ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" липня 2025 р. справа № 300/4199/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боброва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі №300/4199/22 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
07.07.2025 представник позивача звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, згідно якої просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення суду від 22.06.2023 у справі №300/4199/22.
Вказана заява мотивована невиконанням відповідачем вказаного судового рішення про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення протягом тривалого часу, що позбавляє його належного грошового забезпечення.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
З аналізу вищезазначеного слідує, що невиконання судового рішення, яке набуло законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності; суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
При цьому, в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
З огляду на вказане, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню пенсійним органом у повному обсязі.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 382 КАС України, згідно з положеннями якої суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до статті 382-1 та 382-3 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Отже, установити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, а у випадку постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф.
Встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи, запобігає неналежному виконанню обов'язків, пов'язаних зі змістом задоволених позовних вимог. Підставами застосування зазначених заходів є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що вказують на протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина “судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі №300/4199/22, позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не застосування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.10.2017 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 05.10.2017 року з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року, враховуючи раніше виплачені суми.
Дане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 17.02.2025.
Позивачем зазначено, що дане судове рішення відповідачем не виконується, індексація грошового забезпечення не виплачена. Доказів, які б підтверджували виконання вказаного рішення військовою в/частиною не подано.
Таким чином, вказане свідчить про невиконання судового рішення, що фактично порушує права позивача, та є безумовною підставою для встановлення судового контролю у даній справі, як це передбачено нормами статті 382-1 КАС України.
Відповідно до приписів статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
З огляду на викладене, достатнім строком для виконання судового рішення та подання звіту, враховуючи невиконання рішення протягом 6-ти місяців, є строк у двадцять днів.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі №300/4199/22 шляхом зобов'язання військової частини НОМЕР_1 подати у визначений судом строк - двадцять днів звіт про виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 250, 256, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву від 07.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі №300/4199/22 - задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в строк протягом 20 (двадцять) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 у справі №300/4199/22.
Попередити військову частину НОМЕР_1 , що у разі неподання звіту чи невиконання судового рішення у встановлений судом строк, суд може розглянути питання про накладення штрафу у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Бобров Ю.О.