1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/4772/25 1-кс/335/2559/2025
24 липня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погорджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025082060000476 від 18.04.2025,
Слідчий звернувся до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Групою слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082060000476 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше 16 квітня 2025 року, ОСОБА_5 , за попереднього змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, будучи обізнаним про наявність вищевказаних обмежень, керуючись прагненням до наживи, перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на організацію незаконного переправлення осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років через державний кордон України, шляхом виготовлення офіційних документів, які містять завідома неправдиві відомості та надають право громадянам України безперешкодно перетинати державний кордон України, з метою незаконного збагачення.
Так, ОСОБА_5 , діючи за попереднього змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, розуміючи законодавчу процедуру отримання офіційних документів/рішень органів державної влади України, які б включали особу призовного віку до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, підшукав особу з числа громадян України призовного віку, а саме ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виявив бажання здійснити незаконний перетин державного кордону України.
В подальшому, 16 квітня 2025 року, у першій половині дня, ОСОБА_6 використовуючи власний номер телефону здійснив телефонний дзвінок у месенджері «Telegram» на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 . В ході телефонної розмови останній повідомив, що має можливість допомогти ОСОБА_6 у виготовленні документів щодо наявного фіктивного статусу «батько-одинак» для безперешкодного перетину державного кордону України за грошову винагороду.
При цьому до вчинення протиправних дій ОСОБА_5 вирішив залучити невстановлених в ході досудового розслідування службових осіб з числа працівників Дергачівського районного суду Харківської області, котрі за неправомірну вигоду, мали б реальну змогу прийняти офіційні рішення, за результатами яких скласти документи, які б містили завідомо неправдиві відомості щодо встановлення факту народження неіснуючої неповнолітньої дитини на тимчасово окупованій території України, визнання громадянина України призовного віку, який планує незаконно перетнути державний кордон України її батьком, та встановлення факту смерті матері такої неіснуючої неповнолітньої дитини, що б могло бути підставами для отримання статусу «батько-одинак» та подальшого безперешкодного перетину Державного кордону України.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом сприяння порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод, діючи з корисливих мотивів, за попередньої змовою групою осіб, 11 травня 2025 року, приблизно об 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 використовуючи власний номер телефону НОМЕР_1 здійснив телефонний дзвінок у месенджері «Telegram» на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 . В ході телефонної розмови ОСОБА_5 повідомив про перелік необхідних документів, повну процедуру отримання фіктивних документів щодо народження дитини на окупованій території України, смерті її матері та визнання ОСОБА_6 батьком зазначеної дитини, щоб надало останньому статус «батько-одинак» та можливість безперешкодно перетнути державний кордон України. Окрім того, в ході телефонної розмови була зазначена вартість вказаної послуги, яка становила 7 000 доларів США.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, діючи згідно розробленого злочинного плану, 28 травня 2025 року, приблизно об 11 годині 55 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в ході особистої зустрічі з ОСОБА_6 , отримав від останнього грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, після чого повинен був у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час передати частину вищезазначених грошових коштів невстановленим досудовим розслідуванням особам з числа працівників Дергачівського районного суду Харківської області, котрі за неправомірну вигоду, мали б реальну змогу прийняти офіційні рішення, за результатами яких скласти документи, які б містили завідомо неправдиві відомості щодо встановлення факту народження неіснуючої неповнолітньої дитини на тимчасово окупованій території України, визнання громадянина України призовного віку, який планує незаконно перетнути державний кордон України її батьком, та встановлення факту смерті матері такої неіснуючої неповнолітньої дитини, що б могло бути підставами для отримання статусу «батько-одинак» та подальшого безперешкодного перетину Державного кордону України, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, тому що був затриманий працівниками поліції під час отримання грошових коштів.
28.05.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 на праві власті належать автомобілі марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний номер НОМЕР_3 , vin: НОМЕР_4 , у кузові сірого кольору; транспортний засіб «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_5 , vin: НОМЕР_6 , у кузові сірого кольору.
З метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене майно підозрюваного.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав.
Власник майна - підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання не викликався з метою забезпечення арешту майна (ч. 2 ст. 172 КПК України).
Вивчивши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчими слідчого управління ГУНП в Запорізькій області, здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2025 за № 12025082060000476.
28.05.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
29.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкція кримінального закону, що передбачає відповідальність за правопорушення передбачене ч. 3ст. 332 КК України, інкриміноване підозрюваному, передбачає покарання у виді конфіскації майна.
На переконання слідчого судді, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна із забороню розпорядження ним з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання є необхідним на даній стадії кримінального провадження і потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «HYUNDAI MATRIX», реєстраційний нмер НОМЕР_3, vin: НОМЕР_4 , у кузові сірого кольору, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позбавленням його власника та інших осіб права розпоряджатися зазначеним майном до скасування такого обмеження у встановленому законом порядку.
Накласти арешт на автомобіль марки «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_5 , vin: НОМЕР_6 , у кузові сірого кольору, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позбавленням його власника та інших осіб права розпоряджатися зазначеним майном до скасування такого обмеження у встановленому законом порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Копію ухвали негайно вручити слідчому, прокуророві, надіслати підозрюваному.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1