Справа № 646/7033/17 Номер провадження 22-ц/814/2598/25Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
21 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; суддів Обідіної О.І., Панченка О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.-
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 07 квітня 2025 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Управління державної фіскальної служби України в Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
07.10.2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення співвідповідача - Бюро економічної безпеки України.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 квітня 2025 року клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення співвідповідача у справі № 646/7033/17 від 07.10.2024 року вх. № 24245- повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, 22.04.2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу до іншого суду за встановленою підсудністю або ухвалити нове рішення про задоволення клопотання.
Вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням процесуального та матеріального закону, при невідповідності висновків суду першої інстанції фактам, матеріалам справи та наявним у справі правовідносинам.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції поверхнево віднісся до суті клопотання і незаконно залишив його без розгляду. Вказує, що зі змісту клопотання вбачається, що воно було подане для забезпечення інтересів позивача, збирання необхідних доказів, оперативного і правильного розгляду справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Із матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення до справи у якості співвідповідача - Бюро економічної безпеки України.
Повертаючи без розгляду клопотання позивача про залучення до справи співвідповідача суд першої інстанції виходив з того, що воно не відповідає вимогам закону, оскільки в клопотанні не конкретизовано, які вимоги заявлені до співвідповідача та не зазначено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до співвідповідача, якого позивач просить залучити, а тому неможливо встановити чи пов'язані вимоги між собою. Окрім того вказав, що вимоги заявлені до співвідповідача місце проживання та місцезнаходження яких відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) різних судів.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком районного суду з огляду на наступне.
Відповідно до приписів частини 1 статті 16 ЦК, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 183 ЦПК України подане представником позивача клопотання містить в собі: назву суду, якому адресоване дане клопотання; номер цивільної справи, в рамках якої подається клопотання; ПІБ судді суду першої інстанції в провадженні якого перебуває справа; повні відомості адресата - представника позивача, який подає клопотання; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що клопотання позивача про залучення співвідповідача не відповідає наведеним вище вимогам ч. 1 ст.183 ЦПК України, з огляду на те, що у поданому позивачем клопотанні зазначено зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, підстави подання клопотання.
За таких обставин, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність підстав для застосування положень ч. 4 ст.183 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 4ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Таким чином, залучення співвідповідачів до участі у справі є правом позивача. Законом встановлено лише застереження щодо стадії розгляду справи, на якій такі дії можуть мати місце. Підстави, які б перешкоджали залучення співвідповідача у суду були відсутні. Разом з тим, якщо позов заявлено до неналежного відповідача, правом суду є відмова у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до норм діючого законодавства визначення відповідача, предмета й підстав спору є правом позивача.
З урахуванням наведених обставин, судом першої інстанції не звернув уваги на те, що повертаючи заявлене клопотання про залучення співвідповідача було порушено загальні засади цивільного судочинства, забезпечення всебічного, повного та неупередженого судового розгляду, враховуючи процесуальні права позивача.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права.
Також слід зазначити, що надмірний формалізм при постановленні оскаржуваної ухвали порушує право позивача на справедливий суд, визначене ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
УхвалуЛенінського районного суду м. Полтави від 07 квітня 2025 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2025 року.
Головуючий суддя : ______________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ____________________ О.І. Обідіна ___________________ О.О. Панченко