Справа №463/6731/25
Провадження №1-кс/463/6652/25
про застосування запобіжного заходу
23 липня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Данилово Хустського р-ну Закарпатської обл., українцю, громадянину України, раніше не судимому, військовослужбовцю - начальнику інженерно-технічної майстерні взводу управління та повітряної розвідки батареї зенітних безпілотних авіаційних комплексів (ВОС-790058П) військової частини НОМЕР_1 Західного ОТО Національної гвардії України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141130000782 від 20 липня 2025 року за ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19». На підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України просить не визначати підозрюваному розміру застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 3 січня 2025 року №3 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника інженерно-технічної майстерні взводу управління та повітряної розвідки батареї зенітних безпілотних авіаційних комплексів (ВОС-790058П) військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18 липня 2025 року, близько 18:30 год, начальник інженерно-технічної майстерні взводу управління та повітряної розвідки батареї зенітних безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Volvo XC90», р.н. НОМЕР_2 (іноземна реєстрація) в стані алкогольного сп'яніння, тобто будучи водієм такого, рухався неподалік вул. Надбережна в с. Добряни Стрийського району Львівської області. У вказаний час ОСОБА_5 , діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час руху заднім ходом, поза межами проїзної частини дороги, неподалік вул. Надбережна в с. Добряни Стрийського району Львівської області, у порушення вимог пункту 1.10. (в частині значення терміну «небезпека для руху»), підпунктів б) та д) пункту 2.3., а також пунктів 10.1 ПДР, а саме не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну та при русі заднім ходом не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , в результаті чого спричинено смерть потерпілому ОСОБА_7 . Водночас, після здійснення наїзду, усвідомлюючи свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_5 всупереч вимогам підпунктів а), д) та е) пункту 2.10 ПДР не залишився на місці пригоди, не повідомив про ДТП орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об'їзду місця пригоди, а самовільно покинув його до приїзду працівників поліції.
Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_5 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у зв'язку з чим щодо останньому повідомлення про підозру у вчиненні такого.
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності. У зв'язку з повідомленням ОСОБА_5 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення, необхідно застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зокрема стверджує, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки є жителем Львівської області, частина якої має державний кордон України, а тому йому можуть бути відомі місця можливого незаконного перетину кордону, в тому числі через гірську та лісисту місцевість. Також підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, як військовослужбовець, зважаючи на характер кримінального правопорушення може здійснити вплив на свідків, в тому числі на тих, що дали викривальні покази у вказаному кримінальному провадженні, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді. Окрім того перебуваючи на волі ОСОБА_5 може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі сфальсифікувати документи щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Також підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Відтак вказує, що за таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, а тому з метою уникнення таких підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, пояснення надав аналогічні викладеним в такому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Захисник відносно задоволення клопотання заперечив, вважає, що відсутні ризики для застосування найтяжчого запобіжного заходу, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
Підозрюваний відносно задоволення клопотання заперечив, підтримав думку свого захисника. Пояснив, що справді 18 липня 2025 року був в стані алкогольного сп'яніння, однак не згдіний з оголошеною підозрою. Просив не брати під варту, а застосувати запобіжний захід, який він зміг би відбувати у військовій частині.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025141130000782 від 20 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
21 липня 2025 року в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
При цьому з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 було затримано 21 липня 2025 року о 19 год. 00 хв.
За змістом ст. 194 КПК України підчас розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 липня 2025 року, схема та фототаблиця до такого, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395912 від 19 липня 2025 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395748 від 18 липня 2025 року, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №395933 від 19 липня 2025 року, рапорт з системи «Армор» щодо ЄО №16125 від 20 липня 2025 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21 липня 2025 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21 липня 2025 року та додатковм до такого (відеозаписом допиту)..
Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що підозрюваний, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років і у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого правпорушення, у відподвіності до положень ст. 75 КК України йому може бути призначено покарання без можливості звільнення від відбування такого, а відтак перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та те, що підозрюваний є військовослужбовцем, наявний ризик того, що останній зможе здійснювани незаконний вплив на свідків, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним інкримінованого злочину та які ще не допитувались в ході судового розгляду, з метою зміни ними показань або відмови від наданих показів задля уникнення кримінальної відповідальності. Також перебуваючи на волі підозрюваний зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або вчините інше кримінальне правопорушення, оскільки покинув місце злочину.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Наведені дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів з часу фактичного затримання, тобто з 21 липня 2025 року до 18 вересня 2025 року включно.
При цьому відповідності до пункту 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відтак з врахуванням обставин кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід не визначити такому розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини,і на даному етапі досудового розслідування такий запобіжний захід, як тримання під вартою без визначення розміру застави, зможе запобігти зазначеним ризикам, які на думку слідчого судді є досить реальними з підстав описаних вище.
Керуючись вимогами статей 176, 177, 178, 183, 186, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання 21 липня 2025 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів), тобто до 18 вересня 2025 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1