Справа № 369/12950/25
Провадження № 1-кс/369/2199/25
20.07.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111050000293 від 18.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернулася слідча, в якій просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщана Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі - арештному домі «Київський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, а саме до 18.09.2025 включно.
В обґрунтування вимог клопотання слідча посилалася на те, що у провадженні СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111050000293 від 18.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.07.2025 близько 20 години 00 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки між ним та його дружиною ОСОБА_7 , маючи прямий умисел, направлений на заподіяння смерті останній, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, кухонним ножем наніс ОСОБА_7 не менше десяти ударів в область голови та шиї, після чого дерев'яною киянкою наніс близько 15 ударів по голові та шиї потерпілої, не зупиняючись на вчиненому взяв до рук сокиру, лезом якої наніс ще не менше двох ударів в область голови останньої.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_7 загинула на місці.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 493 від 19.07.2025 у ОСОБА_7 виявлено рубані рани голови, колото різані поранення грудей та живота.
18.07.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.07.2025 у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КПК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Піщана Золотоношського району Черкаської області, українець, громадянин України, із вищою освітою, пенсіонер, одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення даного злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлене правопорушення від 18.07.2025, протоколом огляду місця події від 18.07.2025, протоколом огляду трупа від 19.07.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.07.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.07.2025, лікарським свідоцтвом про смерть № 493 від 19.07.2025, протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 19.07.2025, іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
У сторони обвинувачення є підстави вважати, що існує ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 , не будучи ізольованим від суспільства, усвідомлюючи можливість реального покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, про що свідчить те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі. При цьому, знаючи про міру покарання, яка йому загрожує, ОСОБА_4 може ухилятись від слідства та суду, оскільки у нього немає міцних соціальних зв'язків, він є пенсіонерам, проживав з загиблою дружиною, та осіб, які були б на його утриманні він немає. Окрім цього, ОСОБА_4 є пенсіонером та особою непризивного віку, у зв'язку з чим останній може без перешкоди перетнути державний кордон та залишити у будь-який час територію України.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 буде незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, сторона обвинувачення приходить до такого.
З метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні, з якими він особисто знайомий шляхом вмовляння, переконання щодо зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання, або надати органу досудового розслідування та суду неправдиві показання щодо створення йому псевдо алібі для уникнення відповідальності.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, оцінюючи вказані ризики з позиції ЄСПЛ, слід зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого у період дії воєнного стану, тобто в період, коли наша держава переживає надскладні часи, дії, в яких підозрюється останній, дестабілізують суспільні відносини в державі та призводять до неспроможності населення належно протистояти агресору.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Наявність вищевказаних ризиків свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Стверджував про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які продовжують існувати та не зменшились, строк досудового розслідування не завершився.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 є людиною похилого віку, страждає на певні хронічні захворювання, раніше судимим не був, а отже не є схильним до вчинення злочинів, має постійне місце проживання. В зв'язку з чим сторона захисту просила не обирати запобіжний захід у виді з тримання під вартою, а обмежтися домашнім арештом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого з таких підстав.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що до клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, а отже про обґрунтованість підозри.
Суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може переховуватися з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, в якому підозрюється, у разі, якщо суд дійде висновку про винуватість останнього у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке законом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, тому наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування. Своєю чергою судом не встановлено наявність стійких соціальних зв'язків у підозрюваного, наявність в нього захворювань, які б змогли запобігти ризику переховування від досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику того, що підозрюваний може впливати на свідків у кримінальному провадженні, свідчить те, що на даний час з такими особами проведені не всі необхідні слідчі дії у кримінальному провадженні, вказані особи не були допитані судом безпосередньо, тож, з урахуванням обставин вчинення злочину, підозрюваний може впливати на них з метою зміни ними своїх показань або неявки в подальшому у судові засідання.
Оцінюючи можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, суд дійшов висновку про те, що, зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, саме продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, а застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, є недостатнім для їх запобігання, зважаючи на ступень встановлених ризиків та наявних доказів, що характеризують підозрюваного у цій справі.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що, зважаючи на крайню ступінь втручання в право підозрюваного на свободу та особисту недоторканість, відповідатиме інтересам суспільства.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість, суд не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 376 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111050000293 від 18.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів в межах строку досудового розслідування, починаючи з моменту фактичного затримання 18 липня 2025 року о 21 год 20 хв, - до 15 вересня 2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 21 липня 2025 року
Слідчий суддя ОСОБА_1