22 липня 2025 року
м. Київ
справа № 295/14/25
провадження № 51 - 2804впс25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання голови Житомирського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження (справа № 295/14/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2025 року з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
встановив:
до Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло подання голови Житомирського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня
2025 року до іншого суду апеляційної інстанції для розгляду.
Подання мотивовано тим, що в Житомирському апеляційному суді неможливо визначити суддю-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ для перегляду ухвали слідчого судді.
Учасники судового провадження належним чином повідомлені про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явились, що відповідно до ч. 4 ст. 34 КПК України не перешкоджає його розгляду.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали провадження та перевіривши наведені у поданні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо, зокрема, після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК України передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як убачається з подання та наявних у розпорядженні Суду матеріалів, слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ухвалою від 27 січня 2025 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність керівників Житомирської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вказану ухвалу ОСОБА_5 оскаржив в апеляційному порядку.
Відповідно до звіту про неможливість автоматизованого розподілу справи,
16 липня 2025 року автоматизований розподіл справи між суддями не відбувся через неможливість утворення складу суду.
Як убачається з подання, на цей час у палаті з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду працюють судді ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та палаті з розгляду цивільних справ - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .
Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 18 червня та 15 липня
2025 року задоволено самовідводи суддів палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , тому відповідно до
ст. 75 КПК України вони не можуть здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2025 року.
Частиною 4 статті 31 КПК України визначено, що кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів.
Відповідно до п. 7.14 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Житомирському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів № 2 від 28 березня 2025 року, склад суду в кримінальних провадженнях (справах), в яких неможливо сформувати склад колегії суддів з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та кримінальних проваджень з перегляду ухвал слідчих суддів апеляційною інстанцією, формується автоматизованою системою документообігу суду шляхом визначення судді-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, а члени колегії визначаються з числа суддів, які уповноважені здійснювати апеляційний перегляд справ про адміністративні правопорушення.
У виключних випадках, склад суду в кримінальних провадженнях (справах), в яких неможливо сформувати склад колегії суддів із числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та суддів, які уповноважені здійснювати апеляційний перегляд справ про адміністративні правопорушення, формується автоматизованою системою документообігу суду шляхом визначення судді-доповідача з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, а члени колегії визначаються з числа суддів судової палати з розгляду цивільних справ.
Кримінальні провадження, в яких неможливо сформувати склад колегії суддів, де суддею-доповідачем не може бути визначено суддю з числа суддів судової палати з розгляду кримінальних справ, на підставі звіту про неможливість автоматизованого розподілу справи між суддями, підлягають направленню за поданням суду до Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого.
Наразі у Житомирському апеляційному суді неможливо визначити суддю-доповідача з судової палати з розгляду кримінальних справ для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 .
За таких обставин та з урахуванням положень ст. 34 КПК України Суд уважає за необхідне подання голови Житомирського апеляційного суду задовольнити.
Керуючись ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
подання голови Житомирського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали провадження (справа № 295/14/25) за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2025 року направити з Житомирського апеляційного суду до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3