Справа №760/9600/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3373/2025 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
17 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження №22024101110000178 від 05.03.2024 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Таганрог Ростовської області російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8
захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6 ,
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в навчальних та освітніх закладах строком на 10 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання для виконання вироку.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Згідно вироку суду, з початку березня поточного року до цього часу, російською федерацією тимчасово окуповано територію Мангушського району Донецької області.
В подальшому згідно так званого «указу №72 от 12.03.2022» так званого «главы ДНР ОСОБА_9 » окупованому Мангушському району Донецької області було присвоєно назву «Першотравневого».
З метою створення окупаційної адміністрації в Мангушському районі, Донецької області, за вказівки невстановлених представників РФ, у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, створюються не передбачені законодавством України так звані «державні адміністрації». З метою надання вигляду законності діяльності вказаним структурним підрозділам, керівниками «ДНР» прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема:
- так званою Конституцією «ДНР» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «ДНР» є райони та міста республіканського значення;
- так званою Постановою «Ради міністрів ДНР» «Про введення державних адміністрацій на звільнених територіях Донецької народної республіки» № 32-6 від 08.09.2014, у якій зазначається, що Голови «державних адміністрацій» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням Голови ради міністрів «ДНР»;
- так званим Указом «Голови ДНР «Про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації Донецької народної республіки» № 13 від 19.01.2015, відповідно до якого, з метою «нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території», тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «ДНР».
На підставі вказаних документів, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на території Мангушського р-ну., Донецької області згідно так званого «указа главы ДНР №264 от 03 июня 2022 «Об администрации Першотравневого района» була створена так звана «Першотравневая районная администрация» та її головою було призначено ОСОБА_10 .
В подальшому згідно так званого «указа главы ДНР №377 от 12 июля 2022» так званій «Першотравневой районной администрации» було підпорядковано 26 населених пунктів, в тому числі с. Портівське Мангушського р-ну., Донецької області.
В подальшому, у невстановлений період часу, але не пізніше 13.05.2022 на території окупованого села Портівське, Першотравневого району, Донецької області в окупаційній адміністрації держави-агресора створено так зване Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Портовская школа» администрации Першотравневого района розташованого за адресою: Донецька обл., Мангушський р-н., с. Портівське, вул. Миру, 3а.
В свою чергу ОСОБА_7 , розуміючи, що школа має продовжувати надавати освітні послуги за українським законодавством, діючи умисно, з метою завдання шкоди Україні, реалізуючи рішення та дії держави-агресора, спрямовані на організацію освітнього процесу, впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти на захоплених рф територіях Донецької області, добровільно погодився на пропозицію невстановлених представників так званої «адміністрації Першотравневого района», щодо незаконного проголошення його «исполняющим обязаности директора» так званого Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Портовская школа» администрации Першотравневого района.
Усвідомлюючи все вищевикладене, а також, злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, діючи з прямим умислом, не пізніше 02.06.2023, більш точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території - с. Портівське, Першотравневого району, Донецької області, діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти на захоплених рф територіях Донецької області, а також з метою вчинення умисних дій спрямованих на руйнування загальної системи освіти, як фахової української, тобто державної освіти в цілому - не маючи законних підстав та повноважень особисто здійснював підбір вчителів, які будуть працювати в так званій школі від окупаційної влади.
Крім того, ОСОБА_7 проводився прийом учнів до так званого Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» администрации Першотравневого района на 2023 навчальний рік за стандартами освіти держави-агресора з загальним застосуванням російської мови.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі - закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.
Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт - сукупність обов'язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері вищої освіти.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнями освіти.
Стандарти основної загальної освіти (5-9 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 31.05.2021 № 287 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 05.07.2021 № 64101) (далі - ФГОС № 287). Згідно з п. 32.1 цього стандарту, до навчального плану входять наступні обов'язкові для вивчення учбові предмети: російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Образотворче мистецтво, Музика, Технологія, Фізична культура, Основи безпеки життєдіяльності. Навчальний предмет «Математика» предметної галузі «Математика та інформатика» включає навчальні курси «Алгебра», «Геометрія», «Вірогідність і статистика».
Відповідно до п. 15 цього стандарту програма основної загальної освіти, у тому числі адаптована, реалізується державною мовою російської федерації.
Стандарти середньої освіти (10-11 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 17.05.2012 № 413 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта среднего общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.07.2012 № 24480) (далі - ФГОС № 413). Згідно з п. 18.3.1 цього стандарту, учбовий план середнього середньої загальної освіти передбачає обов'язкове вивчення наступних учбових предметів на базовому та поглибленому рівні: російська мова, Література, Рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, Рідна література, Іноземна мова, Друга іноземна мова, Математика, Інформатика, Історія, Суспільствознавство, Географія, Фізика, Хімія, Біологія, Фізична культура, Основи безпеки життєдіяльності.
Так, ОСОБА_7 з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на здійснення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, визначених «Федеральным законом «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ, отримав в окупаційній адміністрації держави-агресора навчальні підручники російською мовою за освітньою програмою рф, які відповідно до змісту та довідкових відомостей, зазначених у них, відповідають стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 287 та ФГОС № 413, та забезпечив видачу вказаних підручників учням для здійснення навчання за освітньою програмою рф.
Крім того, ОСОБА_7 , використовуючи так зване становище «исполняющего обязаности директора» так званого Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» администрации Першотравневого района організував розміщення в навчальному закладі прапорів російської федерації, а також іншої символіки, спрямованої на впровадження російських стандартів освіти в навчальному закладі.
Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується в колабораційній діяльності, тобто у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року скасувати, визнати ОСОБА_7 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 111-1 КК України та виправдати через недоведеність вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказує, що суд першої інстанції не врахував, що об'єктивні, незалежні від сторони обвинувачення відомості про наявність у ОСОБА_7 саме добровільної, не під загрозою вбивством або тілесними ушкодженнями йому та/або його близькимзгоди на пропозицію виконувати обов'язки директора вищевказаної школи - відсутні і в судових засіданнях у справі не досліджувались.
У обвинуваченого була відсутня можливість надати покази слідчому, або суду, або відмовитись від таких показань, оскільки належні і допустимі докази її інформування про відкрите щодо нього кримінальне провадження, а в подальшому і про розгляд в суді кримінальної справи в матеріалах справи відсутні.
Щодо розміщення такої інформації на сайтах органів влади та в інших засобах масової інформації, сторона захисту не вважає зазначене належним повідомленням, з огляду на відсутність у громадян України жодних передбачених законом обов'язків постійно перевіряти вміст таких сайтів в мережі Інтернет або відслідковувати інформацію щодо себе в судових реєстрах.
Апелянт вважає, що зазначені судом докази на підтвердження вини обвинуваченого, такі, як: протоколом огляду від 30.08.2023 в рамках кримінального провадження № 42023100000000282, відповідно до якого проведено огляд сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на якому є сторінка за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 . На вказаній веб - сторінці міститься інформація щодо «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» Администрация Першотравневого района» (мовою оригіналу) де зазначено, що виконуючий обов'язків директора школи ОСОБА_7 ; випискою ЕГРЮЛЬ, в якій містяться дані «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» Администрация Першотравневого района» (мовою оригіналу) щодо юридичної адреси закладу а саме: Донецька народна республіка, сел. Портовське, вул. Миру, З-A. На вказаному сайті зазначено, що виконуючий обов'язків директора школи ОСОБА_7 , який має громадянство російської федерації та інші дані закладу; протоколи пред'явлення для впізнання від 01.09.2023, від 04.09.2023; протоколи огляду від 01.09.2023, 01.09.2023 з лазерними дисками; протокол огляду від 07.02.2024 сторінки сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 сторінка користувача « ОСОБА_11 », на якій зображено фотознімок користувача, фотознімок школи з прапором російської федерації та розміщення інформації зі сторінки «МБОУ «Портовская школа»; висновок експерта №СЕ-19/111-24/6711-ФП від 26.02.2024 та без номерним спец-пакетом такими, що не відповідають критерію належності та допустимості доказів, з огляду на відсутність серед доказів у справі оригіналів документів, що досліджувалися згідно протоколів огляду, тим більше що так звані «Інтернет-видання офіційного сайту президента РФ», інших російських «Інтернет видань», сайтів на яких розміщено «федеральні закони» може бути штучно створеним за допомогою спеціальних програмних засобів владою РФ тимчасово обмежено доступними сторінками з метою введення в оману щодо дійсних дій обвинуваченого або ж добровільності таких дій.
Разом з тим, як зазначає апелянт, суд першої інстанції під час судового розгляду всупереч вимогам кримінального процесуального закону, ретельно не дослідив обставини щодо відсутності в справі всіх без винятку оригіналів або навіть і копій - знятих з оригіналів документів, якими підтверджується обвинувачення та не звернув увагу на неузгодженість цих обставин з іншими матеріалами провадження. Дані ж про скоєння злочину, які містяться в матеріалах провадження, суперечать одне одному і не підтверджують обвинувачення.
Таким чином, на думку апелянта, органи досудового розслідування припустилися істотної неповноти дослідження обставин кримінального правопорушення, яку не було усунуто під час судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги з дотриманням правил, передбачених абзацом 5 ч. 3 ст. 323 КПК України, а саме шляхом публікацій таких повідомлень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), в судове засідання не з'явився, а тому, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченого, проте за обов'язковою участю захисника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 111-1 КК України за обставин, викладених у вироку обґрунтовані сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку.
Так, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 111-1 КК Українипідтверджуютьсядослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом огляду від 30.08.2023 в рамках кримінального провадження № 42023100000000282, відповідно до якого проведено огляд сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на якому є сторінка за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 Так на вказаній веб - сторінці міститься інформація щодо «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» Администрация Першотравневого района» (мовою оригіналу) юридична адреса вказаного закладу: Донецька народна республіка, сел. Портовське, вул. Миру, 3-А. На вказаному сайті зазначено, що виконуючий обов'язків директора школи ОСОБА_7 . В Подальшому оглянуто сторінку сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 де міститься допис «МБОУ «Портовская школа», зображені стрічки державного прапору рф. Також здійснено огляд сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 на якій міститься відео з дописом від 22.05 на якому зображені чоловіки у військовому одязі на фоні державного прапору рф та особи які тримають у руках прапор радянського союзу. Окрім того за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 міститься відео з назвою «Видео от МБОУ'Портовская школа» (мовою оригіналу).на вказаному відео ОСОБА_7 передає рюкзаки помаранчевого кольору у якості подарунку дітям імені організації «Движение первых» (мовою оригіналу). За результатами огляду сторінки за посиланням https://xn--90acagbhgpca7c8c7f.xn--p1ai/ встановлено що організація «Движение первых» (мовою оригіналу) є російською та закликає молодь до дій стати кращими та записати своє ім'я в історії російської федерації. Крім того оглядом веб-сторінки за посиланням https://egrul.nalog.ru/index.html міститься допис «Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение «Портовская школа» Администрация Першотравневого района» (мовою оригіналу) та містяться дані щодо юридичної адреси закладу а саме: Донецька народна республіка, сел. Портовське, вул. Миру, 3-А. На вказаному сайті зазначено, що виконуючий обов'язків директора школи ОСОБА_7 та інші дані закладу (т. № 2 а.с. 50-56);
- випискою ЕГРЮЛЬ, в якій містяться дані «Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» Администрация Першотравневого района» (мовою оригіналу) щодо юридичної адреси закладу а саме: Донецька народна республіка, сел. Портовське, вул. Миру, 3-А. На вказаному сайті зазначено, що виконуючий обов'язків директора школи ОСОБА_7 , який має громадянство російської федерації та інші дані закладу. (т № 2 а.с. 57-62);
- протоколом пред'явлення для впізнання від 01.09.2023, відповідно до якого на фото № 3 був впізнаний ОСОБА_7 , який під час окупації регіону зс рф, працевлаштувався виконувачем директора в «Муниципальном бюджетном общеобразовательном учреждении «Портовская школа» Администрация Першотравневого района» (мовою оригіналу) та працює під керівництвом окупаційної адміністрації. (т № 2 а.с. 68-70);
- протоколом пред'явлення для впізнання від 04.09.2023, відповідно до якого на фото № 4 був впізнаний ОСОБА_7 , який під час окупації регіону зс рф, працевлаштувався виконувачем директора в «Муниципальном бюджетном общеобразовательном учреждении «Портовская школа» Администрация Першотравневого района» (мовою оригіналу) та працює під керівництвом окупаційної адміністрації.(т № 2 а.с. 71-73);
- протоколом огляду від 01.09.2023 з лазерним диском (1 шт.) на якому зафіксовано законодавство російської федерації щодо навчального процесу (т. № 2 а.с. 74-80);
- протоколом огляду від 01.09.2023 з лазерним диском (1шт.) на якому зафіксовано законодавство російської федерації щодо навчального процесу в рф та донецкой народной республіки. (т № 2 а.с. 81-84);
- протоколом огляду від 07.02.2024 сторінки сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 сторінка користувача « ОСОБА_11 », на якій зображено фотознімок користувача, фотознімок школи з прапором російської федерації та розміщення інформації зі сторінки «МБОУ «Портовская школа». Також здійснено огляд сторінки сайту за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 y вигляді допису «МБОУ «Портовская школа». Вказана публікація розміщена 25 червня 2023 року міститься ОСОБА_7 також міститься допис від 03.05.2023 на якому ОСОБА_7 разом з невідомими особами тримає прапор радянського союзу на фоні прапорів російської федерації. Та інші відео які підтверджують співпрацю ОСОБА_7 з окупаційною адміністрацією. (т № 2, а.с. 85-101);
- висновком експерта №СЕ-19/111-24/6711-ФП від 26.02.2024 та без номерним спец-пакетом (1шт.). Відповідно до висновку експерту у зображеннях особи чоловічої статі у відео-файлі «Видео от МБОУ «Портовская школа.mр4», графічних файлах «Зображення 1.jpg», « Зображення З.jpg », «Зображення 4.jрg», «Зображення 5.jрg», «Зображення 6.jрg», «Зображення 7.jрg», «Зображення 8.jpg», «Зображення 9.jрg», «Зображення 10.jpg», «Зображення 11.jpg», «Скріншот 1.png», «Скріншот 2.png», «Скріншот 3.рng», «Скріншот 4.png», «Скріншот 10.png», «Скріншот 11.png», «Скріншот 12.png», «Скріншот 13.png» та у зображенні особової картки Державної міграційної служби України на ім?я гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у файлі графічного документа « ОСОБА_13 .pdf» зображена одна й та сама особа». ( т. № 2 а.с. 117-129)
Наведений комплекс доказів судом першої інстанції належним чином досліджено та детально викладено у вироку, йому надана відповідна оцінка, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності та їх достатності. Зазначені докази у справі узгоджуються між собою, не містять суперечностей, а тому суд першої інстанції правильно обґрунтував ними обвинувачення ОСОБА_7 та вірно кваліфікував дії за ч.3 ст. 111-1 КК України. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Також, суд першої інстанції дотримався норм, установлених статтями 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
Розгляд цього кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження, передбаченому нормами КПК України, з обов'язковою участю захисника і за відсутності обвинуваченого («in absentia»), про що свідчить ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 10.12.2024. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого.
Суд першої інстанції вживав всіх заходів для виклику ОСОБА_7 до суду, повідомляв про дату, час і місце розгляду справи для забезпечення його права на захист, а також здійснював всі передбачені законом заходи для дотримання прав на захист і доступ до правосуддя з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження, а саме публікував оголошення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр») та на офіційному вебсайті Шевченківського районного суду м. Києва.
Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав.
Захист ОСОБА_7 здійснював професійний адвокат, чим було забезпечено виконання вимог п. 8 ч. 2 ст. 52, ч. 3 ст. 323 КПК та реалізовано визначені статтями 20, 22 цього Кодексу засади змагальності кримінального процесу та забезпечення права на захист. Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: брав участь у дослідженні доказів, звертав увагу суду на роль обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, виступав у дебатах, не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся з апеляційною скаргою.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про відсутність даних про обізнаність ОСОБА_7 про відкрите щодо нього кримінальне провадження, а в подальшому і про розгляд кримінального провадження в суді, то колегія суддів вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
За приписами ч. 2 ст. 297-1, ч. 3 ст. 323 КПК спеціальне досудове розслідування та судовий розгляд може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), на підставі ухвали слідчого судді, суду у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 111-1 КК, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України № 1207-VII від 15 квітня 2014 року (зі змінами) «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначені КПК.
Повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування. Інформація про такі документи та повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування, або суду. З моменту опублікування повістки про виклик у вказаний спосіб підозрюваний, обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом (ч. 1 ст. 297-5, ч. 3 ст. 323 КПК).
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, аналіз наявних в матеріалах справи численних документів на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_7 , зокрема повісток про виклик останнього до СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області для участі у слідчих та процесуальних діях, публікацій на офіційному сайті газети Кабінету Міністрів України «Урядовий Курєр» та офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, для забезпечення його участі у повідомленні про підозру та повісток про виклик підозрюваного, про відкриття матеріалів, ознайомленні з матеріалами та врученні обвинувального акту (т. 2 а.с. 140-146, 151- 157), а також, як зазначалось вище, вжиття судом першої інстанцій всіх заходів для виклику ОСОБА_7 шляхом направлення судових повісток та опублікування їх на офіційному сайті Солом'янського районного суду м. Києва і в газеті «Урядовий кур'єр», на переконання колегії суддів беззаперечно свідчить про те, що ОСОБА_7 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати відповідні виклики та пред'явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов'язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_7 скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника в цій частині, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки вони повністю спростовується встановленими судом першої інстанції обставинами, а також суперечить наявним у матеріалах цього кримінального провадження доказам.
У справі «Sanader v. Croatia» (від 12 лютого 2015 року, заява № 66408/12) Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження, яке відбувається за відсутності обвинуваченого, саме собою не є несумісним зі ст. 6 Конвенції і ця норма буде порушена лише в тому разі, якщо особа, засуджена заочно, згодом не зможе отримати від суду новий розгляд по суті обвинувачення, якщо не було однозначно встановлено, що вона відмовилася від свого права з'явитися і захищати себе або що мала намір уникнути суду.
Чинний КПК України містить положення, які дозволяють забезпечити такий перегляд в суді апеляційної інстанції як щодо питань права, так і фактів.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 400 КПК України, якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 цього Кодексу.
Таким чином, засуджений навіть після закінчення строків на апеляційне/касаційне оскарження не позбавлений права подати скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на оскарження, якщо причини його неявки дійсно виявляться поважними, під час якого він не буде позбавлений можливості ставити питання про усунення порушень, які, на його думку, були допущенні в ході спеціального досудового розслідування та судового розгляду.
Посилання захисника на відсутність відомостей про добровільність позиції ОСОБА_7 виконувати обов'язки директора школи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки про добровільність залишення ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території в с. Портівське, Першотравневого району Донецької області та зайняття там так званого «исполняющего обязаности директора» Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» вказує характер таких дій, їх тривалість, поведінка, а також послідовні дії ОСОБА_7 , який не пізніше 02.06.2023, більш точна дата не встановлена, особисто здійснював підбір вчителів, які будуть працювати в так званій школі від окупаційної влади, проводив прийом учнів до так званого Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» администрации Першотравневого района на 2023 навчальний рік за стандартами освіти держави-агресора з загальним застосуванням російської мови, здійснював дії спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, визначених «Федеральным законом «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ, зокрема отримавши в окупаційній адміністрації держави-агресора навчальні підручники російською мовою за освітньою програмою рф, які відповідно до змісту та довідкових відомостей, зазначених у них, відповідають стандартам освіти держави-агресора, зазначеним у ФГОС № 287 та ФГОС № 413, забезпечив їх видачу учням для здійснення навчання за освітньою програмою рф, організував розміщення в навчальному закладі прапорів російської федерації, а також іншої символіки, спрямованої на впровадження російських стандартів освіти в навчальному закладі.
Крім того, будучи громадянином України та розуміючи, що школа має продовжувати надавати освітні послуги за українським законодавством, з огляду на його вік та достатній рівень освіти спеціальних знань і життєвого досвіду, усвідомлював злочинний характер та суспільну небезпечність своїх дій, тобто діяв з прямим умислом, з метою завдання шкоди Україні, реалізуючи рішення та дії держави-агресора, спрямовані на організацію освітнього процесу, впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти на захоплених рф територіях Донецької області. Жодних фактів, які б спростовували добровільність вчинення ОСОБА_7 таких дій стороною захисту надано не було.
З приводу тверджень захисника щодо можливого фізичного чи психологічного тиску на його підзахисного чи його близьких, то колегія суддів вважає їх непереконливими, оскільки такі твердження захисника не підтверджені жодними доказами. Будь-яких заяв про вчинення злочину щодо ОСОБА_7 чи членів його родини від обвинуваченого не надходило, жодних доказів подання ним заяви відповідним органам про вчинення відносно нього злочинів з боку представників окупаційної влади також не надходило. Доказів, які б дійсно свідчили про вчинення відносно обвинуваченого дій, передбачених статтями 39, 40 КК, надано не було ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду.
При цьому, як встановлено з досліджених під час судового розгляду в суді першої інстанції доказів, обвинувачений ОСОБА_7 добровільно погодився на пропозицію невстановлених представників так званої «адміністрації Першотравневого района», щодо незаконного проголошення його «осполняющим обязаности директора» так званого Муниципального бюджетного общеобразовательного учреждения «Портовская школа» администрации Першотравневого района, мав можливість вільно пересуватися, брав участь у заходах, роздавав дітям у якості подарунку рюкзаки імені організації «Движение первых» (мовою оригіналу), яка є російською та закликає молодь до дій стати кращими та записати своє ім'я в історії російської федерації та ін. Тому відповідні твердження захисника, колегія суддів визнає непідтвердженими й такими, що ґрунтуються на припущеннях.
В апеляційній скарзі захисник, серед іншого, вказує на неналежність та недопустимість доказів у справі, з огляду на відсутність оригіналів документів, що досліджувалися згідно протоколів огляду.
Належність та допустимість доказів визначаються положеннями статей 85 - 88 КПК України. За приписами цих статей, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Положеннями ст. 87 КПК України, визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв'язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд Інтернет ресурсів (сайтів), в тому числі і тих на які посилається захисник, здійснено з дотриманням вимог ст. 237 КПК України та зафіксовано (за допомогою функцій скріншоту та друку) зміст відображеної у них, як електронних документах, інформації, що підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
Підстав для визнання протоколів, якими здійснено огляд інтернет - сайтів недопустимими і неналежними доказами колегія суддів не вбачає, оскільки взята в якості доказів інформація міститься на офіційних інтернет-ресурсах і є загальнодоступною в мережі Інтернет, до того ж, містить в собі, в тому числі і зображення ОСОБА_7 .
Жодної із обставин, передбачених кримінальним процесуальним законом, для визнання наведених у вироку доказів неналежними чи недопустимими за матеріалами провадження не встановлено. Докази по справі були отримані, відповідно до приписів КПК, належним чином досліджені під час розгляду в суді першої інстанції, є належними та допустимими, відповідно до вимог статей 84-86 КПК України, оцінені судом згідно із ст. 94 КПК України, та в своїй сукупності спростовують доводи сторони захисту в цій частині.
Отже, твердження сторони захисту про те, що суд першої інстанції на підтвердження винуватості його підзахисного у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в основу вироку поклав неналежні та недопустимі докази, колегія суддів відкидає, як безпідставні.
Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 цей стандарт доведення винуватості дотримано, оскільки за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачений винний у його вчиненні, що не спростовується доводами сторони захисту.
При перевірці матеріалів кримінального провадження, будь-яких порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування вироку суду не встановлено.
Покарання, призначене ОСОБА_7 , за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, воно відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Обставин, які б вказували на те, що таке покарання є явно несправедливим через суворість за матеріалами провадження не встановлено.
Захисник в апеляційній скарзі просить закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , однак, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом, такі підстави відсутні.
Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_7 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №22024101110000178 від 05.03.2024 щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст. 111-1 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3