Справа №716/1230/25
23.07.2025 м.Заставна
Заставнівський районний суд м. Чернівецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020001662 від 13.05.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
В провадження Заставнівського районного суду Чернівецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025262020001662 від 13.05.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Вказував, що в пред'явленому обвинуваченні не наведено переконливих доказів того, що дії його підзахисного носили характер особливої зухвалості чи були спрямовані проти суспільства в цілому, що є ключовою ознакою хуліганства. Всі події, які лягли в основу провадження відбувалися в побутовому або конфліктному середовищі між знайомими особами, мали індивідуально-конфліктний, а не суспільно-небезпечний характер. Крім того, зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази суб'єктивної сторони злочину у формі прямого умислу. Також вказував, що у обвинувальному акті не викладені факти, які лягли в основу кваліфікації дій підзахисного за ч.4 ст. 296 КК України. Зазначав, що обвинувальний акт не містить належного формулювання обвинувачення, як це передбачено ч.2 ст. 291 КПК України, а саме в ньому відсутній конкретний опис дій, які відповідали всім елементам складу злочину за ч. 4 ст. 296 КК України, а це в свою чергу не дає змоги захисту ефективно реалізувати свої процесуальні права.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо повернення обвинувального акту прокурору, при цьому вказав, що обвинувальний акт відповідає всім вимогам ст..291 КПК України, в ньому викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі зібраних органом досудового розслідування доказів та вірно кваліфіковані дії обвинуваченого. Крім того зазначив, що відповідно до вимог ст.. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а тому прохання адвоката щодо зобов'язання прокурора здійснити перекваліфікацію правової оцінки дій відповідно до фактичних обставин справи є незаконним. Просив в задоволенні клопотання відмовити.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши клопотання захисника, приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 зазначив, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Це підтверджено і практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Маточча проти Італії» зазначено, що хоча «обвинуваченому мають повідомити «в деталях» підставу обвинувачення проти нього, тобто суттєві факти, які свідчать проти нього і є підставою для обвинувачення і характер обвинувачення, а саме правову кваліфікацію цих суттєвих фактів»,[1]однак «обсяг «детальної» інформації, на який посилається [пункт (а) параграфу 3 статті 6 Конвенції], змінюється в залежності від особливих обставин кожної справи».[2]
Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.
Якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини, то питання зміни обвинувачення можливо вирішити шляхом застосування вимог ст. 337-339 КПК.
Виходячи з положень кримінального процесуального законодавства та судової практики, визначення форми, послідовності, ступеню деталізації та обсягу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації кримінального правопорушення, що зазначаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.
В обвинувальному акті прокурором викладено обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, що дозволяє стороні захисту зрозуміти суть пред'явленого обвинувачення в повному обсязі.
Таким чином, виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є достатніми для правильного розуміння обставин та реалізації права на захист. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Суд звертає увагу на те, що невідповідність обвинувального акта вимогам, які передбачені для обвинувального акта відповідними положеннями КПК України є вичерпною підставою для його повернення.
З урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред'явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту чи правової кваліфікації дій обвинуваченої є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.
До того ж, процесуальна оцінка зазначених вище обставин, згідно вимог чинного КПК, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого ст. 373 КПК, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст.318-380 КПК України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для повернення обвинувального акту прокурору та задоволення клопотання захисника.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 372, 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1