Ухвала від 23.07.2025 по справі 200/5406/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 липня 2025 року Справа №200/5406/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не надання позивачеві стандартних(типових) функціональних обов'язків командира відділення ЗАЗ ІТВ,та командира відділення спеціального зв'язку ІТВ в/ч НОМЕР_2 ;

зобов'язання військової частини НОМЕР_2 надати стандартних(типових) функціональних обов'язків командира відділення ЗАЗ ІТВ, та командира відділення спеціального зв'язку ІТВ в/ч НОМЕР_2 ;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення перерахунку матеріальної допомоги наданої позивачеві за 2021-2024 згідно до пункту 39 Постанови Касаційного Верховного суду по справі 20/693/23;

зобов'язано військової частини НОМЕР_2 провести перерахунок матеріальної допомоги наданої позивачеві за 2021-2024 роки Згідно до пункту 39 Постанови Касаційного Верховного суду по справі 20/693/23;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік;

зобов'язання військової частини НОМЕР_2 виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не виплатити позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;

зобов'язання військової частини НОМЕР_2 виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 в не видачі наказу щодо проведення заміни військового звання старшина на військове звання головний сержант, та внесення відповідних змін в військовий квиток позивача;

зобов'язання військової частини НОМЕР_2 видати наказ щодо проведення позивачеві заміни військового звання старшина на військове звання головний сержант, внести відповідні зміни в військовий квиток позивача. Направити копію цього наказу до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не видачи позивачеві відповідно до постанови КМУ 178 "ПОРЯДОК виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби, транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" Довідки про грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в повному обсязі, не відповідності цієї довідки пункту 11 розділ 1 (5 категорія військовослужбовців), пункту 4 розділу 3 (звільнення в запас осіб які мають право на носіння форменого одягу, та осіб які звільнені за сімейними обставинами) Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період :" та наказу №232 від 29.04.2016 Інструкції Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в нормах 1,2,4,9,18,57;

зобов'язання військової частини НОМЕР_2 привести Довідку номер 11 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачеві у відповідність до вимог постанови КМУ 168, наказу Міністерства оборони № 232, у відповідністі до норм 1,2,4,9,18,57, пункту 11 розділу 1, та пункту 4 розділу 3 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період;

зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за все не отримане майно яке належало до видачі, та яке переліковано в наказі № 232 від 29.04.2016 «Інструкції Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в нормах» 1,2,4,9,18,57 для відповідної категорії військовослужбовців, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

За приписами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою :

до Військової частини НОМЕР_2 з вимогами про

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не надання позивачеві стандартних(типових) функціональних обов'язків командира відділення ЗАЗ ІТВ,та командира відділення спеціального зв'язку ІТВ в/ч НОМЕР_2 та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 надати стандартних(типових) функціональних обов'язків командира відділення ЗАЗ ІТВ, та командира відділення спеціального зв'язку ІТВ в/ч НОМЕР_2 ;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення перерахунку матеріальної допомоги наданої позивачеві за 2021-2024 згідно до пункту 39 Постанови Касаційного Верховного суду по справі 20/693/23 та зобов'язано військової частини НОМЕР_2 провести перерахунок матеріальної допомоги наданої позивачеві за 2021-2024 роки Згідно до пункту 39 Постанови Касаційного Верховного суду по справі 20/693/23;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не виплатити позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 в не видачі наказу щодо проведення заміни військового звання старшина на військове звання головний сержант, та внесення відповідних змін в військовий квиток позивача та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 видати наказ щодо проведення позивачеві заміни військового звання старшина на військове звання головний сержант, внести відповідні зміни в військовий квиток позивача. Направити копію цього наказу до ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не видачи позивачеві відповідно до постанови КМУ 178 "ПОРЯДОК виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби, транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" Довідки про грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в повному обсязі, не відповідності цієї довідки пункту 11 розділ 1 (5 категорія військовослужбовців), пункту 4 розділу 3 (звільнення в запас осіб які мають право на носіння форменого одягу, та осіб які звільнені за сімейними обставинами) Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період :" та наказу №232 від 29.04.2016 Інструкції Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в нормах 1,2,4,9,18,57 та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 привести Довідку номер 11 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачеві у відповідність до вимог постанови КМУ 168, наказу Міністерства оборони № 232, у відповідністі до норм 1,2,4,9,18,57, пункту 11 розділу 1, та пункту 4 розділу 3 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за все не отримане майно яке належало до видачі, та яке переліковано в наказі № 232 від 29.04.2016 «Інструкції Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в нормах» 1,2,4,9,18,57 для відповідної категорії військовослужбовців.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд заявлених позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Таким чином, позивач в даному адміністративному позові об'єднав непов'язані між собою підставою виникнення позовні вимоги, фактично пред'явивши декілька окремих адміністративних позовів до відповідача задля вирішення не пов'язаних між собою спорів.

Суд зазначає, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам КАС України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору (в даному випадку двох окремих спорів до відповідача) по суті.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Крім того, в відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зазначає, що інститут повернення позовної заяви позивачу передбачений для усунення недоліків позовної заяви і таке повернення не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом після усунення недоліків.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що вимоги позивача до відповідача мають різні правові підстави виникнення, не є основними та похідними вимогами, оскільки задоволення першої вимоги до відповідача не породжує наслідків щодо задоволення наступної вимоги, а тому спільний розгляд таких вимог буде сповільнювати та ускладнювати вирішення справи.

У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду “за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі “Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що “надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах “Zubac v. Croatia», “Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та “Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Таким чином, позивачеві необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами до відповідача, оскільки суд не вбачає підстав для застосування положень статті 172 КАС України.

Пунктом шостим частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.

Керуючись статтями 169, 172, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не надання позивачеві стандартних(типових) функціональних обов'язків командира відділення ЗАЗ ІТВ,та командира відділення спеціального зв'язку ІТВ в/ч НОМЕР_2 та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 надати стандартних(типових) функціональних обов'язків командира відділення ЗАЗ ІТВ, та командира відділення спеціального зв'язку ІТВ в/ч НОМЕР_2 ; визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення перерахунку матеріальної допомоги наданої позивачеві за 2021-2024 згідно до пункту 39 Постанови Касаційного Верховного суду по справі 20/693/23 та зобов'язано військової частини НОМЕР_2 провести перерахунок матеріальної допомоги наданої позивачеві за 2021-2024 роки Згідно до пункту 39 Постанови Касаційного Верховного суду по справі 20/693/23; визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за 2025 рік та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за 2025 рік; визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не виплатити позивачеві матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік; визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 в не видачі наказу щодо проведення заміни військового звання старшина на військове звання головний сержант, та внесення відповідних змін в військовий квиток позивача та зобов'язання військової частини НОМЕР_2 видати наказ щодо проведення позивачеві заміни військового звання старшина на військове звання головний сержант, внести відповідні зміни в військовий квиток позивача. Направити копію цього наказу до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання протиправною діяльності військової частини НОМЕР_2 щодо не видачи позивачеві відповідно до постанови КМУ 178 "ПОРЯДОК виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби, транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно" Довідки про грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно в повному обсязі, не відповідності цієї довідки пункту 11 розділ 1 (5 категорія військовослужбовців), пункту 4 розділу 3 (звільнення в запас осіб які мають право на носіння форменого одягу, та осіб які звільнені за сімейними обставинами) Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період :" та наказу №232 від 29.04.2016 Інструкції Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в нормах 1,2,4,9,18,57; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 привести Довідку номер 11 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачеві у відповідність до вимог постанови КМУ 168, наказу Міністерства оборони № 232, у відповідністі до норм 1,2,4,9,18,57, пункту 11 розділу 1, та пункту 4 розділу 3 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в мирний час та особливий період; зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за все не отримане майно яке належало до видачі, та яке переліковано в наказі № 232 від 29.04.2016 «Інструкції Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту в нормах» 1,2,4,9,18,57 для відповідної категорії військовослужбовців - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя О.О. Аканов

Попередній документ
129038489
Наступний документ
129038491
Інформація про рішення:
№ рішення: 129038490
№ справи: 200/5406/25
Дата рішення: 23.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (23.07.2025)
Дата надходження: 22.07.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
АКАНОВ О О