справа № 380/14942/25
з питань забезпечення позову
23 липня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_1 , участю третіх осіб - Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Гарнізонної військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), за участю третіх осіб, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - третя особа-1), військової частини НОМЕР_2 (далі - третя особа-2), у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 14.07.2025 № 2025-0714-1152-3604-0 щодо встановленого рівня придатності до військової служби солдата ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я позивача, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , з метою визначення ступеня придатності до військової служби з урахуванням результатів судової експертизи;
- зобов'язати відповідача направити солдата позивача до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону для повного медичного обстеження.
Ухвалою від 23.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови відповідача, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 14.07.2025 № 2025-0714-1152-3604-0 щодо придатності позивача до військової служби та заборони вчиняти щодо позивача будь-які дії організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського значення, спрямованих на реалізацію військового обов'язку пов'язаного з безпосередньою участю ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України пов'язаних з виконанням ним особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), бойових (службових) завдань.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що постановою відповідача, яка оформлена довідкою ВЛК від 14.07.2025 № 2025-0714-1152-3604-0, позивач визнаний придатним до військової служби у той час, як медичний огляд проведений формально, без урахування всіх медичних показників щодо стану його здоров'я та без проведення ряду обов'язкових лабораторних досліджень та інших обстежень, передбачених Положенням про військово-лікарську екпертизу в Збройних силах України № 402.
Із урахуванням наведеного, позивач стверджує про помилковість висновку ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що без урахування фактичного стану здоров'я позивача, до ухвалення рішення у цій справі, ОСОБА_1 може бути направлений для проходження військової служби у зону бойових дій, під час якої навантаження на організм може мати незворотні наслідки для здоров'я позивача, у зв'язку з невідповідністю фактичного фізіологічного стану військовослужбовця.
Отже, на переконання позивача, у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від учасників справи, суд розглядає заяву позивача у письмовому провадженні без виклику сторін.
Надаючи оцінку доводам позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 151 КАС України передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, відповідно до якого позов може бути забезпечено шляхом:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді такої заяви покладається виключно на заявника.
Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу непогодження позивача із постановою відповідача, яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 14.07.2025 № 2025-0714-1152-3604-0 щодо встановленого ступеню придатності солдата ОСОБА_1 до військової служби.
Натомість у заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупиити дію оскаржуваної постанови відповідача із забороною вчинення щодо позивача будь-які дії організаційно-розпорядчого та адміністративно-господарського значення, спрямовані на реалізацію військового обов'язку пов'язаного з безпосередньою участю ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України пов'язаних з виконанням ним особисто або у складі військової частини бойових завдань.
Тобто, спір стосується правомірності дій Гарнізонної військово-лікарської комісії №1 військової частини НОМЕР_1 щодо дотримання процедури медичного огляду ОСОБА_1 , за результатами якого прийнята постанова, яка оформлена довідкою ВЛК від 14.07.2025 №2025-0714-1152-3604-0, у той час, як заява про забезпечення позову фактично стосується заборони військовій частині НОМЕР_2 вчиняти щодо позивача дії, спрямовані на реалізацію військового обов'язку, пов'язаного з безпосередньою участю позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, фактичні обставини справи, у тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішень та дій Гарнізонної військово-лікарської комісії № 1, на які посилається позивач, підлягають встановленню й доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Так, заява про забезпечення позову містить тільки загальні покликання на наявність у позивача певного захворювання, проте суду не надано жодних доказів протиправності дій, рішень чи бездіяльності військової частини НОМЕР_2 , яка, поміж іншого, не є відповідачем у справі, та доводів чи доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
Разом із цим, суд звертає увагу, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у тому числі й на час розгляду заяви про забезпечення позову.
Так, ч. 3 ст. 151 КАС України доповнено п. 10 згідно із Законом України "Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці" № 2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Так, суд зауважує, що позивач просить забезпечити позов шляхом заборони посадовим особам військової частини НОМЕР_2 переміщувати позивача до іншого місця служби із виконанням військових обов'язків, тобто заборонити вчиняти дії суб'єкту владних повноважень, який не є відповідачем у цій справі.
У свою чергу, переміщення військовослужбовця здійснюється на підставі розпорядчого документа командира, це - наказ чи розпорядження.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення позову за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
За наведених обставин, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Кисильова О.Й.