ПОСТАНОВА[1]
12 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2025 року, -
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.12.2024 року о 14 год. 25 хв. на а/д Р-03, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ToyotaCamry» д.н.з. НОМЕР_1 , порушила п. 14.6 ПДР України, а саме: виконуючи маневр обгону, не впевнилась в безпечності та вчинила зіткнення з транспортним засобом «SCANIA G460», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом цистерною «EVERLAST», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Бориспільського міськрайонного суду Киїівської області від 07 березня 2025 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі ч. 2 ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2025 року, посилаючись на те, що в судовому засіданні 07 березня 2025 року вона не була присутня, при цьому через свого захисника зверталася із клопотання про відкладення судового розгляду. Надалі, 28 березня 2025 року в Бориспільському міськрайонному суді Київської області дізналася, що справу розглянуто без її участі 07 березня 2025 року.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив порядок розгляду справи, неналежно розглянув клопотання про закриття справи на підставі ч. 2 ст. 38, ч. 7 ст. 247 КУпАП, а також допустив порушення права ОСОБА_1 на захист та справедливий суд.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд уважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки доводи клопотання ґрунтуються на матеріалах справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено положеннями частин 7 та 8 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За змістом ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Посадовою особою, що складає протокол про адміністративне правопорушення, ставиться у провину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, про що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії, і лише за ті, що зазначені у протоколі.
Відповідальність, яка передбачена ст. 124 КУпАП, настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність причинного зв'язку між порушенням водієм транспортного засобу правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
У порядку ст. 294 КУпАП, переглядаючи дану справу в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не відповідає фактичнимобставинам справи та суперечить наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого судом першої інстанції прийнято рішення без належного з'ясування всіх обставин справи та обґрунтування своїх висновків.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 834521 від 21.12.2024 року, 21.12.2024 року о 14 год. 25 хв. на а/д Р-03, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила п. 14.6 ПДР України, а саме: виконуючиманевр обгону,не впевнилась в безпечності та вчинила зіткнення з транспортним засобом «SCANIA G460», д.н.з. НОМЕР_2 , з напівпричепом цистерною «EVERLAST», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку, під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
При цьому, пункт 14.6 ПДР України, який ставиться у провину ОСОБА_1 , містить 8 підпунктів, які визначають випадки заборони обгону, і відповідно, порушення будь-якого із них утворює самостійний склад правопорушення.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що випереджаючи автомобіль «SCANIA G460», який змістився на узбіччя, надаючи можливість їй проїхати, роздільну смугу не перетинала, на смугу зустрічного руху не виїжджала. При цьому, на схемі ДТП не зафіксовано тих об'єктивних даних, що спростовували би пояснення ОСОБА_1 (ширина смуг руху, узбіччя, наявність роздільної смуги, місце зіткнення, розташування транспортних засобів після ДТП), позаяк з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, який з підпунктів пункту 14.6 ПДР України порушила ОСОБА_1 , неможливо встановити це і зі схеми ДТП від 21.12.2024 року, яка містить схематичне зображення про положення транспортних засобів після зіткнення, а також позначку про місце зіткнення транспортних засобів. При цьому, точного місця ДТП з прив'язкою до кілометра автодороги Р-03 та інших об'єктивних даних, зафіксованих на місці події, що має важливе значення для вирішення даної справи вказана, схема не містить.
Отже, доказів, що ОСОБА_1 порушила будь-який підпункт розділу 14 ПДР України (обгін) як і те, що вона здійснювала обгін у розумінні п. 1.10 ПДР України, - в адміністративних матеріалах відсутні
Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі "Малофєєва проти Росії" від 30.05.2013 року, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, формально розглянув дану справу, не з'ясував належним чином фактичні обставини, не перевірив у повній мірі наявні у справі докази, фактично визнав ОСОБА_1 винуватою у порушенні вимог п. 14.6 Правил дорожнього руху України, порушення якого не відображає суть допущених ОСОБА_1 порушень правил дорожнього руху України.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням вимог КУпАП.
Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотними порушеннями норм КУпАП, які, з огляду на обмежені процесуальні повноваження суду та обов'язку збирати докази саме особами, уповноваженими на складання протоколів, не можуть бути усунуті під час судового розгляду, вказаний протокол не може бути допустимим доказом по справі, що тягне за собою неможливість правильного вирішення справи на його основі.
Фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості правопорушника повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, має суттєве значення для вирішення справи по суті та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.
Згідно п. 1 ст.247КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 порушення п. 14.6 ПДР України, а відтак складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2025 року - задовольнити, строк поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - скасувати та закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О. М. Сітайло
Справа № 33/824/2414/2025 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Ткаченко Д.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.