справа № 759/5230/25
провадження № 22-ц/824/13102/2025
21 липня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою адвоката Бондара Антона Вікторовича, яка подана від імені ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року в складі судді Ул'яновської О.В.,
встановив:
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року вказаний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 11.03.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір по справі у розмірі 1 211,20 грн.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
14.06.2025 адвокат Бондар А.В. подав від імені ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року.
26.06.2025 справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 червня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху для подання належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, підтвердженої доказами відповідно до вимог п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а також для надання належних документів на підтвердження повноважень адвоката Бондара А.В. на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1
15.07.2025 до Київського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Бондара А.В. на усунення недоліків апеляційної скарги, до якої було долучено новий відсканований ордер від 10.07.2025.
Разом з тим, станом на 21.07.2025 недоліки апеляційної скарги не були усунуті, долучена до клопотання про усунення недоліків копія ордеру адвоката Бондара А.В. серії АА 0054305 від 10.07.2025, який має зображенням на місці двовимірного штрих-коду (QR-код) з іншим зовнішнім виглядом, під час його сканування останній не сканується, а отже неможливо перейти по посиланню на профайл адвоката в ЄРАУ.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).
В постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24) зроблено висновок, що «відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв'язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката».
Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який у системному зв'язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви та апеляційної скарги поданих адвокатом Бондарем А.В. від імені ОСОБА_1 надано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 24.01.2019 № 26 (а.с. 34, 81).
Разом з тим, в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги № б/н від 26.10.2024, який в розумінні положень статті 62 ЦПК України може підтверджувати повноваження адвоката як представника.
Адвокатом Бондарем А.В. не надано належних доказів на підтвердження його повноважень як представника ОСОБА_1 на подання апеляційної скарги.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права.
Апеляційним судом, у відповідності до вимог чинного процесуального законодавства, вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення скаржника про залишення 27.06.2025 його апеляційної скарги без руху.
Разом з тим, станом на 21.07.2025 недоліки поданої апеляційної скарги не було усунуто, належних документів на підтвердження повноважень адвоката Бондара А.В. на звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надано не було
З урахуванням вимог ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України. суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу адвоката Бондара Антона Вікторовича, яка подана від імені ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення вважати неподаною та повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук