Справа № 953/5349/25
Провадження № 1-кс/953/5344/25
23 липня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання заступника начальника спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023220000000174 від 11.02.2023,
встановив:
23 липня 2025 року слідча суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід від участі у розгляді зазначеного вище клопотання з таких підстав. У її провадженні перебуває клопотання заступника начальника спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023220000000174 від 11.02.2023 року (справа № 953/5349/25, провадження № 1-кс/953/5298/25). Водночас у зазначеній справі було об'єднано кілька кримінальних проваджень, у тому числі № 62023170020000233 від 14.02.2023 року та № 62023170020000759 від 27.04.2023 року. У наведених кримінальних провадженнях заступник керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 приймав постанови від 16.02.2023 року та від 28.04.2023 року відповідно про визначення групи прокурорів. Оскільки ОСОБА_5 є чоловіком слідчої судді ОСОБА_3 , дані обставини, на її думку, зумовлюють необхідність заявлення самовідводу для уникнення будь-яких сумнівів у її об'єктивності та неупередженості.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.07.2025 року заява судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 про самовідвід розподілена у провадження судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 .
Суддя ОСОБА_3 подала заяву про розгляд питання про самовідвід за її відсутності, а також письмові пояснення, у яких просила задовольнити заяву з наведених у ній доводів і міркувань.
У судове засідання прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід судді, не з'явився, причину неприбуття не повідомив.
За наведених обставин відповідно до ст. 81 КПК України неприбуття у судове засідання учасників процесу не перешкоджає розгляду судом питання про самовідвід.
Дослідивши матеріали справи, суд установив такі обставини.
На розгляді слідчої судді Київського районного суду м. Харкова перебуває клопотання заступника начальника спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023220000000174 від 11.02.2023 року (справа № 953/5349/25, провадження № 1-кс/953/5298/25).
У справі № № 12023220000000174 від 11.02.2023 року було об'єднано кілька кримінальних проваджень, у тому числі № 62023170020000233 від 14.02.2023 року та № 62023170020000759 від 27.04.2023 року.
У свою чергу, досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 62023170020000233 від 14.02.2023 та № 62023170020000759 від 27.04.2023 року здійснювалося другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Харкові) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 постановами від 16.02.2023 року та від 28.04.2023 року відповідно визначав групи прокурорів у кожному з наведених кримінальних проваджень.
Оцінюючи наведені у заяві про самовідвід слідчої суди доводи, суд виходить із такого.
Право людини на справедливий суд належить до фундаментальних прав людини у сучасній демократичній державі. Забезпечення справедливого правосуддя, що ґрунтується на верховенстві права, є міжнародним зобов'язанням України на підставі низки міжнародно-правових актів, які ратифіковані Україною і становлять частину національного законодавства. Одним із таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17 липня 1997 року (далі - Конвенція, ЄКПЛ).
Згідно зі ст. ст. 2, 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди під час розгляду справ застосовують як джерела права Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є обов'язковою для виконання.
Стаття 6 ЄКПЛ гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи під час розгляду будь-якого пред'явленого їй кримінального обвинувачення.
Отже, безсторонність суду є однією зі складових справедливості судового розгляду. Праву людини на розгляд справи безстороннім судом кореспондує обов'язок судді заявити самовідвід за наявності будь-яких обставин, які з точки зору поінформованого і розсудливого стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у його чи її неупередженості.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці послідовно акцентує увагу на важливості довіри, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві (зокрема, рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», п. 53; від 28.10.1998. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 45; "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy) від 07.08.1996 року, п. 58). Для забезпечення такої довіри правосуддя має не тільки чинитися, повинно також бути видно, що воно чиниться (рішення від 26.10.1984 року у справі у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), п. 26; «Білуха проти України», п. 53).
Згідно з орієнтирами застосування ст. 6 Конвенції, сформульованими у низці рішень ЄСПЛ, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції наявність безсторонності судді має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв (зокрема, рішеннях від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», п. 66; від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», п. 49).
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судці, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Об'єктивний критерій передбачає визначення, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно з'ясувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, потрібно встановити, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
На рівні національного кримінального процесуального законодавства України відповідний підхід відображено у положеннях ст. 75 КПК України щодо переліку підстав для відводу судді, який не є вичерпним. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, якщо: він є близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п. 1); він особисто, його близькі родичі чи члени сім'ї заінтересовані у результатах провадження (п. 3); за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4).
У разі наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За визначенням, наведеним у п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
З огляду на положення ч. 2 ст. 36 КПК України нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування конкретного кримінального провадження здійснює прокурор - процесуальний керівник, який, зокрема, уповноважений повідомляти особу про підозру, звертатися до суду з клопотаннями, пред'являти та підтримувати державне обвинувачення.
Як видно з матеріалів провадження за клопотанням про арешт майна, заступник керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 не є і не був процесуальним керівником у кримінальних провадженнях № 12023220000000174 від 11.02.2023 року, а також № 62023170020000233 від 14.02.2023 та № 62023170020000759 від 27.04.2023 року і не приймав у цих справах жодних процесуальних рішень, крім визначення груп прокурорів у силу своїх службових повноважень. Не є ОСОБА_5 і ініціатором клопотання про арешт майна, що перебуває у провадженні слідчої судді ОСОБА_3 , а також стороною у відповідній справі.
Отже, ОСОБА_5 не бере участі як прокурор у даному конкретному кримінальному провадженні.
Не містять матеріали справи і заява про самовідвід і жодних даних, які б могли свідчити про особисту заінтересованість заступника керівника Харківської обласної прокуратури у зазначеній справі та/або ставити під сумнів об'єктивність і неупередженість слідчої судді ОСОБА_3 з точки зору поінформованого та розсудливого стороннього спостерігача.
Саме ж лише особисте переконання судді у необхідності заявити самовівдвід для уникнення згданих вище сумнівів не є обставиною, що виключає її участь у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність фактичних і правових підстав для задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись вимогами ст.ст.75, 80, 81, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання заступника начальника спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023220000000174 від 11.02.2023 року (справа № 953/5349/25, провадження № 1-кс/953/5298/25) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1