154/231/25
3/154/314/25
22.07.2025 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Галащука С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 07.01.2025 о 12-20 год, в м.Устилуг по вул.Володимирській, керував транспортним засобом «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисник Галащук С.Ю., в судовому засіданні заперечували проти провини особи, мотивуючи тим, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , який був тверезий, поспішав на службу. Працівники поліції попросили надати документи, зазначили, що причина зупинки не працює правий покажчик повороту, після чого зазначили, що від нього наявний запах алкоголю. Він заперечив, пояснив, що рухається на службу. Йому запропонували пройти обстеження на місці зупинки, на що він відмовився, оскільки спиртне не вживав. Поліцейські щось роз'яснювали, але що саме він не пам'ятає. Він залишив автомобіль на стоянці та поїхав громадським транспортом.
Допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_2 пояснив, що 07.01.2025 перебував на чергуванні, під час патрулювання, на вул.Володимирській в м.Устилуг під час руху було зупинено автомобіль «ВАЗ». Причину зупинки не пам,ятає, на відеофіксації зазначено. В ході спілкування з водієм у останнього було виявлено запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння обличчя, у зв'язку з чим було запропоновано пройти огляд за допомогою технічного засобу «Драгер» або проїхати до медичного закладу, на що водій категорично відмовився. Не заперечував що вживав алкоголь. Особі було роз,яснино його права, відповідальність за відмову від проходження огляду та те що він відсторонений від керування транспортним засобом. В подальшому було складено протокол про адміністративне правопорушення та відповідні матеріали, які додані до протоколу.
Суд, заслухавши позицію сторони правопорушника та врахувавши письмові заперечення, пояснення інспектора поліції, дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративним матеріалом, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст.130КУпАП адміністративна відповідальність за приписами даної норми настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В пунктах п.2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Також, відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.7 розділу 1 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими судом доказами, які є допустимими та повними. Так його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №061709 від 07.01.2025 року,
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатору алкотестер «Драгер», в якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, що засвідчив особистим підписом,
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в якому зазначені ознаки сп'яніння та також відмова від проходження огляду,
-відеозаписом з нагрудних боді-камер інспекторів поліції,
-довідкою про те що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія,
-розпискою про відсторонення від керування транспортним засобом.
З наданих до суду та оглянутих судом відеозаписів за 07.01.2025 року, убачається, що поліцейським було зупинено автомобіль «ВАЗ 21013» державний номерний знак НОМЕР_1 , підійшов до водія,зазначив причину зупинки, зокрема не працює правий покажчик повороту. В ході спілкування з водієм зазначив, що чутно запах алкоголю з порожнини рота та наявне почервоніння обличчя, у зв'язку з чим запропонував пройти огляд за допомогою технічного засобу «Драгер» або проїхати до медичного закладу, на що водій категорично відмовився, вказав, що поспішає. Було роз'яснено права, складено адміністративні матеріали, запропоновано отримати копію, ознайомлено ОСОБА_1 . Водія попереджено про відсторонення від керування автомобілем до повного витверезіння.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він всупереч п.2.5 ПДР України, як особа яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій.
Доводи захисника про безпідставність так званої «зупинки» транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а відтак, і про відсутність підстав для виконання вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння і як наслідок складання адміністративного протоколу, є неспроможними, з огляду на таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Із відеозапису із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції який, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним та незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, доказом вини ОСОБА_1 та значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення. Вбачається, що поліцейські рухались за автомобілем правопорушника, та після зупинки транспортного засобу під керування вказаної особи, під час пояснення суті правопорушення та встановлення особи, в ході спілкування у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з ротової порожнини, та ОСОБА_1 запропоновано пройти, у встановленому законом порядку, огляд на стан сп'яніння. Цим відео також чітко зафіксовано факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров'я.
При цьому треба зазначити, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не перебуває у прямому причинному зв'язку із обов'язком водія пройти, у встановленому законом порядку, відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння, а предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, які визначені диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП. Оскільки, користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія додаткові обов'язки, які пов'язані з необхідністю забезпечення безпечного використання транспортного засобу.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Поліцейським було озвучено виявлені ним в ході спілкування у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, і лише після цього запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, а безпосередньо перед складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, було чітко роз'яснено наслідки такої відмови, а також права та обов'язки, передбачені ст.3 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено про розгляд даної справи у суді.
Отже, наведені стороною захисту заперечення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, суд вважає неспроможними та спростованими вищенаведеними доказами.
Крім того, жодних порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядку оформлення матеріалів про адмінправопорушення, в ході судового слідства не встановлено.
Приймаючи до уваги викладене та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини правопорушника ОСОБА_1 , а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відтак, позицію обрану стороною правопорушника суд розцінює, як фактично спрямовану на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.
Враховуючи вищевикладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
Суддя також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Відповідно дост.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.130, 245, 247, 280, 284 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» -
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
Апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Волинського апеляційного суду.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Суддя: Тетяна ПУСТОВОЙТ