Справа № 569/5700/25
1-кс/569/5496/25
17 липня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенант юстиції ОСОБА_4 яке погоджено начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України,-
До слідчого судді Рівненського міського суду звернувся слідчого слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенант юстиції ОСОБА_4 , із клопотанням, яке погоджено начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 № 129-VIII, російську федерацію визнано державою агресором, яка проводить агресію на території України з кінця лютого 2014 року.
Також, факт тимчасової окупації російською федерацією території України та здійснення збройної агресії проти України підтверджено у преамбулі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII. У вказаній преамбулі зазначено, що збройна агресія російської федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24.02.2022 переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
Наслідком такої збройної агресії російської федерації проти України стала тимчасова окупація частини території України.
Планування, фінансування та реалізація російською федерацією військової агресії на території України організовується, спрямовується, здійснюється вищим політичним керівництвом рф, співробітниками федеральної служби безпеки російської федерації (далі - ФСБ рф), збройними силами рф, головним управлінням генерального штабу збройних сил російської федерації, збройними силами російської федерації (далі - ЗС рф), найманцями, а також силовими відомствами російської федерації.
З 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України та розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого на даний час продовжена шляхом прийняття Верховною Радою України відповідних нормативно-правових актів.
Для ведення воєнних дій на території України збройними силами Російської Федерації залучаються особи з числа місцевих жителів з метою коригування вогню, наведення цілей, збору інформації щодо дислокації підрозділів Збройних Сил України, проведення інформаційно-диверсійних операцій з метою дестабілізації ситуації в Україні, в тому числі пов'язаних з виправданням збройної агресії російської федерації, створення окупаційних та незаконних альтернативних фейкових органів влади, вчинення терактів та диверсій, а також інших дій, що сприяють веденню агресивної війни та диверсійно-розвідувальних операцій.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 24.03.2025, придбав бойовий припас ручну гранату Ф-1 та запал типу УЗРГМ до неї, які зберігав за місцем свого проживання у літній кухні за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 24.03.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено гранату Ф-1 та запал типу УЗРГМ до неї.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-25/4912-ВТХ від 07.04.2025, вилучені у ОСОБА_5 та надані на дослідження об'єкти, є корпусом оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та засобом підриву (підривачем), уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ, які при конструктивному поєднанні є оборонною осколковою гранатою Ф-1, що належить до бойових припасів.
За вказаним фактом 25.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не раніше початку січня 2025 року, незаконно придбав у громадянина ОСОБА_8 бойовий припас - оборонну осколкову гранату Ф-1, запал типу УЗРГМ, які приховав у невстановленому місці в м. Рівне, та зберігав до 19.03.2025 включно.
У подальшому, 19.03.2025 зазначений боєприпас був використаний ОСОБА_5 при виготовленні саморобного вибухового пристрою та в період часу з 19.03.2025 по 20.03.2025 зберігався ним за місцем свого проживання у гаражі за адресою: АДРЕСА_1 .
За вказаним фактом 15.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що не пізніше 03.03.2025, отримав від невстановленої особи на прізвисько « ОСОБА_9 », яка використовує акаунт у месенджері Telegram із ніком « ОСОБА_10 », завдання виготовити саморобний вибуховий пристрій для подальшого використання для вчинення деструктивних дій на території України.
Для виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_5 вирішив використати бойовий припас - оборонну осколкову гранату Ф-1, попередньо незаконно придбану ним у громадянина ОСОБА_8 .
На виконання поставленого завдання, діючи з прямим умислом, ОСОБА_5 03.03.2025, перебуваючи на території центрального ринку м. Рівне за адресою: м. Рівне, вул. Сагайдачного, 3, придбав 2 кнопкових мобільні телефони та 2 стартові пакети оператора телекомунікацій Lifecell, які планував у подальшому використати для виготовлення саморобного вибухового пристрою.
Також, діючи з вищевказаною метою, ОСОБА_5 08.03.2025 придбав у громадянина ОСОБА_8 ще два кнопкові мобільні телефони, один з яких марки Nokia 107.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення саморобного вибухового пристрою, ОСОБА_5 , в період часу з 03.03.2025 до 17.03.2025, перебуваючи у гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , з використанням придбаних кнопкових мобільних телефонів та складових частин новорічних гірлянд, проводив експериментальне виготовлення саморобного вибухового пристрою, а саме під'єднував лампи від новорічних гірлянд до акумуляторів телефонів та здійснював на них дзвінки, результатом чого повинно було стати загорання лампочки від дзвінка на телефон, що повинно було привести в дію запал типу УЗГРМ для подальшого детонування гранати Ф-1, що була основою саморобного вибухового пристрою.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи з прямим умислом, у невстановлений час, але до 19.03.2025 ОСОБА_5 запропонував своєму знайомому ОСОБА_11 допомогти з виготовленням саморобного вибухового пристрою, на що останній погодився.
У подальшому, 19.03.2025, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою, спрямованою на виготовлення саморобного вибухового пристрою, помістили його комплектуючі, а саме корпус оборонної осколкової гранати Ф-1, запал типу УЗРГМ, кнопковий мобільний телефон, акумулятор від електронної сигарети, іграшковий електричний двигун та сірку, до металевої коробки з-під алкогольного напою Jack Daniels та прикріпили вказані компоненти до стінок коробки за допомогою двосторонньої липкої стрічки та гарячого клею, замаскувавши таким чином саморобний вибуховий пристрій під побутовий предмет.
При цьому, у кнопковому мобільному телефоні ОСОБА_5 використав стартовий пакет оператора телекомунікацій Lifecell з номером НОМЕР_1 , попередньо придбаний ним 03.03.2025 на території центрального ринку м. Рівне за адресою: м. Рівне, вул. Сагайдачного, 3.
У подальшому, саморобний вибуховий пристрій, виготовлений ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , спрацював поблизу входу до Торгово-розважального центру «Арена» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 67, що призвело до вибуху, та як наслідок отримання тілесних ушкоджень громадянами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також знищення та пошкодження майна громадян.
Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19/118-25/5099 від 09.04.2025, група об'єктів, вилучених в ході огляду місця події 20.03.2025 та в ході огляду 27.03.2025 та представлених на експертизу, до їх деформації являлись складовими частинами саморобного вибухового пристрою, що складався з корпусу оборонної осколкової гранати Ф-1 (спорядженого вибуховою речовиною метальної дії - на основі бездимного нітроцелюлозного пороху), підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), імовірно з засобу маскування (коробка з-під алкогольного напою «Jack Daniels») та імовірно датчика цілі (мобільного телефона).
За вказаним фактом 15.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263-1 КК України.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про введений в Україні воєнний стан, усвідомлюючи, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України будь-які вибухи, в тому числі у густонаселених містах, можуть привести до паніки серед цивільного населення, його залякування та порушення громадської безпеки, не пізніше 03.03.2025, за грошову винагороду в розмірі не менше 12000 гривень, погодився на пропозицію невстановленої особи на прізвисько « ОСОБА_9 », яка використовує акаунт у месенджері Telegram із ніком « ОСОБА_10 », здійснити терористичний акт шляхом вибуху в м. Рівне.
Відповідно до розробленого невстановленою особою плану, ОСОБА_5 для вчинення теракту повинен був виготовити саморобний вибуховий пристрій, замаскований під побутовий предмет, з можливістю дистанційного підриву у визначеному місці та у визначений час. Для виготовлення саморобного вибухового пристрою ОСОБА_5 вирішив використати раніше незаконно придбаний боєприпас - оборонну осколкову гранату Ф-1 із запалом УЗРГМ.
Діючи за вказівками вищевказаної невстановленої особи, з метою вчинення терористичного акту, ОСОБА_5 03.03.2025, перебуваючи на території центрального ринку м. Рівне за адресою: м. Рівне, вул. Сагайдачного, 3, придбав стартовий пакет оператора телекомунікацій Lifecell з номером НОМЕР_1 , який в подальшому мав намір використати при виготовленні вибухового пристрою для вчинення теракту. Продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи з прямим умислом, спрямованим на вчинення терористичного акту, ОСОБА_5 08.03.2025 придбав у громадянина ОСОБА_8 кнопковий мобільний телефон марки Nokia 107. Вказану вище сім-картку з номером НОМЕР_1 та мобільний телефон марки Nokia 107, ОСОБА_5 в подальшому використав для виготовлення саморобного вибухового пристрою, призначеного для вчинення терористичного акту. При цьому, ОСОБА_5 заздалегідь повідомив невстановленій особі на прізвисько « ОСОБА_9 » номер мобільного телефону, використаний у вибуховому пристрої, з метою приведення його в дію.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, 19.03.2025, ОСОБА_5 , перебуваючи у гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , разом з громадянином ОСОБА_11 , якому не були відомі наміри ОСОБА_5 щодо вчинення терористичного акту, помістили виготовлений саморобний вибуховий пристрій, що складався з корпусу оборонної осколкової гранати Ф-1, запалу типу УЗРГМ, кнопкового мобільного телефону, акумулятору від електронної сигарети, іграшкового електричного двигуна та сірки, до металевої коробки з-під алкогольного напою Jack Daniels та прикріпили вказані компоненти до стінок коробки за допомогою двосторонньої липкої стрічки та гарячого клею, замаскувавши таким чином саморобний вибуховий пристрій під побутовий предмет.
Надалі, ОСОБА_5 , отримавши вказівку від невстановленої особи на прізвисько « ОСОБА_9 » приховати саморобний вибуховий пристрій шляхом «закладки» для подальшої його доставки до місця вчинення терористичного акту, 20.03.2025 помістив вказану коробку з-під алкогольного напою Jack Daniels із саморобним вибуховим пристроєм до тканинної сумки, яку в подальшому приховав разом з ОСОБА_11 , якому не були відомі наміри останнього щодо вчинення терористичного акту, поблизу магазину «Дворецький», що за адресою: м. Рівне, вул. Дворецька, 134а, попередньо привівши його у бойове положення шляхом витягнення запобіжного кільця із запалу УЗГРМ.
Після цього, переконавшись, що пакунок із саморобним вибуховим пристроєм забрали визначені невстановленою особою на прізвисько « ОСОБА_9 » дві особи жіночої статі, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 вирушили назад до гаражного приміщення останнього за адресою: АДРЕСА_1 , де до них приєднався громадянин ОСОБА_14 .
Перебуваючи у вказаному гаражному приміщенні, ОСОБА_14 , якому не були відомі злочинні наміри ОСОБА_5 та невстановленої особи на прізвисько « ОСОБА_9 », отримав завдання від останнього прибути за адресою: м. Рівне, вул. Героїв Поліції, 4 з метою фото та відеофіксації якихось подій.
При цьому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що виготовлений ним саморобний вибуховий пристрій буде задіяний невстановленою особою на прізвисько « ОСОБА_9 » для вибуху, особисто надав останньому рекомендації щодо залучення ОСОБА_14 до фіксації наслідків терористичного акту.
У подальшому, саморобний вибуховий пристрій, виготовлений ОСОБА_5 з допомогою ОСОБА_11 , спрацював у денний час в громадському місці - поблизу входу до Торгово-розважального центру «Арена» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 67, що призвело до вибуху, та як наслідок отримання громадянином ОСОБА_13 політравми, ампутації обох гомілок, численних осколкових уражень м'яких тканини, опіків лобно-потиличної ділянки, контузії правого ока важкого ступеня, отримання громадянином ОСОБА_12 політравми, відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, забою мозку середнього ступеня, уламкового перелому лобної кістки, множинних осколкових поранень. Крім того, автомобіль Пежо модель 508, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , знищений пожежею внаслідок вибуху. Також внаслідок вибуху пошкодження отримали автомобілі марки БМВ модель Х1, державний номерний знак НОМЕР_3 та марки Тойота модель Корола, державний номерний знак НОМЕР_4 .
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_5 повністю виконав відведену йому невстановленою особою на прізвисько « ОСОБА_9 » роль у вчиненні терористичного акту, а саме виготовив саморобний вибуховий пристрій, доставив його до місця приховування та приховав, чим також забезпечив відведену йому роль щодо доставки вибухового пристрою до визначеного місця терористичного акту. Однак, намір невстановленої особи на прізвисько « ОСОБА_9 » та ОСОБА_5 щодо вчинення вибуху поблизу Рівненського районного управління поліції не був доведений ними до кінця, оскільки саморобний вибуховий пристрій спрацював раніше визначеного ними часу.
За вказаним фактом 15.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 258 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даних кримінальних правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протоколом обшуку від 24.03.2025, висновком експерта №СЕ-19/118-25/4912-ВТХ від 07.04.2025, протоколом огляду місця події від 20.03.2025, протоколом огляду від 27.03.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 02.04.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 01.05.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 01.05.2025, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 08.05.2025, висновком експерта №КСЕ-19/118-25/5099 від 09.04.2025, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На даному етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, умисного особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Зважаючи на вищевикладене, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду 26.03.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25.05.2025 без визначення розміру застави.
Враховуючи особливу складність кримінального провадження, значну кількість слідчих та процесуальних дій, результати виконання яких необхідні для забезпечення повного і неупередженого розслідування, зокрема дотримання вимог ст. 2 КПК України, 20.05.2025 до Рівненського міського суду подане клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025180000000054 від 20.03.2025 до 6 місяців, а саме до 25.09.2025.
З метою забезпечення повного і неупередженого розслідування, зокрема дотримання вимог ст. 2 КПК України, необхідно виконати та завершити наступні процесуальні дії:
провести тимчасові доступи до інформації, яка перебуває у володінні операторів телекомунікацій щодо з'єднань мобільних телефонів причетних осіб;
провести огляд вилученої інформації;
отримати висновок судової експертизи за експертною спеціальністю 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу»;
отримати висновок судової експертизи за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно-генетичні дослідження», після чого, з урахуванням її результатів, визначитись з необхідністю призначення додаткових судових експертиз;
вилучити в порядку тимчасового доступу медичну документацію щодо проходження лікування ОСОБА_13 та ОСОБА_12 ;
призначити та отримати висновки судово-медичних експертиз;
вилучити в порядку тимчасового доступу інформацію щодо руху коштів по рахунках причетних осіб;
у випадку отримання достатніх підстав та підтверджуючих матеріалів, вирішити питання про оголошення повідомлення про підозру іншим особам, які причетні до вчинення вищевказаної протиправної діяльності, зміни підозри та/або оголошення нової підозри.
Вказані процесуальні та слідчі дії призначені в розумні строки та в порядку черговості, однак не були завершені в розумні строки у зв'язку із великою кількістю об'єктів дослідження, складністю проведення судових експертиз, обсягом інформації, отриманої в ході проведення слідчих (розшукових) дій, яку необхідно проаналізувати, систематизувати та визначитись із її достатністю для завершення досудового розслідування.
Проведення зазначених слідчих і процесуальних дій має істотне значення у даному кримінальному провадженні, є джерелом доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, та у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження можуть підтвердити або спростувати обставини, які досліджуються у кримінальному провадженні, що забезпечить повне та об'єктивне досудове розслідування.
Разом з тим, на даний час не перестали існувати ризики, враховані 26.03.2025 слідчим суддею Рівненського міського суду при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені у п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення тяжких та особливо тяжкого кримінального правопорушення, які характеризується латентністю їх організації та подальшої реалізації, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених органом досудового розслідування осіб, у зв'язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які причетні до його вчинення, а перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин.
Зокрема, ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що підозрюваний не має постійного місця роботи, стійких соціальних зв'язків, імовірно є наркозалежним та має зв'язки у відповідних кримінальних соціальних групах, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Більш того, зважаючи на те, що за вчинене кримінальне правопорушення у якому підозрюється особа, у випадку його доведення в суді, підозрюваному загрожує безальтернативне покарання, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, більш м'яким запобіжним заходом ніж тримання під вартою.
Ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків випливає з того, на даний час органом досудового розслідування встановлюються особи, які можуть бути допитані як свідки щодо відомих їм обставин вчинення ОСОБА_5 вищезазначеної протиправної діяльності, тому у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо та показання учасників кримінального провадження отримує усно, що не виключає ризику впливу ОСОБА_5 на свідків після дачі ними показань у ході досудового розслідування до початку судового розгляду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень підтверджується тим, що на даний час не встановлені місця придбання усіх комплектуючих саморобного вибухового пристрою, виготовленого ОСОБА_5 та інші причетні особи, які за вказівкою ОСОБА_5 у разі перебування останнього на волі, можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Тому, на підставі викладеного, можна прийти до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З метою забезпечення у повному обсязі вимог ч. 2 ст. 2, ст.ст. 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати особливу складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначеного кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваного так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації продовжити строк застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення повного та об'єктивного здійснення досудового розслідування.
Викладене дає обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є продовження застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, офіційно працевлаштований.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні заперечили з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025180000000054 від 20.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263-1 КК України, за підозрою ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
25.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 26 березня 2025 року застосовано до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, а саме до 25 травня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 22 травня 2025 року продовжено строк досудового розслідування злочинів у кримінальному провадженні №22025180000000054 від 20.03.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263-1 КК України, за підозрою ОСОБА_16 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, до шести місяців, тобто до 25 вересня 2025 року, включно.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 необхідно, так як підозрюваний взятий під варту з підстав запобігання переховуватись від органів досудового розслідування, а також підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень..
Вказані ризики зазначені в ухвалі слідчого судді Рівненського міського суду від 26 березня 2025 року та на даний час існують та вони не зменшилися за період застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують бути актуальними, у зв'язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об'єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин.
В судовому засіданні прокурором обґрунтовані строки продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та надані суду відповідні матеріали.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При вирішенні питання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує докази, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України, санкція покарання яких передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Крім того, що ризики, передбачені ст. 177 КПК є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу.
Таким чином, з метою попередження можливості вчинення ОСОБА_5 нових злочинів, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, суд вважає, що наявні всі обґрунтовані підстави для задоволення клопотання.
Однак, відповідно до п.2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені ст. 177, 178 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст.183 КПК України, при продовженні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави терміном на 60 днів, тобто 20.09.2025 року.
Визначити місцем тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 державну установу «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали встановити - до 20.09.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1