КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/813/21
Провадження № 4-с/488/1/25
Іменем України
23.07.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря судового засідання - Волошиної Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лашкова Богдана Анатолійовича, -
Встановив:
Боржник у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 звернувся до суду із даною скаргою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову № 66434772 від 11.01.2024 року винесену начальником Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лашковим Богданом Анатолійовичем про накладення штрафу, з внесеними виправленнями від 12.01.2024 року, на нього, ОСОБА_1 , у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 46 677,24 грн. на користь ОСОБА_2 .
В обгортування своєї скарги ОСОБА_1 зазначив, що 15.06.2021 року рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/813/21 з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі виконавчого листа № 488/813/21, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва, Корабельним ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 66434772.
За домовленістю із стягувачем ОСОБА_2 , у період з 2021 по 2024 рік, скаржник систематично сплачував аліменти шляхом перерахування коштів безпосередньо на банківську картку стягувача, та фактичне перерахування коштів на утримання дитини склало на загальну суму більше 165 000 грн.
Втім, не зважаючи на відсутність заборгованості по сплаті аліментів, начальником Корабельного відділу ДВС у м. Миколаєві ОСОБА_4 була винесена постанова від 11.01.2024 року, згідно якої за несвоєчасну сплату аліментів на нього, як боржника, накладено штраф у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 48 115,30 грн. на користь стягувача ОСОБА_2 .
Постановою начальника Корабельного відділу ДВС про виправлення помилки у процесуальному документі від 12.01.2024р., внесені виправлення до документу «Постанова про накладення штрафу» в частині суми штрафу та зазначена вірна сума штрафу на користь стягувача в розмірі 46 677,24 грн.
Скаржник зазначає, що накладення на нього штрафу за нібито несвоєчасну сплату аліментів здійснено за відсутності фактичної заборгованості, розрахунок заборгованості державним виконавцем проведено без урахування платежів, які він вносив добровільно на картковий рахунок стягувача, що в свою чергу призвело до винесення протиправної постанови про накладення штрафу.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає, що постанова начальника Корабельного відділу ДВС у м. Миколаєві від 11.01.2024 року, з внесеними виправленнями від 12.01.2024 року, є необґрунтованою, незаконною та такою, що порушує його права, тому підлягає скасуванню.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися.
Представник скаржника надав до суду заяву, в якій просив розглядати скарги у його відсутність та відсутність скаржника, вимоги, викладені у скарзі, підтримує у повному обсязі.
Державний виконавець Корабельного ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості по сплаті аліментів станом на 01.05.2025 року.
Стягувач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, була належним чином та своєчасно повідомлена про час та місце судового засідання, будь яких заяв від неї не надходило, причина її неявки суду не відома.
За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу за наявними матеріалами справи.
За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши скаргу та зібрані по справі письмові докази, суд прийшов до висновку, що вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 447 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення боржника з скаргою до суду та ухвалення оскаржених судових рішень), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 16 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону № 1404-VIII.
Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.
Судовим розглядом встановлено, що 15.06.2021 року рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва у справі № 488/813/21 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму, для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі виконавчого листа № 488/813/21, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва, Корабельним ВДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 66434772.
11.01.2024 року начальником Корабельного відділу ДВС Лашковим Б.А. винесено постанову про накладення на боржника - ОСОБА_1 - штрафу у розмірі 30% від суми заборгованості зі сплати аліментів, що склала, відповідно до внесених виправлень від 12.01.2024 р., 46 677,24 грн.
Досліджені у справі докази, зокрема розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.05.2025р., наданий Корабельним ВДВС м. Миколаєва ПМУМЮ (м. Одеса), та лист Корабельного ВДВС м. Миколаєва ПМУМЮ (м. Одеса) адресований Управлінню забезпечування примусового виконання рішень у Миколаївській області ПМУМЮ (м.Одеса), свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином виконував судове рішення щодо сплати аліментів, заборгованість по сплаті аліментів на час винесення постанови про накладення штрафу від 11.01.2024 року (з подальшими змінами від 12.01.2024 року) відсутня.
Таким чином, постанова начальника Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лашкова Б.А. про накладення штрафу від 11.01.2024 року (з подальшими змінами від 12.01.2024 року) була винесена за відсутності передбачених законом підстав і порушує права скаржника як сторони виконавчого провадження, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову № 66434772 від 11.01.2024 року, винесену начальником Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лашковим Богданом Анатолійовичем про накладення штрафу, з внесеними виправленнями від 12.01.2024 року, на ОСОБА_1 у розмірі 30% суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 46 677,24 грн. на користь ОСОБА_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.І. Селіщева