Справа № 733/779/25 Головуючий у 1 інстанції Вовченко А. В.
Провадження № 33/4823/632/25
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
23 липня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Сакун І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сакун І.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 09 квітня 2025 року, о 08 год 53 хв, у м. Ічня, вул. Віжень, 1, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 730, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер», результат - 1,25 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Сакун І.А. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що після оголошення повітряної тривоги ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності та прямував до місця свого проживання. Зазначає, що Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не порушував, тому причина зупинки транспортного засобу невідома. Звертає увагу на те, що огляд на стан сп'яніння проводився під час повітряної тривоги та загрози застосування балістики. Вказує, що перед складанням протоколу у ОСОБА_1 не були відібрані пояснення, не роз'яснені права, а відповідно, він не мав можливості реалізувати їх, у тому числі і право на захист. Також, працівники поліції не з'ясували у ОСОБА_1 чи згоден він з результатами огляду, не виконали вимог вручення направлення для проходження огляду у закладі охорони здоров'я. Крім того, протокол складений з порушенням норм КУпАП, оскільки у ньому неправильно зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, а також роздруківка чеку є нечитабельною, з якої неможливо встановити дату та час огляду. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердила його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника Сакун І.А., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294997 від 09.04.2025, ОСОБА_1 , 09 квітня 2025 року, о 08 год 53 хв, у м. Ічня, вул. Віжень, 1, Чернігівської області, керував транспортним засобом BMW 730, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Драгер, тест 670, результат - 1,25 проміле, що фіксувалося на бодікамеру поліцейського, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу Alcotest Drager, тест 670, результат продування ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 1,25 проміле, з яким останній погодився та поставив свій підпис (а.с.3).
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху, а саме не включив покажчик повороту, виїхавши з польової дороги на трасу. Під час перевірки документів та спілкуванні з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено. Водій пояснив, що вживав спиртні напої, тому спав у полі. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або в лікарні, останній погодився пройти огляд на місці; результат огляду - 1,25 проміле. З даним результатом ОСОБА_1 погодився, заперечень не висловлював та підтвердив вживання алкоголю. Після цього, працівник поліції повідомив водія про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.11).
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Неправильно зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення є механічною помилкою, яка була допущена відповідною службовою особою при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апелянта про те, що роздруківка з приладу «Драгер», яка долучена до матеріалів справи, поганої якості і не може слугувати доказом, який підтверджує результати огляду, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 підписав дані тесту №670 та протокол про адміністративне правопорушення без жодних зауважень. Крім того, з чеку-тесту, який міститься в матеріалах справи, результат огляду 1,25 проміле є читабельним, що разом з іншими доказами по справі, дає можливість ідентифікувати, що саме цей чек-тест був роздрукований відносно ОСОБА_1 09.04.2025.
Ці дані з роздруківки спеціального технічного засобу узгоджуються з даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом з камери поліцейського, на якому видно показник 1,25 та озвучений показник технічного приладу при замірі, а саме 1,25 проміле. З цього відеозапису чітко видно, чутно та зрозуміло, яку саме дію виконує ОСОБА_1 , та який погодився з результатами цього огляду.
Матеріали справи не містять даних, що при оформленні адміністративних матеріалів від водія ОСОБА_1 надходили заперечення щодо процедури огляду на стан сп'яніння чи щодо його результатів, а також щодо читабельності чек-тесту. Так, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення та роздруківці з приладу «Драгер» наявний підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами тестування та змістом протоколу.
Що стосується направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, то такий складається у разі згоди особи на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки, а тому йому не пропонувалося проходження такого огляду в закладі охорони здоров'я.
Доводи захисника про те, що зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було здійснено безпідставно, не є переконливими, оскільки останнього працівниками поліції було зупинено саме за порушення Правил дорожнього руху та відносно нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.10), що також має місце і на відеозаписі працівників поліції. Слід зазначити і те, що будь-яких даних про оскарження даної постанови по справі немає, що свідчить про законність зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Посилання апелянта на те, що працівники поліції не роз'яснили водію прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що також зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Крім того, ОСОБА_1 у повній мірі використав своє право на захист, при розгляді справи місцевим судом скористався послугами захисника - адвоката Сакун І.А., яка протягом усього часу судового розгляду здійснювала його юридичний захист.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Сакун І.А. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний