490/5108/25 18.07.2025
нп 1-в/490/135/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5108/25
18 липня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Рихта Слобідська Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, одружений, офіційно не працює, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого:
- вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 19 квітня 2024 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
- вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2025 року за ч.5 ст.407 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки,
26 червня 2025 року до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшло подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 ..
В обґрунтування поданого подання зазначено, що з 24 червня 2024 року у зв'язку зі зміною місця проживання Центральний районний відділ пробації отримав для подальшого виконання матеріали особової справи та вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 19 квітня 2024 року, яким ОСОБА_4 було засуджено за кримінальне правопорушення, вчинене 30 березня 2021 року, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за яке йому було призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі та від якого він був звільнений з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Окрім того, 17 січня 2025 року Житомирський районний суд Житомирської області засудив ОСОБА_4 за дії, вчинені 11 грудня 2022 року (тобто до винесення вироку Заводським районним судом м.Миколаєва), які передбачені ч.5 ст.407 КК України, та призначив покарання у виді 5 років позбавлення волі та від якого він був звільнений з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Факт засудження ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України та призначення йому покарання Заводським районним судом м.Миколаєва не було враховано при винесенні вироку Житомирським районним судом Житомирської області, яким ОСОБА_4 було засуджено за ч.5 ст.407 КК України, не дивлячись на те, що винесення вироку Заводського районного суду м.Миколаєва значно передувало цьому, а тобто мало бути достеменно відомо. У зв'язку із закінченням 19 квітня 2025 року іспитового строку за вироком Заводського районного суду м.Миколаєва від 19 квітня 2024 року органом пробації було скеровано подання до Центрального районного суду м.Миколаєва про звільнення від покарання з випробуванням ОСОБА_4 після закінчення іспитового строку. Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 25 квітня 2025 року у задоволенні подання було відмовлено, так як питання щодо самостійного виконання вироку Заводського районного суду м.Миколаєва не вирішувалось. У зв'язку з викладеним, орган пробації просить визначити порядок виконання вироків Заводського районного суду м.Миколаєва від 19 квітня 2024 року та Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2025 року стосовно ОСОБА_4 ..
В судовому засіданні прокурор проти задоволення вказаного подання не заперечував.
Представник органу пробації та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про розгляд подання повідомлялись належним чином, однак відповідно до ч.5 ст.539 КПК України їх неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду подання.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши вказане подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.
Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на виконанні Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях перебуває вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 19 квітня 2024 року, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (епізод від 30 березня 2021 року), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 від відбуття покарання звільнено з випробувальним терміном строком на 1 рік. Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 вимоги п.п.1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України (судова справа №487/3539/23 провадження №1-кп/487/319/24). Вирок набрав законної сили 21 травня 2024 року.
Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було засуджено вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2025 року за вчинення кримінального правопорушення (епізод від 11 грудня 2022 року), передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років; на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на два роки та покладено обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України. Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою скасовано та звільнено останнього негайно з-під варти в залі суду (судова справа №278/580/25). Вирок набрав законної сили 18 лютого 2025 року.
Отже, у даному випадку визначення порядку застосування покарання при наявності декількох вироків відносно ОСОБА_4 повинно відбуватися за правилами ч.4 ст.70 КК України, оскільки після постановлення вироку у справі встановлено, що засуджений винний ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Як вбачається з роз'яснень, які викладені в п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися на стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок. При призначенні покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків слід забезпечити недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених відносно нього вироків, а також не допустити погіршення становища засудженого під час вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, як то передбачено нормами ст.ст.70, 71 КК України.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків" від 21.12.1990 року, суд вправі вирішувати лише ті питання, які не зачіпають суті вироку та не погіршують становище засудженого.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року (справа №754/2749/17), у якій сформульовано висновок щодо застосування норми права, передбаченої у ч.4 ст.70 КК України, і вказано, що коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
З урахуванням вищевикладеного, з метою недопустимості погіршення становища засудженого, суд приходить до висновку, що вироки відносно ОСОБА_4 , а саме вироки Заводського районного суду м.Миколаєва від 19 квітня 2024 року та Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2025 року, підлягають окремому виконанню, оскільки інший злочин вчинено до постановлення попереднього вироку, а не під час іспитового строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд -
Подання начальника Центрального районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
Вирок Заводського районного суду м.Миколаєва від 19 квітня 2024 року, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік із покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, та вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 17 січня 2025 року, яким ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 /два/ роки із покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України - виконувати кожний самостійно.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1