Справа № 158/1880/25
Провадження № 2/0158/719/25
23 липня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Поліщук С.В.,
при секретарі - Шрамко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТзОВ «ФК «ЕЙС» в особі його представника - Тараненко А.І. звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29.07.2021р. між ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено кредитний договір №706130618 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразовий ідентифікатор MNV8NG88) на суму 11750 грн. 00 коп., строком на 30 днів зі сплатою процентів відповідно до обумовлених сторонами умов, виходячи із часу дії вказаного договору та виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , які ОСОБА_1 вказала у заявці при укладенні кредитного договору.
28.11.2018р. між ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу 28/1118-01. В подальшому до вищевказаного договору факторингу укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 28/1118-01. Відповідно до реєстру боржників №153 від 28.09.2021р. первісний кредитор ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018р. відступив ТзОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договорами, в тому числі й до відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021р.
05.08.2020р. між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. На виконання вищевказаного договору факторингу ТзОВ «Таліон Плюс» передав ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс», згідно реєстру боржників №10 від 31.07.2023р., право грошової вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021р.
29.05.2025р. між ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» та позивачем ТзОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого та реєстру боржників б/н від 29.05.2025р. до позивача по справі ТзОВ «ФК «ЕЙС» від ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021р.
Станом на час звернення до суду з даним цивільним позовом відповідачем по справі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021р. не погашена, проценти за користування кредитними коштами позичальником не сплачені, внаслідок чого у відповідача по справі ОСОБА_1 утворилась заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 41014 грн. 75 коп., яка складається з: 11750 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 29264 грн. 75 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, які просить стягнути з відповідача в користь позивача, а також стягнути судові витрати по справі пов'язані зі сплатою судового збору та витрат на правову допомогу.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.07.2025р. відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач по справі ОСОБА_1 не подала. Клопотання про розгляд даної цивільної справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін- до суду не надходило. Позовна заява з додатками була надіслана судом відповідачу по справі в особистий електронний кабінет та отримана останньою, що стверджується довідкою про доставку електронного документу уповноваженої особи Ківерцівського районного суду Волинської області. Поштова кореспонденція адресована відповідачці по справі ОСОБА_1 за її зареєстрованим місцем проживання повернулася на адресу суду з відміткою уповноваженої особи «Укрпошти» «за закінченням терміну зберігання».
У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Дана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у справі № 2-6236/11 (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2021 року).
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи, незалежно від того чи отримала відповідач адресоване їй поштову кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у даній цивільній справі та правила її розгляду.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши надані письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Судом встановлено, що 29.07.2021 року між ТзОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №706130618 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора MNV8NG88), відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 11750 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою процентів відповідно до обумовлених сторонами умов, виходячи із часу дії вказаного договору та виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала у заявці при укладенні кредитного договору (а.с. 12-34).
Відповідачка по справі ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала у строк, передбачений графіком погашення кредиту, кредит та проценти за його користування не сплатила, чим порушила вимоги кредитного договору, внаслідок чого на час звернення до суду з даним цивільним позовом у відповідача по справі ОСОБА_1 утворилась заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 41014 грн. 75 коп., яка складається з: 11750 грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 29264 грн. 75 коп. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом (а.с. 78-80).
28.11.2018р. між ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу 28/1118-01. В подальшому до вищевказаного договору факторингу укладались додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 28/1118-01. Відповідно до реєстру боржників №153 від 28.09.2021р. первісний кредитор ТзОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018р. відступив ТзОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договорами, в тому числі й до відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021р. (а.с. 42-57).
05.08.2020р. між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. На виконання вищевказаного договору факторингу ТзОВ «Таліон Плюс» передав ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс», згідно реєстру боржників №10 від 31.07.2023р., право грошової вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021р. (а.с. 58-66).
29.05.2025р. між ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» та позивачем ТзОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого та реєстру боржників б/н від 29.05.2025р. до позивача по справі ТзОВ «ФК «ЕЙС» від ТзОВ «ФК Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021р. (а.с. 67-77).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «ФК «Ейс» є кредитором у зобов'язанні по виконанню договору №706130618 від 29.07.2021 року і саме йому належить право вимоги до відповідача.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач по справі ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору №706130618 від 29.07.2021р. у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 41014 грн. 75 коп., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному об'ємі, з відповідача на користь позивача стягується судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Крім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.
В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, додатковою угодою №25770532612 до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012 року.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 137, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №706130618 від 29.07.2021 року у розмірі 41014 (сорок одна тисяча чотирнадцять) грн. 75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: м. Київ, Харківське шосе 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956;
представник позивача - Тараненко Артем Ігорович, діє на підставі договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 року, юридична адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. №6, офіс №21;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В.