Справа №480/1402/19
Провадження №1-кс/490/3008/2025
23 липня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву представника потерпілого ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному 28.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150260000771 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240, ст. 254 КК України, про відвід судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_6 ,
На розгляді Центрального районного суду м. Миколаєва під головуванням судді ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження, внесене 28.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150260000771 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.240, ст. 254 КК України.
Представником потерпілого ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_6 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 року, заяву про відвід судді розподілено судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви про відвід судді ОСОБА_6 представник потерпілої особи зазначив, що ухвалою суду від 02.11.2023 року кримінальне провадження в частині ч. 2 ст. 364-1 КК України було виділено в окреме провадження та закрито в цій частині. В тому числі в даній ухвалі суд зазначив, що не вважає представника потерпілого та потерпілого в даному кримінальному провадженні, за ч. 2 ст. 364-1 КК України, потерпілою особою. В ухвалі судом встановлено, що немає складу злочину, тому думка суду вже сформована на даний час в цьому кримінальному провадженні, іншого рішення суд прийняти не може. Оскільки суд висловив свою позицію в судовому рішенні, тому не вважають за можливе у цьому складі суду розглядати вказану справу.
В судовому засіданні прокурор підтримала заяву представника потерпілої особи ОСОБА_7 , додатково вказала, що нею також заявлявся відвід головуючому судді з аналогічних підстав, надала письмові пояснення та копію ухвали Херсонського апеляційного суду від 18.02.2025р. про скасування ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.11.2023р. Вказала, що справа за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364-1 КК України розглядається іншим складом суду, а саме суддею ОСОБА_8 , після скасування судом апеляційної інстанції.
Інші сторони кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Суд, розглянувши підстави заяви про відвід, приходить до наступного.
Положення ст.75, 76 КПК України зазначають підстави відводу щодо судді, слідчого судді.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнівів у його неупередженості.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Нормами частини 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.
Суд переконаний, що обставини на які посилаються заявники не свідчать про обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_9 у вказаному вище кримінальному провадженні.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Отже, не може бути підставою для відводу (самовідводу) суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Оскільки ухвалою суду від 02.11.2023 року кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364-1 КК України було виділено в окреме провадження та за результатами розгляду закрито кримінальне провадження, то думка представника потерпілого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_10 , прокурора стосовно можливості невизнання в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.2 ст. 240, ст.254 КК України ОСОБА_10 потерпілим та відповідно ОСОБА_4 його представника є передчасною, оскільки дане кримінальне провадження розглядається судом. А викладені в ухвалі суду від 02.11.2023 року висновки щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення за ч.2 ст. 364-1 КК України та не визнання ОСОБА_10 потерпілим свідчить про висловлення думки суду стосовно конкретного кримінального правопорушення - за ч.2 ст. 364-1 КК України, а не за пред'явленим обвинувачення в цілому, а саме за ч. 2 ст. 240, ст. 254 КК України.
Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання, що заява про відвід судді ОСОБА_6 є не обґрунтованою та є такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 372 КПК України, суд -
У задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеному 28.07.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150260000771 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240, ст. 254 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1