Рішення від 22.07.2025 по справі 541/1763/25

Справа № 541/1763/25

Провадження № 2/548/579/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Лідовець Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Манжос Т. В.,

розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

у травні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. В обґрунтування позову представник позивача вказав, що між товариством та ОСОБА_1 16.08.2024 було укладено кредитний договір (оферта) № 16.08.2024-100001403 (далі - Договір № 16.08.2024-100001403, кредитний договір). Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 26 000 грн строком на 140 днів до 02.01.2025. ОСОБА_1 16.08.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 26000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором № 16.08.2024-100001403 виконав в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 57200,27 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 23081,76 грн, заборгованості по процентам - 22678,51 грн, неустойки - 11440 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 16.08.2024-100001403 від 16.08.2024 у розмірі 57200,27 грн, а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.05.2025 цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 передано до Хорольського районного суду Полтавської області.

Ухвалою судді Хорольського районного суду від 29.05.2025 за позовною заявою ТОВ «Споживчий центр» відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача до суду не з'явився, просив проводити розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надав. Заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

Згідно із частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд відповідно до статті 280 ЦПК України може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до такого висновку.

Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору, які регулюються главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

ТОВ «Споживчий центр» згідно з правоустановчими документами зареєстроване й належать до фінансових установ з правом надання фінансових послуг.

Судом встановлено, що 16.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 16.08.2024-100001403 (а.с. 14-21).

Зокрема, 16.08.2024 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «А684» підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку, за умовами якої відповідачу надано кредит у розмірі 26000 грн, строк кредиту 140 днів з дня його надання, дата повернення 02.01.2025. Розмір процентів розраховується: за ставкою - 1% за 1 день користування кредитом, денна процентна ставка 0,87% (а.с. 18).

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 26000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку клієнта 5168-80ХХ-ХХХХ-2487 (зазначену позичальником в акцепті кредитного договору), номер транзакції в системі iPay.ua № 482608309, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення», вих. № 30-0704 від 07.04.2025 (а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим позивачем надано довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 16.08.2024-100001403 від 16.08.2024. Зокрема, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» станом на 02 січня 2025 року складається із: 23081,76 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 22 678,51 грн - заборгованість за процентами; неустойка - 11 440 грн, а всього - в розмірі 57 200,27 грн (а. с.11).

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно з частиною першою статті 530 ЦК України.

Положенням статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положенням статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору № 16.08.2024-100001403 від 16.08.2024 між ТОВ «Споживчий центр і ОСОБА_1 та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами, наявними у справі.

За умовами кредитного договору позикодавець відповідно до умов пунктів 3-6 договору здійснив нарахування відсотків за користування позикою за процентною ставкою 1% у розмірі 22 678,51 грн. Суд погоджується з наведеним розрахунком з огляду на відповідність проведеного нарахування в межах визначеного сторонами строку договору та розміру процентної ставки з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідачем не було оспорено розмір заборгованості та не надано суду доказів виконання ним договірних зобов'язань, відповідно до умов Договору № 16.08.2024-100001403 від 16.08.2024.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 11440 гривень неустойки, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , тобто станом на 16.08.2024, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні неустойки з відповідача на користь товариства слід відмовити.

За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за кредитним договором № 16.08.2024-100001403 від 16.08.2024, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі: 23081,76 грн (заборгованість по тілу кредиту), 22678,51 грн (заборгованість по процентам), а всього 45 760,27 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» суд задовольняє частково - 80%, відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1937,92 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 274 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.08.2024-100001403 від 16.08.2024 в розмірі 45 760 (сорок п'ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 27 копійок, що складається із: заборгованості за основним боргом (тіло кредиту) в розмірі 23 081 (двадцять три тисячі вісімдесят одну) гривню 76 копійок; заборгованості за простроченими процентами в розмірі 22 678 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 51 копійку.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: вул. Саксаганського, 133-А, місто Київ, 01032, ЄДРПОУ: 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Т. М. Лідовець

Попередній документ
129035349
Наступний документ
129035351
Інформація про рішення:
№ рішення: 129035350
№ справи: 541/1763/25
Дата рішення: 22.07.2025
Дата публікації: 25.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хорольський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.07.2025)
Дата надходження: 26.05.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
26.06.2025 11:30 Хорольський районний суд Полтавської області
22.07.2025 15:30 Хорольський районний суд Полтавської області