22 липня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2629/23
провадження № 51-2218ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження,
встановив:
У касаційній скарзі від 14 липня 2025 року, яка зареєстрована у Верховному Суді 17 липня 2025 року захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вищевказаних судових рішень у касаційному порядку і одночасно клопоче про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивуючи його тим, що 03 липня 2025 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 з Адвокатським бюро «Олександра Скотара» було укладено договір про надання правничої допомоги. Цього ж дня йому та засудженому ОСОБА_5 стало відомо, що ухвалою апеляційного суду від 12 березня 2025 року вирок місцевого суду був залишений без змін. Після отримання 08 липня 2025 року ухвали апеляційного суду було подано касаційну скаргу. Вважає, що є достатні підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень.
Як убачається з касаційної скарги, її подано після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції
за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Суд, перевіривши доводи на обґрунтування поновлення захиснику строку касаційного оскарження судових рішень, дійшов висновку про те, що підстав для поновлення цього строку немає, а касаційну скаргу захисника слід повернути.
За приписами ч. 2 ст. 113 цього Кодексу процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску
з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним,
а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Тримісячний строк для подання касаційної скарги, визначений ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадженняза винятком засудженого, який перебуває під вартою. Водночас це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Вказана норма кримінального процесуального закону не передбачає привілею щодо окремого обчислення строків на касаційне оскарження для кожного нового захисника чи представника, залученого у кримінальному проваджені для надання правової допомоги вже після ухвалення судом судового рішення, яке оскаржується, а тим більше поза межами строків його оскарження. Такі вимоги встановленні КПК мають на меті гарантувати забезпечення принципу правової визначеності, який є одним із елементів принципу верховенства права, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, а учасники кримінального провадження після закінчення відповідних строків оскарження не перебували у стані правової невизначеності. У зв'язку з цим укладення договору з новим захисником або отримання доручення Центром надання вторинної правової допомоги для захисту особи після закінчення строку на касаційне оскарження не може розглядатися як достатня правова підстава для поновлення строку на касаційне оскарження.
Суд бере до уваги, що Верховний Суд мотивованою ухвалою від 23 червня 2025 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_7 , який діяв в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року та прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року.
Крім того безпідставним є посилання захисника на те, що засуджений не був обізнаний із прийнятим апеляційним судом рішенням, оскільки, згідно з ухвалою апеляційного суду, якою залишено без зміни вирок місцевого суду, ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_9 були присутні під час розгляду справи і висловлювали свою думку з приводу поданих апеляційних скарг сторони захисту та обвинувачення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені захисником
ОСОБА_4 обставини не є поважними. Інших будь-яких причин або обставин поважності пропуску строку захисник в клопотанні не наводить. Отже, Суд не вбачає підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.
З урахуванням наведеного касаційна скаргазахисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 підлягає поверненню.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку
Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2023 року та ухвали Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .
Повернути касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 разом з усіма доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3