Справа № 526/599/25 Номер провадження 22-ц/814/2662/25Головуючий у 1-й інстанції Черков В.Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
21 липня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Панченко О.О. при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни на рішення Гадяцького районного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Край" про стягнення коштів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320486900:00:004:0445 за 2022 рік у загальному розмірі 8576,75 грн.
Рішенням Гадяцький районний суд Полтавської області від 24 квітня 2025 року в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати) було відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодилась представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І.В. та подала апеляційну скаргу, якій прохає скасувати рішення Гадяцького районного суду Полтавської області та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та судові витрати покласти на відповідача.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що зазначене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції поклав обов'язок доказування на сторону позивача.
Стверджує, позивач неодноразово в усній та письмовій формі звертався до відповідача щодо сплати заборгованості по орендній платі, але отримував роз'яснення, що оскільки позивач не бажає в подальшому пролонгувати договори оренди землі, тому орендна плата буде виплачуватися в першу чергу тим орендодавцям, що йде на зустріч орендарю та продовжує термін оренди.
Зокрема вказує, що відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо сплати боргу за оренду земельних ділянок, не надав відповіді на питання позивача в порядку ст. 93 ЦПК України, які були поставлені в позовній заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Омельченко О.М., який діє в інтересах ТзОВ «Агро-Край» прохає у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а рішення Гадяцького районного суду від 24 квітня 2025 року залишити без змін.
Акцентує увагу суду, що договір оренди був укладений із Орендарем строком на 7 років, тобто до 02 січня 2022 року, відповідно підстав користуватися земельною ділянкою у орендаря не було в зв'язку з чим вона не використовувалась у 2022 році.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, згідно договору оренди землі від 02.01.2015, Орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Стандарт-Агро» строком на 7 років надано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5320486900:00:004:0445, площею 2,0468 га, яка знаходиться на території Гадяцької міської (до об'єднання Сарівської сільської) ради Миргородського (до об'єднання Гадяцького) району Полтавської області.
Додатковою угодою від 22.08.2017 № б/н новий орендарем земельної ділянки кадастровий номер 5320486900:00:004:0445 стало ТОВ «Агро-край» та внесено зміни до пункту 5 договору, зокрема нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5320486900:00:004:0445 становить 66526,42 грн.; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Строк дії договору до 02.01.2022 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відомості про поновлення чи продовження дії договору оренди позивачем не надано, доказів того що земельна ділянка використовувалася відповідачем після закінчення договору оренди також не надано..
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до положень частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його і невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. ч. 1, 3, 5 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Орендодавець зобов'язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, орендар - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Виходячи з вищенаведеного саме на орендаря покладається обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати за земельну ділянку, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно договору оренди землі від 02.01.2015, б/н, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Стандарт-Агро» строком на 7 років надано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 5320486900:00:004:0445, площею 2,0468 га, яка знаходиться на території Гадяцької міської (до об'єднання Сарівської сільської) ради Миргородського (до об'єднання Гадяцького) району Полтавської області.
Додатковою угодою від 22.08.2017 № б/н новий орендарем земельної ділянки кадастровий номер 5320486900:00:004:0445 стало ТОВ «Агро-край» та внесено зміни до пункту 5 договору, зокрема нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5320486900:00:004:0445 становить 66526,42 грн.; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки позивач просить стягнути орендну плату за користування земельної ділянки кадастровий номер 5320486900:00:004:0445 за 2022 рік, однак договір оренди вказаної земельної ділянки закінчився в січні 2022 року, за закінченням 7 річного строку договору оренди з моменту його укладення (02.01.2015 рік) (а.с.14-17).
Доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду має бути залишено без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни - залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 квітня 2025 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2025 року
Головуючий суддя : ____________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ Т.В. Одринська _________________ О.О. Панченко