23 липня 2025 року справа №200/692/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2025 року у справі № 200/692/25 (головуючий І інстанції Молочна І.С.) за позовом Худякова Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 1 січня 2025 року № 1176198014/1176198014-2025-1; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат, а також виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з моменту її виникнення (з 1 серпня 2022 року), яка утворилась за період її несплати у повному обсязі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2025 року позов задоволений частково: визнано протиправною та скасовано постанову Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» від 30 серпня 2022 року №23019/407451/20275/35 про припинення позивчау виплати щомісячної страхової виплати з 01 серпня 2022 року; визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 1176198014/1176198014-2025-1 від 1 січня 2025 року про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг позивачу; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачу з 01 серпня 2022 року на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачу заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 серпня 2022 року по день поновлення такої виплати, на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України»; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову через порушення норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що станом на 07.02.2025 позивач на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, не перебуває, передавальним актом від управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області справа заявника передана до Головного управління в статусі «припинено».
З серпня 2022 року нарахування щомісячних страхових виплат позивачу не здійснювалось, отже заборгованість із виплати щомісячних страхових виплат потерпілому станом на 07.02.2025 по Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області не обліковується.
За результатами опрацювання звернення позивачу було відмовлено в продовженні нарахування страхових виплат, відповідно до постанови від 01.01.2025 №1176198014/1176198014-2025-1. Питання поновлення виплати щомісячної страхової виплати може бути вирішене у разі особистого звернення позивача з відповідною заявою до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України у встановленому порядку та після підтвердження відповідним територіальним органом соціального захисту населення інформації про реєстрацію в ЄІБДВПО.
Відповідно до ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач є особою, яка має право на страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до повідомлення Міністерства фінансів України від 30 серпня 2022 року про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» ОСОБА_1 за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України особа, яка претендує на страхову виплату, проживає за кордоном: особа з рнокпп НОМЕР_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , виїхала з території України через пункт перетину «Гоптівка» 13 вересня 2020 року (т. 1 а.с. 239).
Постановою Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» від 30 серпня 2022 року №23019/407451/20275/35 припинено потерпілому ОСОБА_1 , номер справи 407451, номер випадку 20275, виплату щомісячної страхової виплати в розмірі 6566,84 грн. з 01 серпня 2022 року. Підстава припинення: пункт 1.12. Порядку призначення, перерахування та переведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року №11 (т. 1 а.с. 240).
09 вересня 2022 року Запорізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області листом вих.№03-09-2510 «Про надання інформації» повідомило позивачу наступне.
За даними отриманої інформації Міністерства фінансів України виявлено, що позивач перетинав кордон та проживає за межами України.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 46 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне страхування» страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Враховуючи вищевикладене, позивачу з 01 серпня 2022 року призупинено нарахування щомісячних страхових виплат, у зв'язку з нещасними випадками на виробництві та з професійним захворюванням, отриманим на виробництві.
Для вирішення питання про відновлення нарахування та перерахування страхових виплат просимо позивача з'явитись до Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та мати при собі паспорт, рнокпп та документ із позначкою про повернення в Україну (т. 1 а.с. 238).
25 грудня 2024 року через вебпортал Пенсійного фонду України позивач звернувся із заявою про продовження страхової виплати, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), до якої долучив відповідні документи.
Постановою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №1176198014/1176198014-2025-1 від 01 січня 2025 року про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг відповідно до заяви від 25 грудня 2024 року з документами, які до неї додано, та статті 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачу відмовлено у здійсненні страхових виплат і наданні соціальних послуг в інших випадках, передбачених законом: відсутність інформації, що підтверджує право на страхову виплату (документи) (т. 1 а.с. 45).
4 січня 2025 року через вебпортал Пенсійного фонду України позивач звернувся із заявою №ВЕБ-08001-Ф-С-25-001593 до якої додав заяву довільної форми, в якій просив Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зокрема, надати йому відповіді на наступні питання:
1. Надіслати в електронній формі копію постанови управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про припинення нарахування та виплати щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 .
2. Зазначити дату, з якої управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області припинило нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 .
4 січня 2025 року через вебпортал Пенсійного фонду України позивач звернувся із заявою №ВЕБ-08001-Ф-С-25-001599 до якої додав заяву довільної форми, в якій просив Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зокрема, надіслати йому офіційну відповідь на його звернення від 25 грудня 2024 року, яке зареєстровано за №480697, щодо поновлення нарахування та виплати (виплати заборгованості) по його щомісячним страховим виплатам (т.1 а.с. 218-234).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15 січня 2025 року вих.№713-179/Д-02/8-0800/25 на звернення позивача повідомлено наступне.
За даними Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахування позивачу щомісячних страхових виплат, як внутрішньо переміщеній особі, припинено робочим органом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з 01 серпні 2022 року на підставі пункту 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року №11, за результатами превентивної верифікації страхових виплат, проведеної у відповідності до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат».
За наявними даними актом приймання-передачі від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області Вашу особову справу до Головного управління було передано в статусі “припинено».
На прохання позивача надано копію постанови про припинення щомісячної страхової виплати від 30 серпня 2022 року №23019/407451/20275/35.
Згідно з базою даних Пенсійного фонду України засобами вебпорталу позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 25 грудня 2024 року із заявою та документами для нарахування страхових виплат з видом операції «Продовження з тим же відсотком втрати працездатності».
Відповідно до пункту 9 розділу VII «Прикінцевих положень» Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26 січня 2024 року №4-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11 березня 2024 року №353/41698, страхові виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, постанов Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Відповідно до положень, затверджених у постанові Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) під час звернення внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення, відновлення чи продовження страхових виплат та документом, що посвідчує особу, територіальні органи Пенсійного фонду України ідентифікують особу заявника, фіксують місце і час її звернення, порівнюють отримані дані з даними, що обробляються в базах даних Пенсійного фонду України, з урахуванням даних Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб у порядку, який затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством соціальної політики України.
Поновлення виплати щомісячної страхової виплати здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України після звернення внутрішньо переміщеної особи до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем реєстрації як внутрішньо переміщеної особи із заявою про призначення/перерахування/продовження страхових виплат за формою, передбаченою Додатком 1 до Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26 січня 2024 року №4-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11 березня 2024 року №353/41698.
На підставі вищезазначеного, за результатами опрацювання звернення позивачу відмовлено в продовженні нарахування страхових виплат (постанова від 01 січня 2025 року №1176198014/1176198014-2025-1).
Питання поновлення виплати щомісячної страхової виплати може бути вирішене у разі особистого звернення позивача з відповідною заявою до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Пенсійного фонду України у встановленому порядку та після підтвердження відповідним територіальним органом соціального захисту населення інформації про реєстрацію в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (т. 1 а.с.46).
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про нараховані страхові виплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2025 року нарахування щомісячних страхових виплат позивачу з 01 серпня 2022 року не здійснювалось (т. 1 а.с. 217).
Доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 спірних страхових виплат за період з 01 серпня 2022 року відповідачем суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд враховує наступне.
З 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 21 вересня 2022 року №2620-IX, пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення», якого передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.
За п.п. 3-8 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-IX до завершення заходів, пов'язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України.
Установити, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Установити, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.
Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.
Установити, що дія абзацу третього частини першої статті 22 цього Закону щодо здійснення страхової виплати територіальними органами Пенсійного фонду України поширюється на застрахованих осіб за фактами нездійснення їм страхувальником страхової виплати за страховими випадками, які настали до набрання чинності цим Законом.
Отже, з 01 січня 2023 року (у зв'язку з припиненням Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, які реорганізуються шляхом приєднання до Пенсійного фонду України) повноваження управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях передані до відповідних територіальних органів Пенсійного фонду України.
Станом на час розгляду справи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 41320207) перебуває в стані припинення, але з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа не виключено.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Страхові виплати складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
За ч. 1 статті 47 Закону № 1105 страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:
1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;
2) особам, які мають право на виплати у зв'язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
За ч.ч. 5, 6 статті 47 Закону № 1105 страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому, сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
За ч.ч. 4, 7 статті 47 Закону № 1105 виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
За ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 (в редакції, яка була чинною на час припинення (зупинення) позивачу страхових виплат) страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:
1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров'я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню;
6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що страхова виплата позивачу припинена на підставі пункту 1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України 19 липня 2018 року №11 (далі - Порядок №11), який був чинним на дату прийняття Запорізьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області постанови «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» від 30 серпня 2022 року №23019/407451/20275/35.
Відповідно до пункту 1.12 Порядку №11 у разі надходження рекомендацій Міністерства фінансів України за наслідками проведеної верифікації страхових виплат нарахування страхових виплат припиняється до завершення перевірки правомірності призначеної страхової виплати. У разі підтвердження інформації щодо неправомірно призначеної виплати видається постанова про відмову у страховій виплаті. Якщо інформація Міністерства фінансів України не підтверджується, нарахування виплат відновлюється з моменту припинення.
Підставою для припинення спірних щомісячних страхових виплат з 01 серпня 2022 року зазначено пункт 1.12 Порядку №11, а саме, отримання повідомлення Міністерства фінансів України від 30 серпня 2022 року про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, відповідно до статті 10 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», яким підтверджено, що ОСОБА_1 за даними Адміністрації Державної прикордонної служби України особа, яка претендує на страхову виплату, проживає за кордоном: особа з рнокпп НОМЕР_1 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , виїхала з території України через пункт перетину «Гоптівка» 13 вересня 2020 року.
Водночас, відповідачем до суду відповідну рекомендацію органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності або усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, на підтвердження правомірності своїх дій не надано.
Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» визначені правові та організаційні засади здійснення верифікації та моніторингу державних виплат в Україні. Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів (Преамбула цього Закону).
За ст. 1 цього Закону верифікація - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних; орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику; органи, що здійснюють державні виплати, - розпорядники бюджетних коштів, інші органи, установи та організації, що призначають, нараховують та/або здійснюють державні виплати; рекомендація це повідомлення про результат верифікації державних виплат щодо невідповідності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання і розмір таких виплат.
Статтею 4 цього Закону визначено, що одним із завдань органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, є здійснення верифікації достовірності інформації, поданої реципієнтами під час призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат, що впливає на визначення права на отримання та розмір державних виплат.
За п. 5 Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №136, верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб'єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних в автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» за результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо: 1) проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності; 2) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
За ч.ч. 2, 3 статті 16 цього Закону орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання. За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо: 1) призначення (перерахунку) державної виплати; 2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; 3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати; 4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати. Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.
Стаття 16 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», яка визначає результати верифікації державних виплат, не встановлює підстав для їх припинення, а тільки вказує на наявність у відповідача права припинити нарахування та/або здійснення державної виплати за результатами опрацювання наданих рекомендацій, при цьому рішення про припинення державних виплат приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат. Норма в цій частині є бланкетною та в частині визначення наявності підстав для припинення виплати пенсії відсилає до приписів статті 46 Закону № 1105.
Крім того, пунктом 1.12 Порядку №11 чітко визначено, що нарахування страхових виплат припиняється у випадку якщо перевірка стосується правомірності призначення страхової виплати. Однак відповідачем право позивача на отримання страхових виплат не заперечується, а доводів щодо неправомірності їх призначення відповідно до довідки серії 2-18АВ №061305 від 20 квітня 2004 року про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, суду не наведено.
За пунктом 1.11 Порядку №11 страхова виплата припиняється у випадках, передбачених статтею 46 Закону, у разі смерті отримувача страхових виплат та у випадку неподання потерпілим Фонду щороку в грудні свідоцтва, яким засвідчується факт перебування його в живих, відповідно до Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2001 року №998.
Отже, припинення страхових виплат, відповідно до Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» на підставі рекомендації органу, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, можливе тільки у разі якщо така рекомендація стосується підстав, визначених статтею 46 Закону № 1105.
За ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту.
Чинним законодавством не передбачено можливості припинення страхових виплат з підстав перетину особою державного кордону. Доказів постійного проживання позивача за кордоном відповідач суду не надав, як і доказів оформлення позивачем документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (у тому числі громадян України, які виїхали за кордон тимчасово) в порядку Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
З урахуванням того, що позивач перебуває на обліку відповідача, як отримувач щомісячних страхових виплат, суд визнає припинення страхових виплат, призначених позивачу безстроково у зв'язку з трудовим каліцтвом, лише за самим фактом перетину кордону (пункт Гоптівка) необґрунтованим і таким, що порушує конституційні гарантії позивача на соціальне забезпечення у зв'язку з втратою працездатності.
Разом із цим, частиною першою статті 40 Закону № 1105 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються:
1) якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;
3) якщо з'ясувалося, що страхові виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;
4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;
5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров'я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;
6) у разі смерті отримувача страхових виплат;
7) у разі добровільної відмови від страхової виплати потерпілим або особами, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого;
8) в інших випадках, передбачених законом.
Перелік підстав припинення здійснення страхових виплат, визначений частиною 1 статті 40 Закону № 1105, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, що передбачено пунктом 1 частини першої статті 40 Закону № 1105 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Конституційний Суд України у рішенні від 7 жовтня 2009 року №25-рп/2009 зауважив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.
В рішенні у справі Пічкур проти України, яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, Європейський суд з прав людини вказав, що право на отримання пенсії, яке стало залежним від місця проживання заявника, свідчить про різницю у поводженні, яка порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу.
В цих рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини застосовано підхід, згідно з яким право на пенсію та її одержання не може бути пов'язане з місцем проживання людини.
Такий підхід слід поширити і на страхові виплати, які за своєю правовою природою тотожні пенсійним виплатам, оскільки як страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, так і пенсійне страхування, є видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Правовий зв'язок між державою і людиною, який передбачає взаємні права та обов'язки, підтверджується фактом набуття громадянства. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання гарантується статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України.
Суд зазначає, що спірна постанова відповідача від 01.01.2025 року №1176198014/1176198014-2025-1 про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг, не містить зазначених в Законі № 1105 підстав для відмови у продовженні такої виплати.
Як на підставу для відмови у продовженні здійснення страхових виплат позивачу, відповідач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Однак, як свідчить аналіз положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» припинення здійснення страхових виплат можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 40 цього Закону.
За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Особливу увагу слід звернути на те, що у статті 27 Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Закон №16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Водночас, суд зазначає, що право позивача на страхову виплату відповідачем в судовому порядку не оскаржується, а постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право на отримання страхових виплат позивачем.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі Суханов та Ільченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, Запорізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області припиняючи нарахування та виплату позивачу страхових виплат, а в подальшому - відповідач, відмовляючи у продовженні цих виплат за відсутності передбачених законами України підстав, порушили право позивача на отримання страхових виплат. При цьому право на отримання страхових виплат є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді страхових виплат суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Щокін проти України, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Тобто, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто прийняття протиправних рішень, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Отже, припинення здійснення страхових виплат позивачу з 01 серпня 2022 року та відмова у продовженні цих виплат були здійснені не у спосіб, передбачений Законом № 1105, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Згідно з висновками Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2018 року у справі №219/3611/17 без відкриття позивачем рахунку в установі - Публічне акціонерне товариство Державний ощадний банк України, у відповідача відсутні правові підстави для виплати пенсії з 01 липня 2016 року і заборгованість з виплати пенсії, яка повинна нараховуватися відповідачем щомісячно з 01 липня 2016 року може бути виплаченою за умови відкриття позивачем рахунку в ПАТ Державний ощадний банк України.
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправною та скасування постанови Запорізького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» від 30 серпня 2022 року №23019/407451/20275/35 про припинення позивачу виплати щомісячної страхової виплати з 01 серпня 2022 року;
- визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 1176198014/1176198014-2025-1 від 1 січня 2025 року про відмову у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг позивачу;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачу з 01 серпня 2022 року на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити позивачу заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 серпня 2022 року по день поновлення такої виплати, на рахунок, відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України».
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 березня 2025 року у справі № 200/692/25 за позовом Худякова Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 23 липня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв