Унікальний номер справи 758/2788/25
Номер апеляційного провадження 33/824/3129/2025
Суддя суду першої інстанції Л. В. Казмиренко
Суддя у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
03 липня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року про притягнення
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина
України, адреса місця проживання:
АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП,
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів громадян - 850 грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн 00 коп.
Судом встановлено, що 24.01.2025 о 21 год 49 хв. в м. Київ по вул. Набережно-Рибальська, 28, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з мопедом марки «Yamaha Gear», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду і яким керував ОСОБА_1 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, водій мопеду «Yamaha Gear», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , отримав тілесні ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Не погоджуючись з постановою судді, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, суддею не враховано усіх речових доказів долучених до матеріалів справи, суддя прийняв необ'єктивну постанову щодо ОСОБА_2 , оскільки саме він порушив Правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, обравши такий м'який вид адміністративного стягнення.
Апелянт вказує на те, що письмові пояснення ОСОБА_2 , долучені до матеріалів справи не можуть вважатися належним доказом, оскільки неможливо встановити, який саме співробітник поліції відбирав дані пояснення, а також бланк не містить усіх необхідних відомостей, які мають бути внесені до нього. Винна у ДТП особа відмовилася надавати свої персональні дані.
Суддя під час розгляду справи не врахував відеозапис із вуличних камер спостереження «Безпечне місто», розташованих у м. Київ по вул. Набережно - Рибальській за 24.01.2025, який підтверджує винуватість ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху. Під час з'ясування усіх обставин справи суддя не врахував усі пояснення ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 просить апеляційний суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що постанова за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не була вручена йому у визначений законом строк. Про прийняття 01.04.2025 суддею оскаржуваної постановивін дізнався від страхової компанії лише 01.05.2025. Апеляційну скаргу подано до суду 08.05.2025.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували наведені у клопотанні обставини.
Представник потерпілого ОСОБА_1 - адвокат Міняйло Я. В., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, підтримав подану апеляційну скаргу, просив задовольнити з викладених у ній доводів з урахуванням пояснень, наданих суду апеляційної інстанції. Вказав, що при застосуванні до винної у ДТП особи стягнення у виді накладення штрафу суддя не врахував положення ст. 280 КУпАП.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник Пелих О. Д. заперечували проти задоволення апеляційної скарги, постанову суді просили залишити без змін як законну та обгрунтовану. ОСОБА_2 зазначив, що вину у скоєному визнає, намагався надати потерпілому допомогу, викликав працівників поліці та ШМД. Зазначив, що ДТП скоїв вперше, просив не застосовувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Переглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання та представника потерпілого, дослідивши зібрані по справі докази апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Переглядаючи справу апеляційним судом встановлено, що свою вину у порушенні Правил дорожнього руху та у скоєнні ДТП ОСОБА_2 визнає. Зокрема вона підтверджена дослідженими суддею суду першої інстанції зібраними по справі докакзами, а саме даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 249321 від 17.02.2025; рапортом про отримання заяви та реєстрацію ЄО за №4044 від 25.01.2025 за повідомленням про наїзд автомобіля марки «Toyota Camry» на мотоцикл «Yamaha»; рапортом про отримання заяви та реєстрацію ЄО за №3986 від 24.01.2025 за повідомленням про збиття водієм автомобіля марки «Toyota Camry» мотоцикліста як ДТП з травмованими; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.01.2025 №000366, відповідно до якого водій ОСОБА_2 під час ДТП не перебуває у стані сп'яніння; зберігальною розпискою про передачу автомобіля д.н.з. НОМЕР_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , схемою пригоди, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.01.2025, копіями лікарських довідок №168 та №222.
Відповідно до вимог статей23, 33 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно достатті 34 КУпАП, обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди та ін.
Позбавлення права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом - стаття 30 КУпАП України.
Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.
Санкція ст. 124 КУпАПза порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Отже, санкція ст. 124 КУпАП є альтернативною та надає суду можливість накласти одне з видів стягнень, а саме у вигляді штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суддя суду першої інстанції надав об'єктивну оцінку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме те що ОСОБА_2 позитивно характеризується, вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення адміністративного правопорушення, ступінь вини, визнання вини та щире розкаяння дійшов обгрунтованого висновку про обрання виду адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Суд бере до уваги, що внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, але зазначена обставина є складовою частиною об'єктивної сторонии даного правопорушення. Потерпілий ОСОБА_1 , відповідно до довідки отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м'ягких тканин голови та був госпіталізований до КНП «КМКЛ №17».
Згідно довідки по перевірці матеріалу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 30.01.2025 в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.
Стверджуючи про те, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки він не відшкодував шкоду потерпілому, захисник ОСОБА_3 не врахував ту обставину, що цивільно - правова відповідальність винної у ДТП особи була застрахована в ПрАТ СК «ВУСО».
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодуванняна страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц).
Відтак в ситуації що склалася саме на страховика винної у ДТП особи покладено обов'язок з виплати страхового відшкодування відповідно до умов договору, тому зазначене не може враховуватися як негативна обставина при обранні виду адміністративного стягнення.
Потерпілий не позбавлений можливості звернутися у визначеному законом порядку (в порядку цивільного судочинства) до страхової компанії та до винної у порушенні Правил дорожнього руху особи із вимогами про відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_2 апеляційний суд вважає, що призначене суддею суду першої інстанції адміністративне стягнення у виді штрафу відповідає приписам статті 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином ОСОБА_4 суддею суду першої інстанції було вірно призначено адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст. 124КУпАП, оскільки адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, внаслідок суворості.
Отже, суддя суду першої інстанції належно обгрунтував обрання адміністративного стягнення, яке не є найсуворішим з передбачених санкцією ст. 124 КУпАП, при цьому в повній мірі врахував вимоги статті 33 КУпАП України, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, тощо.
Апеляційним судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею суду першої інстанції правильно оцінено кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.
Істотних порушень суддею місцевого суду норм матеріального чи процесуального права, порушення принципів повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, порушення прав учасників судового розгляду, порушення положень КУпАП, Конституції України, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі на які посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, при апеляційному перегляді не встановлено.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», §84).
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для скасування судового рішення.
Таким чином, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положеньст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя суду першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги потерпілого є необґрунтованими, у зв'язку з чим її слід залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року залишити без змін як законну та обґрунтовану.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити потерпілому ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргупотерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Поливач