неможливо встановити того факту, що саме ОСОБА_1 були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання договору), зокрема, відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційних системах кредиторів. Відсутні й докази щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договорів про надання кредиту електронним цифровим підписом ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень Закону України "Про електронну комерцію", ч. 1 ст. 205 ЦК України. Позивач, стверджуючи, що відповідачеві було надано кредит, посилається на квитанцію додану до позову. Разом з тим, позивачем не надано виписку по рахунку для підтвердження перерахування коштів відповідачці. Надана ж в якості доказу квитанція не містить необхідної інформації. Надана позивачем квитанція не містить реквізитів отримувача та назви фінансової установи отримувача, а тому не вбачається за можливе достеменно встановити, що кредитні кошти перераховані саме на рахунок відповідачки, та саме нею отримано грошові кошти. Відповідач зазначила, що не отримувала кошти від позивача ТОВ «Споживчий центр». Надана ж позивачем квитанція не є безумовним доказом, з якого чітко й недвозначно вбачався б факт передачі коштів відповідачці. Сам факт підписання кредитного договору (а матеріалами справи не підтверджується його підписання відповідачем) жодним чином не доводить, що було виконано зобов'язання та надано кошти відповідачеві. Дана обставина може бути підтверджена лише банківською випискою по рахунку, як власне зазначено і у самому кредитному договорі. Таким чином, позивачем до суду не надано обґрунтованого розрахунку процентів, не вказано періоду нарахування процентів, а надана довідка-розрахунок та позовні вимоги протирічать умовам наданого кредитного договору.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено договір шляхом: 1) подання відповідачкою Заявки № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 р.; 2) надсилання відповідачці Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта); 3) прийняття (акцепт) пропозиції відповідачкою шляхом підписання Підтвердження кредитного договору. Таким чином було укладено Кредитний договір № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 р. у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. Стороною позивача документи, що складають Кредитний договір, підписувались факсимільним підписом. Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останньою як фінансовий - НОМЕР_4. За інформацією з Довідки ТОВ «Старт-мобайл» вих. № 2011/24-2 від 20.11.2024 р.: «на номер абонента НОМЕР_1 15.01.2022 о 17:48:33 було доставлено SMS-повідомлення з текстом: «Код підтвердження: НОМЕР_5». Саме останній було використано відповідачкою для підписання Кредитного договору. Таким чином, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано його відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Щодо доказів укладення договору та ідентифікації Позивач додає LOG FILE (Візуальна форма послідовності дій учасників електронної комерції (кредитора та позичальника), щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі за Кредитним договором № 15.01.2022- 100003990 від 15.01.2022, що є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору. Щодо розрахунку суми заборгованості за кредитним договором представник позивача вказує, що відповідачка заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробила власного. Вказує, що стороною позивача додається картка субконто з детальним розрахунком заборгованості, яка є належним та допустимим доказом. Крім того, видача кредитних коштів відповідачу підтверджується Квитанцією 1885047464 від 15.01.2022 р., яка є первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак є належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Відтак, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі, за допомогою еквайрингу - Liqpay. Відтак, квитанція і є первинним бухгалтерським документом. Сторона відповідача прийшла до невірних висновків, що сайт «https://sgroshi.com.ua» належить ТОВ «Швидко гроші». Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги, розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.
В судове засідання відповідачка не з'явилась, будь-які заяви чи клопотання до суду не подавала.
Представник відповідачки в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у поданому відзиві.
Судом встановлено, що 15.01.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 15.01.2022-100003990. Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка на укладення кредитного договору (оферти) від 15.01.2022 року, підтвердження укладання кредитного договору від 15.01.2022 року, які містять в собі всі істотні умови кредитного договору, свідчать про укладення між сторонами кредитного договору.
Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання ОСОБА_1 електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано ОСОБА_1 накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані ОСОБА_1 на її номер мобільного телефону.
Договір № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року підписано відповідачкою електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора S 249 відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Позивачем додано до матеріалів справи Паспорт споживчого кредиту від 15.01.2022 року, підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором, в якому зазначено основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.
Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена у вільному доступі на Веб-сайті «ШвидкоГроші» https://sgroshi.com.ua/, є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначає порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; 2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що договір між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року є укладеним в електронній формі. При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачкою не був би укладений.
При цьому, суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19; від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що наданими суду доказами підтверджується, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідачка ознайомилася і погодилася з умовами договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов укладеного договору, відповідачці ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 10000 грн., строком на 42 дні. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; Проценти, розраховані за період "Економ", сплачуються в останній день періоду "Економ"; при співпадінні/частковому співпадінні первинного/чергового періоду з періодом "Економ", Проценти сплачуються в останній день періоду "Економ"; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту у розмірі 10 000 грн. 00 коп.;сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит.
Згідно п. 1.1. вказаного договору, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. вказаного договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.
Пунктом 2.3. вказаного договору встановлено, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Згідно п. 2.4. вказаного договору, днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день зарахування коштів на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 4.1. вказаного договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству Україні і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а)повернення кредиту, сплата процентів - до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б)неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором, - негайно, з моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 10000 грн підтверджується довідкою АТ «ПриватБанк» про перерахування суми кредиту 10000 грн за договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року за допомогою системи LiqPay на платіжну карту VISA № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року, картки субконто Договори, Контрагенти за 15.01.2022-31.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року складає 20600 грн, з яких: основний борг - 10000 грн; проценти - 10600 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 15 січня 2022 року по 25 лютого 2022 року. З картки субконто Договори, Контрагенти за 15.01.2022-31.10.2024 видно наступне: в період з 15.01.2022 року по 28.01.2022 року (протягом 14 днів, який складає первинний період) ОСОБА_1 нараховано проценти 2800 грн. з розрахунку - 2% за кожен день від неповернутої суми 10000 грн.; з 29.01.2022 року по 23.02.2022 року (протягом 26 днів) за ставкою «Стандарт» ОСОБА_1 нараховано проценти 7800 грн. з розрахунку - 3% за кожен день від неповернутої суми 10000 грн. Таким чином, всього ОСОБА_1 за 40 днів нараховано проценти 10600 грн.
Згідно наданих суду доказів відповідач ОСОБА_1 не повернула позивачу отримані кредитні кошти в розмірі 10000 грн., а також не сплатила проценти за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного договору, а тому розмір її заборгованості за договором обґрунтовано складає 20600 грн.
Доводи представника відповідачки про те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору та надання кредитних коштів, суд відхиляє, оскільки вони спростовуються наданими представником позивача доказами, а також довідкою АТ «ПриватБанк» про перерахування суми кредиту 10000 грн за договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року за допомогою системи LiqPay на платіжну карту VISA № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів на те, що РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання, номер телефону та електронна пошта, при оформленні заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), вказувалася не відповідачкою, що вказана інформація була незаконно використана.
Також представником позивача надана візуальна форма послідовності дій учасників електронної комерції та довідка, згідно якої на номер абонента НОМЕР_1 15.01.2022 року було доставлено СМС-повідомлення з кодом підтвердження.
Стороною відповідача не заперечується, що ОСОБА_1 тривалий час користувалась номером телефону, на якій прийшов смс-код. Докази, що платіжна картка, на яку відповідачці перераховано кредит, належить сторонній особі, також відсутні, а навпаки підтверджуються відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» щодо зарахування суми 10000 грн. на платіжну картку, яка належить відповідачці ОСОБА_1 .
Стороною відповідача не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що кредитні кошти не були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідачка не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Крім того, згідно картки субконто за договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року підтверджується зарахування на карту ОСОБА_1 переказу у сумі 10000 грн.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Таким чином, на підставі наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 свої обов'язки за договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 не виконала, має заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку та довідки субконто становить 20600 грн, із них: 10000 грн - заборгованість за кредитом (основний борг); 10600 грн.- заборгованість за процентами.
Посилання сторони відповідача щодо того, що сайт sgroshi.com.ua належить не ТОВ «Споживчий центр, а належить зовсім іншій організації що надає кредити, а саме ТОВ «Швидко гроші» суд до уваги не бере, оскільки згідно відкритої інформації, ТОВ «Споживчий центр» використовує зареєстровану торговельну марку «Швидко гроші». ТОВ "Споживчий кредит" є фінансовою установою, яка надає послуги швидкого кредитування, зокрема, через мережу відділень та онлайн, використовуючи бренд "ШвидкоГроші".
Доводи представника відповідача про те, що довідка Приватбанку не підтверджує перерахування відповідачці саме коштів ТОВ «Споживчий центр», суд відхиляє. В листі Приватбанк від 10.04.2025 року, що надійшов до суду 15.04.2025 року, зазначено, що зарахування переказу в сумі 10000 грн. на карту ОСОБА_1 було здійснено на підставі договору № 15.01.2022-100003990. Саме цей договір був укладений сторонами по даній справі 15.01.2022 року.
На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не зверталася до ТОВ «Споживчий центр» із заявою про надання роз'яснень умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилася з усіма умовами такого договору.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернула, проценти у встановленому договором розмірі не сплатила, нею не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов'язання за договором щодо повернення кредитних коштів, а також процентів, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме у розмірі 20600 грн.
На підставі вищевикладеного, суд відхиляє всі доводи і аргументи представника відповідача, які не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 20600 грн., а також судові витрати, з яких 2422.40 грн. -сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст. ст. 5,10-13, 81-84, 141, 264-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію»- суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 133А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37356833) заборгованість за договором № 15.01.2022-100003990 від 15.01.2022 року у розмірі 20600 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, б. 133А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37356833) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422.40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24.07.2025 року.