Провадження № 11-сс/4823/351/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23 липня 2025 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання начальника СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 і застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год по 06:00 год наступного дня, крім часу повітряної тривоги з метою відвідування бомбосховища та випадків невідкладної медичної допомоги, на строк до 02 вересня 2025 року. Покладено на ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. В обґрунтування скарги посилається на те, що зазначені стороною обвинувачення та слідчим суддею ризики не мають під собою достатніх підстав, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому є недоведеними. Апелянт вказує на відсутність обставин, які б свідчили про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, зокрема особистого зобов'язання. Зазначає, що слідчим суддею не надано належної оцінки даним про особу ОСОБА_8 , який є особою похилого віку, стан його здоров'я, наявність постійного та визначеного на території України місця проживання, а також його поведінку під час розгляду клопотання.
Заслухавши доповідь судді; захисника підозрюваного, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити; думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, у провадженні СВ Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження №12022270320000382, внесене до ЄРДР 29 грудня 2022 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Органом досудового розслідування 26 грудня 2022 року ОСОБА_8 письмово повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.5 ст.191 КК України (а.с.п.97-110).
Вжитими заходами розшуку встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 перетнув українсько-румунський кордон 10 травня 2022 року о 12 год 25 хв через міжнародний пункт пропуску «Порубне» у напрямку «виїзд», на легковому автомобілі «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою та рапортом СКП Новгород-Сіверського районного відділу поліції.
У зв'язку з цим, 09 січня 2024 року підозрюваного ОСОБА_8 було оголошено в міжнародний розшук (а.с.п.111-121).
На підставі ухвали слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 березня 2024 року підозрюваному ОСОБА_8 було визначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
02 липня 2025 року підозрюваного ОСОБА_8 було затримано, в порядку ст.208 КПК України, та поміщено до ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» (а.с.п.150-152).
Ухвалою слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2025 року підозрюваному ОСОБА_8 було визначено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.с.п.153-166).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Зі змісту ст.181 КПК України вбачається, що домашній арешт як вид запобіжного заходу може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, та полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Обираючи підозрюваному запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі, усвідомлюючи можливе настання якого підозрюваний може вжити заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду, може безперешкодно покинути місце проживання та переховуватися від органів слідства і суду шляхом виїзду як в інші регіони України, так і за межі України; може ухилитися від отримання повісток слідчого, прокурора або суду про виклик та відмовитись від отримання процесуальних документів, оскільки з моменту залишення території України в 2022 році підозрюваний жодного разу на територію України, зокрема й в ті області, які є безпечними для проживання, жодного разу не повертався, очевидно будучи обізнаним про наявність розпочатого кримінального провадження, в рамках якого як йому самому, так і його знайомим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 оголошено підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Отже, при розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, та на підставі пояснень сторін кримінального провадження і наданих ними матеріалів обґрунтовано дійшов висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , до нього необхідно застосувати запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту, і що більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання, буде недостатнім для забезпечення запобігання цим ризикам, з чим погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів вважає, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби є співмірним з існуючими ризиками; тяжкості пред'явленої йому підозри та відповідає особі підозрюваного, а покладені на нього слідчим суддею обов'язки забезпечать його належну процесуальну поведінку.
У своєму рішенні слідчий суддя належним чином аргументував, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти заявленим ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Отже, відсутні підстави для зміни ОСОБА_8 домашнього арешту у нічний час доби на особисте зобов'язання з підстав, на які посилається захисник у своїй апеляційній скарзі.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ч.3 ст.407, ст.422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 03 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4