Ухвала від 23.07.2025 по справі 519/1493/25

Справа № 519/1493/25

2/519/865/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 м. Південне

Суддя Південного міського суду Одеської області Москаленко Інна Олександрівна, перевіривши виконання вимог статей 175-177,185-187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єктами права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

1.22.07.2025 до Південного міського суду Одеської області надійшла позовна заява, відповідно до якої Позивач просить суд визнати об'єктами права спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 , автомобіль Honda Accord, майнові права на дохід відповідача в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та здійснити поділ спільного майна подружжя.

2.Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суддя зазначає, що ч. 4 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

3.Водночас, Позивачем судовий збір не сплачено, подане клопотання про відстрочення сплати судового збору через неможливість встановити ціну позову. Обґрунтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору, стороною відповідача за первісним позовом зазначено, що без проведення судової експертизи відсутня можливість встановити точну ціну позову, а отже неможливо визначити точну суму судового збору, яка підлягає доплаті.

4.Разом з тим, не надано доказів неможливості подати до суду висновок експерта, складений на замовлення для визначення ціни позову.

5.Згідно з п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.

6.Для визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку.

7.Отже, позивач не позбавлений можливості сформувати електронну довідку про оціночну вартість нерухомого майна на вищевказаному сайті.

8.Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об'єкта. Суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) складається звіт про оцінку майна, який зареєструється в Єдиній базі. Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки.

9.Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.

10.Оцінюючи заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору, слід зазначити, що відповідно до ч.1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

11.Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

12.Отже, відстрочити сплату судового збору суд може за наявності даних про такий майновий стан заявника, який би унеможливлював сплату ним судового збору, що узгоджується із позицією Верховного Суду від 02.08.2019 у справі № 761/12145/17.

13.У наведеній нормі закону відсутня як підстава для відстрочення сплати судового збору, така підстава як необхідність проведення судової експертизи для отримання інформації про вартість майна. Ураховуючи вищевикладене, оцінивши повідомлені обставини та надані докази, суд вважає, що наведені позивачем у клопотанні обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

14.Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

15.У відповідності до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

16.Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.).

17.Таким чином, суд керуючись ч. 4 ст. 134 та ч. ч. 2 ст. 176 ЦПК попередньо визначає суму судового збору, яку має сплатити позивач за зустрічним позовом за заявлені ним вимоги, на рівні максимального судового збору за вимоги майнового характеру, тобто 15140 грн.

18.Крім того, позивач повинен визначитися з ціною позову, оскільки відомості про ціну позову є обов'язковою складовою позовної заяви відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України; зазначити про наявність у сторін електронного кабінету у сторін, адреси електронної пошти, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

19.Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

20.На підставі викладеного та керуючись статтями 175-177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

21.У клопотанні про відстрочення сплати судового збору відмовити.

22.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об'єктами права спільної сумісної власності та поділ спільного майна подружжя, залишити без руху.

23.Надати заявнику строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених недоліків.

24.У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

25.Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Південного міського суду

Одеської області І.О. Москаленко

Попередній документ
129037286
Наступний документ
129037288
Інформація про рішення:
№ рішення: 129037287
№ справи: 519/1493/25
Дата рішення: 23.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Південний міський суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (22.09.2025)
Дата надходження: 22.07.2025
Предмет позову: поділ майна