Справа 749/1055/25
Номер провадження 2-о/749/23/25
23 липня 2025 року м. Сновськ
Суддя Сновського районного суду Чернігівської області Чигвінцев М. С., перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей управління освіти, сім?ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської обалсті, про встановлення факту утримання дитини,
До Сновського районного суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій просить встановити факт перебування на його утриманні малолітнього ОСОБА_2 .
Як слідує з заяви заявник з 2019 року проживає однією сім?єю з ОСОБА_3 без реєстрації щлюбу. Від спільного проживання в останніх народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також разом заявником та ОСОБА_3 проживає малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_3 від переднього шлюбу. Батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не приймає участі та у вихованні та дитина з 2019 року проживає з заявником та знаходиться на його утриманні.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у даній справі слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У своїй постанові від 11.09.2024 по справі № 201/5972/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними. При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб'єктів, об'єктів і змісту (прав та обов'язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.
Верховний Суд висловив правову позицію, що у випадку подання заяви про встановлення факту самостійного виховання дитини одним з батьків з підстав невиконання батьківських обов'язків іншим з батьків, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п'ята статті 19 СК України).
Про необхідність вирішення вимог вітчима про утримання ним дитини своєї дружини саме в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування зазначає також Верховний Суд в складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 04.12.2024 в справі № 551/812/23.
Верховний Суд зазначив, що такий факт утримання дитини не біологічним батьком, а вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
В даній справі заявник просить встановити факт утримання саме ним, а не батьком дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином його дружини від першого шлюбу, водночас, обов'язок батька дитини утримувати його не припинився.
Так суд зауважує, що у ч. 4 ст. 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Доведення факту утримання дитини вітчимом пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько не виконують своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, її батьків, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Тому суд вважає, що такий факт утримання дитини вітчимом, та одноосібне утримання дітей батьком також не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо утримання дитини наявністю в неї вітчима та наданням ним грошових коштів на утримання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо утримання дитини, а тому заявлені вимоги впливають також на права та обов'язки батька та матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не підлягають з'ясуванню в порядку окремого провадження.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити та роз'яснити заявнику право звернутися з відповідною позовною заявою до суду в порядку позовного провадження на загальних підставах із залученням до участі в справі всіх осіб, прав та обов'язків яких стосується подана заява.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 186, 293, 315 ЦПК України, суд,
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей управління освіти, сім?ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської обалсті, про встановлення факту утримання дитини - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутись до суду в порядку позовного провадження на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М. С. Чигвінцев