Справа №519/1469/25
"Е"2/519/860/25
23.07.2025 року м. Південне
Суддя Південного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши позовну заяву представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні з неповнолітньою дитиною та її вихованні, за участю третьої особи - Служба у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
При дослідження позовної заяви та доданих документів суддею встановлено наступне.
Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Згідно із п.4-6 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Згідно приписів ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно із ч.1 ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання (ч.2 ст.158 СК України), тобто об'єктом захисту може бути порушене, невизнане або оспорене право чи інтерес. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, саме порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач стверджує, що дитина проживає разом з матір'ю, однак остання чинить перешкоди в спілкуванні з нею, що порушує його права як батька дитини, проте із позову не вбачається, що позивач звертався до органу опіки та піклування з заявою про визначення участі батька у вихованні дитини та не надано доказів, що між батьками з цього приводу існує спір.
Згідно із ч.5, 6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 1 ст.159 СК України визначено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Отже, позовна заява не містить викладення обставин та посилань на докази наявності спору між позивачем та відповідачем щодо вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею - звернення до органу опіки та піклування за для визначення способів участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею, визначення органом опіки та піклування такої участі та невиконання відповідачем такого рішення, докази на підтвердження таких обставин до позову не долучені.
При цьому звернення до органу опіки та піклування, визначення цим органом способів участі одного з батьків у вихованні дитини та спілкуванні з нею та невиконання другим з батьків (з ким проживає дитина) рішення органу опіки та піклування, є передумовою для звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, всупереч положенням ст.175 ЦПК України, ст.19 СК України, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, а саме, в матеріалах позовної заяви відсутні документи на підтвердження звернення позивача до органу опіки та піклування для встановлення порядку участі у спілкуванні та вихованні дитини, відсутній висновок органу опіки та піклування, який є обов'язковим при зверненні до суду з позовом, що відноситься до даної категорії справ, не зазначено доказів, що підтверджують ухилення відповідача від виконання рішення органу опіки та піклування, що є передбаченою підставою звернення до суду за усуненням таких перешкод.
Роз'яснення щодо обов'язковості подання висновку органу опіки та піклування при зверненні до суду у спорах даної категорії, а також про необхідність попереднього звернення до органу опіки та піклування для вирішення спору, міститься в постанові Верховного Суду від 17.01.2019 по справі 638/18531/16-ц.
Крім того, в порушенні ст.175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено інформація про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету.
Також, у відповідності до ч.5, 6, 7 ст.43 ЦПК України, документи (втому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
В даному випадку, із змісту позовної заяви вбачається, що вона сформована в системі «Електронний суд», однак, доказів направлення на адресу відповідача копії заяви з додатками, позивачем не додано.
За таких обставин, представнику позивача необхідно подати до суду підтвердження про направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у справі.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху..
Відповідно до ч.1-2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви в новій редакції, з урахуванням вимог ст.175, 177 ЦПК України та даної ухвали.
Керуючись ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в спілкуванні з неповнолітньою дитиною та її вихованні, за участю третьої особи - Служба у справах дітей Південнівської міської ради Одеського району Одеської області - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків поданої заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом долучення до позовної заяви доказів на підтвердження його звернення до органу опіки та піклування щодо визначення його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, винесення цим органом відповідного рішення та перешкоджання відповідача в його виконанні.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Південного міського суду
Одеської області З.І.Барановська