22 липня 2025 рокуСправа № 280/7667/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року по справі №280/7667/24 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Служби безпеки України (01304, м.Київ, вул.Володимирська, буд.33, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення органу владних повноважень Служби безпеки України, оформлене наказом начальника Департаменту військової контррозвідки від 08.12.2023 №298-ОС/дск в частині зниження майору ОСОБА_1 розміру надбавки згідно з главою 2 розділу ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ №515/ДСК-2018 р. до 5% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, доплати згідно з главою 5 розділу ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ №515/ДСК-2018 р. до 5% посадового окладу, з 05 листопада 2023 року.
Зобов'язано Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 листопада 2023 року по дату постановлення рішення у справі, з врахуванням скасованого наказу начальника Департаменту військової контррозвідки від 08.12.2023 №298-ОС/дск в частині зниження майору ОСОБА_1 розміру надбавки згідно з главою 2 розділу ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ №515/ДСК-2018 р. до 5% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, доплати згідно з главою 5 розділу ІІІ Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ №515/ДСК-2018 р. до 5% посадового окладу.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року по справі №280/7667/24 апеляційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в адміністративній справі № 280/7667/24 залишено без змін.
10 липня 2025 року до суду надійшла заява, в якій позивач просить:
встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року по справі №280/7667/24 (яке залишене в силі постановою Третього ААС від 10.06.2025) щодо здійснення повних фінансових перерахунків сум грошового забезпечення ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) та прийняття кадрових рішень (скасування дії наказу від 08.12.2023 №298-ОС/дск), зобов'язавши Службу Безпеки України подати до Запорізького ОАС у строк встановлений судом (не більше 10 днів) звіт про виконання судового рішення по справі №280/7667/24;
роз'яснити в ухвалі відповідачу (Начальнику Фінансово-економічного управління С.Ладика, начальнику Департаменту ВКР та іншим посадовим особам кадрової служби СБ України) положення частин 2-3 ст.382 КАС України про можливість накладення штрафу на посадових осіб суб'єкта владних повноважень у разі неподання Звіту до Запорізького ОАС протягом встановленого судом строку;
розгляд заяви проводити в порядку спрощеного (письмового) провадження, з повідомленням учасників справи (сторін спору);
винести окрему ухвалу, якою відреагувати на допущені службовою особою (начальник ДВКР, бригадний генерал Олександр ДУБРОВІН) порушення закону при прийнятті процесуального рішення, оформленого наказом «По особовому складу» від 08.12.2023 року відносно зниження майору ОСОБА_2 (вказані службові дані) надбавки, без правових та фактичних підстав:
зобов'язати керівника Служби Безпеки України призначити за цим фактом службове розслідування, про результати якого повідомити мене, ОСОБА_3 письмово;
вирішити питання про регресне стягнення всіх незаконно утриманих з мене, ОСОБА_3 грошових коштів за рахунок коштів грошового утримання вказаної посадової особи (начальник ДВКР, бригадний генерал ОСОБА_4 ) на користь Служби Безпеки України;
вирішити питання про доцільність накладення іншого дисциплінарного стягнення в порядку Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за результатами службового розслідування відносно вказаної службової особи.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що за період з січня по березень 2024 року позивачу було недоплачено відповідачем (за його підрахунками) грошове утримання в загальному розмірі близько 119563,72 грн. Позивач, як військовослужбовець та учасник справи має право на гарантовану йому грошову винагороду як військовослужбовець у складі СБ України, згідно обсягу висновків суду по справі №280/7667/24, це його право є захищеним до виконання за Констиуцією України. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року по справі №280/7667/24 рішення суду по цій справі залишено без змін, постанова набрала законної сили 10.06.2025, в порядку ч.2 ст.255 КАС України та підлягає виконанню. Наразі згідно вказаних вище судових рішень конституційне право позивача на отримання грошового забезпечення захищене та відновлене, однак відповідач не вжив належних заходів до його виконання, чим порушуються права та законні інтереси військовослужбовця ОСОБА_1 . Так, за наданими відповідачем доказами вбачається, що у зв'язку з дією спірних наказів (виданого керівником з явно дискреційно широким змістом, з подвійним характером дії санкційного впливу) позивачу було зменшено грошове утримання за період з дати видання спірного наказу від 08.12.2023 №298-ОС/ДСК по 16.08.2024 на значні суми, відтак ступінь втручання відповідачем в права позивача був «тривалим та істотним», більше 8 місяців.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам справи у строк до 18 липня 2025 року подати до суду заперечення (пояснення) щодо заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення, в яких зазначено, що у заяві позивача не зазначено, які порушення закону чи іншого нормативно-правового акта, на його думку, порушено посадовими особами СБ України, із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення. Зазначено, що 09.07.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідачем подано касаційну скаргу на рішення суду від 23.01.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі №280/7667/24. Крім того, 09.07.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідачем подано заяву про зупинення виконання судового рішення у справі №280/7667/24. На сьогодні, будь-яких ухвал за результатами розгляду Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду касаційної скарги та заяви про зупинення виконання судового рішення до Електронного кабінету відповідача не надходило. Крім того, з поданої заяви не вбачається, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення. Враховуючи, що позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, а також враховуючи подання відповідачем до Верховного суду касаційної скарги на рішення суду від 23.01.2025 у справі №280/7667/24, а також заяв про зупинення виконання зазначеного рішення, відсутності ухвал за результатами розгляду цих документів, просить відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду, викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що станом на момент розгляду заяви про встановлення судового контролю відомості про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року по справі №280/7667/24, яке набрало законної сили 10 червня 2025 року, відсутні, а тому наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням відповідачем судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 3 статті 382-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне встановити тридцятиденний строк для подання звіту.
За таких обставин, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та зобов'язання Службу безпеки України подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року по справі №280/7667/24 протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Поряд з цим, позивач просить суд винести окрему ухвалу, якою відреагувати на допущені службовою особою (начальник ДВКР, бригадний генерал Олександр ДУБРОВІН) порушення закону при прийнятті процесуального рішення, оформленого наказом «По особовому складу» від 08.12.2023 року відносно зниження майору ОСОБА_2 (вказані службові дані) надбавки, без правових та фактичних підстав: зобов'язати керівника Служби Безпеки України призначити за цим фактом службове розслідування, про результати якого повідомити мене, ОСОБА_3 письмово; вирішити питання про регресне стягнення всіх незаконно утриманих з мене, ОСОБА_3 грошових коштів за рахунок коштів грошового утримання вказаної посадової особи (начальник ДВКР, бригадний генерал ОСОБА_4 ) на користь Служби Безпеки України; вирішити питання про доцільність накладення іншого дисциплінарного стягнення в порядку Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за результатами службового розслідування відносно вказаної службової особи.
Так, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Така ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб'єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі. При цьому, суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу.
Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали суду, адже наразі судом встановлений судовий контроль за виконанням рішення суду від 23 січня 2025 року по справі №280/7667/24.
Отже, вимога позивача про винесення окремої ухвали не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.241, 248, 256, 382 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року по справі №280/7667/24.
Зобов'язати Службу безпеки України подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року по справі №280/7667/24 протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточною і оскарженню не підлягає згідно з ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Ж.М. Чернова