Справа №567/758/25
Провадження №2-о/567/73/25
16 липня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю заявниці ОСОБА_1
представників заявниці - адвокатів Короїда Ю.М., Гаріпова П.О.
розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Острозька міська рада Рівненської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, -
встановив:
Представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Бандирський А.С. звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, вказуючи заінтересованою особою - Острозьку міську раду Рівненської області, в якій просить встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 05.02.2008 року по дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінка та чоловік з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 в період з 05 лютого 2008 року по дату його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 , та в даний час вона продовжує проживати одна за вказаною адресою.
Вказує, що під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як жінка та чоловік, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно харчувалися, мали спільний бюджет та купували майно для спільного користування, споживання та задоволення своїх побутових потреб, зокрема, продукти харчування, одяг, речі домашнього вжитку, брали участь у спільних витратах на утримання та ремонт житла, в якому проживали, а саме житловому будинку, що знаходиться за вищевказаною адресою, надавали один одному взаємну допомогу, мали усну домовленість про спільне користування таким житловим будинком.
Зазначає, що у власності ОСОБА_2 перебувало нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 спадкування житлового будинку не здійснювалось, в даний час право власності на житловий будинок зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Посилається на те, що вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінка та чоловік з ОСОБА_2 з 05 лютого 2008 року по дату його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто більше 5 років, заповіт ОСОБА_2 не складався, водночас, спадкоємців майна ОСОБА_2 , які мають право на спадкування за законом у першу, другу та третю черги, немає. Відтак, вважає, що вона має право на спадкування майна ОСОБА_2 у четверту чергу, в разі встановлення факту проживання її однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка з ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто до дати смерті ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що іншого порядку встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу не існує, з метою прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , заявниця просить встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 05.02.2008 року по дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 12.05.2025 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 29.05.2025 року витребувано у приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацької І.М. відомості зі Спадкового реєстру щодо складання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповітів/спадкових договорів, а також відомості про відкриття спадкової справи після смерті останнього; крім того витребувано з Острозького районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості про перебування ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , у шлюбі, а також відомості про його дітей; також витребувано з Острозької міської ради Рівненської області виписки з погосподарських книг за період з 2008 року по 2013 рік щодо складу сім'ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживав у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 20.06.2025 року витребувано з Рівненського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію спадкової справи № 168, заведену 03.08.2013 Острозькою районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Інших процесуальних дій не вчинялося.
В судовому засіданні заявниця та її представники заяву підтримали, з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.
Заявниця додатково пояснила, що вона проживала разом з ОСОБА_2 як чоловік і жінка з 05.02.2008 по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що вони проживали разом та вели спільне господарство у житловому будинку, який на праві власності належав ОСОБА_2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона на даний час продовжує проживати. Вказала, що вони мали намір одружитися, однак до того продовжували проживати без реєстрації шлюбу. За час проживання однією сім'єю в не зареєстрованому шлюбі як чоловік та дружина вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, купували предмети домашнього побуту, продукти харчування та інше. Вказує, що після смерті ОСОБА_2 спадкування належного йому майна, в тому числі вищевказаного житлового будинку, не здійснювалося, ОСОБА_2 за життя заповітів не складав, дітей у нього не було та спадкоємців після його смерті, які мають право на спадкування за законом першої, другої, третьої черг немає. Його двоюрідна сестра ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4 вже теж померли. Зазначила, що встановлення даного факту, має для неї юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення її спадкових прав, як спадкоємця за законом, на спадкове майно та просить заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи Острозької міської ради в судове засідання не з'явилася, в поданій до суду заяві просить здійснювати розгляд справи у її відсутності, при розгляді даної справи покладається на розсуду суду.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці та свідків, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд доходить до наступних висновків.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що вона знайома із заявницею більше 15 років. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю як чоловік і дружина разом з ОСОБА_2 в належному йому будинку в АДРЕСА_1 , в період з 05.02.2008 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали самі, дітей в них не було. З іншими родичами ОСОБА_2 вона не знайома.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що знайомий з заявницею більше 20 років, та ОСОБА_2 був братом його дружини. Зазначив, що йому достовірно відомо, що з лютого 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом як чоловік і дружина в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство. Вказав, що вони проживали разом до дня смерті ОСОБА_2 в 2013 році. В ОСОБА_2 дітей не було.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебував житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано 09.12.2010 року за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 06.12.2010 року, що підтверджується відомостями, внесеними до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 08.09.2021 року вбачається, що заявниця ОСОБА_1 проживає одна в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
З договору №256149631 від 23.08.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 уклала договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно повідомлення Острозького відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області №370/305/34.10.-04-01 від 21.06.2025р. вбачається, що в архіві відділу відсутній актовий запис про шлюб ОСОБА_2 , а також відсутні відомості про дітей, батьком яких зазначений ОСОБА_2 .
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувались.
Відповідно до довідок старости сіл Кутянка, Болотківці, Данилівка, Ілляшівка від 23.06.2025 року встановлено, що згідно погосподарської книги №3 с.Болотківці за 2006-2010 роки, 2011-2013 роки за адресою АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_2 (голова домогосподарства), інших осіб не зазначено.
З досліджених матеріалів спадкової справи №168/2013, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 18.03.2013 року складено відповідний актовий запис №06, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області.
Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7 від 03.08.2013 року встановлено, що ОСОБА_4 відмовився від спадщини, яка залишилась після смерті його рідного брата ОСОБА_2 на користь його племінниці ОСОБА_8 .
03.08.2013 року ОСОБА_8 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Богун І.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 .
Водночас з матеріалів спадкової справи встановлено, що 15.11.2017 року приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. видано 4 свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яких ОСОБА_8 є спадкоємцем земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:07:002:0074 розміром 0,7906 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:08:001:0219 розміром 1,2486 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:09:002:0118 розміром 0,1568 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:09:002:0358 розміром 0,3330 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, які належали спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯА №687538 виданого Острозькою райдержадміністрацією 29.08.2005 року.
Окрім того, 15.11.2017 року приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. було видано ще 4 свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яких ОСОБА_8 є спадкоємцем земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:07:002:0075 розміром 0,7906 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:09:001:0118 розміром 1,0406 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:09:002:0117 розміром 0,1568 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, земельної ділянки кадастровий номер 5624283600:09:002:0357 розміром 0,3330 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Кутянківської сільської ради Острозького району Рівненської області, які належали спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯА №687537 виданого Острозькою райдержадміністрацією 29.08.2005 року.
Зазначені обставини також підтверджуються витягами про реєстрацію вищевказаних свідоцтв про право на спадщину у Спадковому реєстрі від 15.11.2017 року.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на майно є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За змістом ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання, а також регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому (ч.ч.1, 3 ст.2 СК України).
Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно ст.27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Поняття "проживання однією сім'єю" та "член сім'ї" не є тотожними.
Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Відповідно до ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Згідно роз'яснень Верховного Суду щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 01 січня 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Водночас, Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".
Згідно вимог ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Статтею 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення:
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові у справі №560/17953/21 від 18.01.2024 року.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст.315 ЦПК України).
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, спорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначено, що, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.
Згідно з ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
ОСОБА_1 у своїй заяві зазначила, що метою встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є виникнення права на спадкування.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19-ц зазначив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
За таких обставин, встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , метою якого є виникнення права на спадкування, може вплинути на спадкові права й обов'язки інших спадкоємців і спору між ними, в даному випадку племінниці - ОСОБА_8 , яка є спадкоємницею померлого.
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю пов'язується із наступним вирішенням спору про право, суд вважає за вірне залишити заяву без розгляду, роз'яснивши заявниці її право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись ч.6 ст.294, ч.4 ст.315 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Острозька міська рада Рівненської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали, або з дня отримання копії ухвали, якщо сторона не була присутня під час проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 21.07.2025 року.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.