465/4263/25
2/465/2893/25
Іменем України
(заочне)
22.07.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Курочки Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Позов мотивує тим, що рішенням Франківського районного суду м.Львова від 12.02.2014 у справі №465/11493/13-ц, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2014 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 600,00 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. В подальшому позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 і після одруження має прізвище ОСОБА_6 . Згідно витягу з реєстру територіальної громади реєстрація місця проживання позивачки з неповнолітньою донькою є АДРЕСА_1 . Вказує, що на виконання вищевказаного рішення суду у Сихівському відділі державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження відповідно до постанови від 19.10.2018 ВП №45717943. Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 13.05.2025 року станом на цей час відповідач має заборгованість в сумі 33740,79 грн. та штраф в розмірі 16071,40 грн. Зазначає, що відповідач сплачував аліменти не регулярно, а відтак не надавав належного утримання своїй доньці, не виконував, як батько, обов'язки по забезпеченню належного утримання та виховання. У рішенні суду від 12.02.2014 року вказано, що відповідач безробітний та не має стабільного доходу, однак станом на даний момент матеріальний стан відповідача змінився, він призваний на військову службу, а відтак має стабільну заробітну плату. Позивачка у позовній заяві вказує, що розмір аліментів у 600,00 грн. на цей час є морально застарілим, не відповідає рівню належного забезпечення неповнолітньої доньки сторін.
Враховуючи вищевикладене, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , в розмірі 1/3 частики всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, однак її представник подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримала у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. До заяви долучила актуальний розрахунок заборгованості відповідача по аліментах.
Відповідач в судові засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, зокрема шляхом надіслання на зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , копії ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів та судової повістки, які повернулися на адресу суду 13.06.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №0610256604330, а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду відповідача на офіційному веб-порталі Судової Влади України. Відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалою від 22.07.2025 вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17.11.2012 року. Батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
26.07.2019 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 26.07.2019 року. Прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 .
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 12.02.2014 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , в розмірі 800,00 гривень щомісячно, які підлягають індексації, починаючи з 09.12.2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2014 року рішення Франківського районного суду м.Львова від 12.02.2014 змінено, зменшено суму аліментів, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 800,00 грн. до 600,00 грн. В решті рішення залишено без змін.
Згідно Витягів з Реєстру територіальної громади №2024/014324148 від 27.11.2024 та №2024/014379228 від 28.11.2024, ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Голенко М.В. від 19.10.2018 прийнято виконавче провадження №45717943 з примусового виконання виконавчого листа №465/11493/13-ц, виданого 23.07.2014 Франківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 600,00 грн. щомісячно, починаючи з 09.12.2013 до досягнення дитиною повноліття.
Згідно уточненого розрахунку заборгованості по аліментах, проведеного ОСОБА_7 заступником відділу Сихівського відділу ДВС м.Львів при примусовому виконанні вищевказаного виконавчого листа в межах виконавчого провадження №45717943, заборгованість боржника ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 13.05.2025 становить 28740,79гривень.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 19.06.2025 витребувано від Головного управління ДПС у Львівській області інформацію чи отримує/отримував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , дохід за період з 01.01.2024 по день виконання ухвали суду у вигляді заробітної плати або будь-які інші доходи з зазначенням джерел/джерела таких доходів.
Згідно наданої відповіді №7319/5/13-01-12-01-08 від 04.07.2025 ОСОБА_2 отримує виплати, як військовослужбовець у Військовій частині НОМЕР_4 .
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до положень ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183, 184 СК України.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Як вбачається зі змісту рішення Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2014 року відповідач ОСОБА_2 ніде не працює, на обліку у Львівському міському центрі зайнятості не перебуває, регулярного доходу не має, проживає з батьками пенсіонерами.
Разом з тим, в ході розгляду даної цивільної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 станом на даний момент отримує виплати, як військовослужбовець у Військовій частині НОМЕР_4 , а відтак, судом встановлено зміну матеріального становища платника аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
У спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.12, 82 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частки всіх видів доходів щомісячно, суд вважає завищеними, оскільки позивачкою, в порушення вимог ст. 12, 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами необхідність саме такого розміру аліментів. Окрім цього, всупереч вимог ЦПК України позивачкою не надано суду даних про її дохід та матеріальний стан, витрати на потреби дитини.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи надані сторонами докази на підтвердження їх позицій, а також рівність прав та обов'язків щодо дитини як батька, так і матері, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та необхідності стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд також враховує, що відповідачем суду не надано будь-яких доказів про те, що він за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем, не може виконувати своїх обов'язків по утриманню дитини та сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від усього його заробітку (доходу) на даний час або 1/4 його заробітку (доходу) є надмірно великою сумою. Також, на виконання вимог ст.12, 82 ЦПК України відповідачем не надано суду відомостей щодо наявності у нього на утриманні інших осіб.
Окрім цього, судом враховується розмір прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, а саме дітей віком від 6 до 18 років, який з 1 січня 2025 року становить 3196 гривень.
Відтак, розмір аліментів, який стягується з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 12.02.2014 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2014 року, у розмірі 600,00 грн. є значно меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не відповідає реаліям сьогодення.
Також, приймаючи до уваги інтереси дитини та необхідність забезпечення її гармонійного розвитку, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стабільний рівень заробітку (доходу) платника аліментів, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, суд приходить до переконання що наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 , з твердої грошової суми в розмірі 600,00 грн. на 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Починаючи з дня набрання рішенням законної сили, суд вважає за доцільне припинити стягнення аліментів на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 12.02.2014 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2014 року у справі №465/11493/13-ц.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 гривень.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволити частково.
Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений рішенням Франківського районного суду м.Львова від 12.02.2014 року, змінений рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2014 року у справі №465/11493/13-ц.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.
Припинити стягнення аліментів на підставі рішення Франківського районного суду м.Львова від 12.02.2014 року, зміненого рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16.06.2014 року у справі №465/11493/13-ц, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 22.07.2025.
Суддя Кушнір Б.Б.