23 липня 2025 року справа №200/63/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 200/63/25 (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом Євдокімова Олексія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Євдокімов Олексій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.09.2024 року № 056650009735 про відмову у призначенні пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити з 01.01.2024 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.09.2024 року № 056650009735 про відмову позивачу у призначенні пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу з 01.01.2024 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Апелянт вважає правомірним спірне рішення про відмову в призначені пенсії у зв'язку з відсутність необхідного пільгового стажу на підземних роботах не менше 25 років або за провідними професіями не менше 20 років.
Крім того, суд дійшов до хибних висновків щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України не є нормативно правовим актом і носить рекомендаційний характер щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» підвідомчими органами.
Апелянт зазначив, що суд втрутився в дискреційні повноваження пенсійного органу в питаннях призначення пенсії.
Також, вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
01.01.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до органів Пенсійного фонду.
Зазначена заява позивача була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.01.2024 № 056650009735 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для працівників безпосередньо занятих повний робочий день на підземних гірничих роботах.
Страховий стаж особи становить 45 років 3 місяці 18 днів.
Пільговий стаж особи становить:
підземні роботи за провідними професіями - 09 років 1 місяць 27 днів;
робота за Списком №1 - 21 рік 3 місяці 1 день.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
До пільгового стажу позивача згідно з ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV не зараховано періоди роботи: з 10.03.1999 по 17.09.2000, з 21.05.2003 по 31.08.2009, з 05.03.2014 по 11.06.2017, з 30.08.2017 по 13.10.2018, оскільки згідно відомостей по спеціальному стажу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування це є робота згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 (Список № 1).
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для працівників безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.
Відповідно до розрахунку стажу позивача форми РС-право (в межах спірних правовідносин) періоди:
з 10.03.1999 по 17.09.2000 зараховано до Списку №1,
з 21.05.2003 по 31.08.2009 зараховано до Списку №1,
з 05.03.2014 по 31.03.2014 зараховано до Списку №1,
з 01.04.2014 по 30.04.2014 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.05.2014 по 17.05.2014 зараховано до Списку №1,
з 18.05.2014 по 31.05.2014 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.06.2014 по 27.02.2015 зараховано до Списку №1,
з 28.02.2015 по 28.02.2015 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.03.2015 по 28.03.2015 зараховано до Списку №1,
з 29.03.2015 по 31.03.2015 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.04.2015 по 29.04.2015 зараховано до Списку №1,
30.04.2015 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.05.2015 по 30.07.2015 зараховано до Списку №1,
31.07.2015 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.08.2015 по 30.08.2015 зараховано до Списку №1,
31.08.2015 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.09.2015 по 10.06.2017 зараховано до Списку №1,
з 30.08.2017 по 13.10.2018 зараховано до Списку №1,
з 01.04.2020 по 25.06.2020 не зараховано до пільгового стажу,
30.11.2022 не зараховано до пільгового стажу,
з 01.10.2023 по 31.12.2023 не зараховано до страхового та пільгового стажу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №200/388/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 056650009735 від 08.01.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01.01.2024, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №200/388/24 внесено виправлення у рішення Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №200/388/24, а саме: по тексту рішення вважати вірними періодами, які підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону - з 10.03.1999 по 17.09.2000, з 21.05.2003 по 31.08.2009, з 05.03.2014 по 11.06.2017, з 30.08.2017 по 13.10.2018, з 01.04.2020 по 25.06.2020, 30.11.2022, з 01.10.2023 по 31.12.2023р..
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.09.2024 повідомлено позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2024, з урахуванням ухвали від 29.08.2024, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області враховано до його пільгового стажу період роботи з 10.03.1999 по 17.09.2000, з 21.05.2003 по 31.08.2009, з 05.03.2014 по 11.06.2017, з 30.08.2017 по 13.10.2018, з 01.04.2020 по 25.06.2020, з 01.10.2023 по 31.12.2023 та повторно розглянуто заяву від 01.01.2024.
За результатами повторного розгляду заяви від 01.01.2024, з урахуванням висновків суду, тривалість страхового стажу позивача склала 45 років 6 місяців 18 днів (з урахуванням додаткових років на підземних роботах). Тривалість пільгового стажу на підземних роботах склала 21 рік 9 місяців 21 день, в тому числі: за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі - Постанова №202) - 14 років 27 днів; за провідними професіями - 7 років 8 місяців 24 дні.
Рішенням відповідача від 16.09.2024 №056650009735 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах (за списком робіт і професій, затвердженим Постановою №202 - 25 років, за провідними професіями - 20 років).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд враховує наступне.
За абз. 1, 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно зі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
За п. 5 постанови ВРУ від 06.12.1991 № 1931-ХІІ «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно з п. 6 цієї Постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону № 1788-XII».
КМУ прийнято постанову від 22.02.1992 № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу включає Документи, що затверджуються міністерствами.
Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На даний час Постанова № 81 від 22.02.1992 є чинною.
Також 02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і на цей час діє як Роз'яснення №8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992.
Згідно роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Колегія Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24 зазначила, що статтею 114 Закону № 1058 передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Крім того, в цій постанові Верховний Суд зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер ґрунтується на неправильному розумінні висновків Верховного Суду, сформованих у постановах від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а та від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а, оскільки у зазначених постановах Верховний Суд не вказав на неприпустимість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 в цілому, а зазначив, що Роз'яснення № 8 носить рекомендаційний характер.
Отже, відсутні підстави для не застосування відповідачем указаних роз'яснень.
Спірним є питання зарахування набутого позивачем стажу за Списком № 1 до стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, у порядку визначеному ч. 5 ст. 114 Закону №1058-IV та ст. 56 Закону №1788-XII.
Матеріалами справи встановлено, що період роботи за Списком №1 становить 21 рік 9 місяців 21 день, в тому числі: за списком робіт і професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі - Постанова №202) - 14 років 27 днів; за провідними професіями - 7 років 8 місяців 24 дні.
За роз'ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за один повний рік за Списком № 1 зараховується 9 місяців стажу відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
В межах спірних правовідносин зарахуванню до стажу набутого, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, підлягає 189 місяців (9 місяців за кожний з 21 повних років роботи за Списком № 1).
Тобто, із зарахуванням 189 місяців стажу до стажу за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, цей спеціальний стаж становить більше ніж 25 років.
Отже, позивач на момент звернення за призначенням пенсії набув достатньо стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Така позиція відповідає практиці Верховного Суду, яка викладена в постанові від 18.11.2024 у справі №200/1009/24.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.09.2024 року № 056650009735 про відмову позивачу у призначенні пенсії на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу з 01.01.2024 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Правильність застосування наведеного способу захисту порушеного права позивача підтверджується практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.09.2021 року у справі № 227/4273/16-а і в рішенні від 21.04.2021 року у справі № 360/3611/20.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом позову є протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16.09.2024 року № 056650009735 про відмову позивачу у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію з 01.01.2024 року.
Апеляційний суд враховує, що позивач вже вдруге звертається до суду за захистом порушених прав з боку відповідача.
Так, 01.01.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до органів Пенсійного фонду.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.01.2024 № 056650009735 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі №200/388/24 рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.01.2024 № 056650009735 скасовано та зобов'язано відповідача повторно розглянуто заяву від 01.01.2024 із зарахуванням спірного періоду роботи до пільгового стажу позивача.
На виконання зазначеного рішення суду, за результатами повторного розгляду заяви від 01.01.2024, рішенням відповідача від 16.09.2024 №056650009735 позивачу повторно відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно частини третьої статті 114 Закону № 1058.
Тобто, відповідач вже вдруге порушує права та інтереси позивача у сфері пенсійного забезпечення за його заявою від 01.01.2024 року.
З цим позовом до суду позивач звернувся 04.01.2025 року, тобто в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 200/63/25 за позовом Євдокімова Олексія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 23 липня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв