Рішення від 14.07.2025 по справі 646/3497/25

Справа № 646/3497/25

Провадження № 2/646/2553/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14.07.25 м. Харків

Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий - суддя Серпутько Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Соболь Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява від представника АТ «Сенс Банк», в якій останній просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість у розмірі 320868,61 грн, судовий збір у розмірі 3850,42 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25788,19 грн.

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача зазначає, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

07.07.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua). Банк прийняв пропозицію Відповідача.

Відповідач також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «9741», направленого йому 07.07.2021 на номер телефону: НОМЕР_3.

Таким чином, 07.07.2021 року між Банком та відповідачем укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб); опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 142000,00 грн; процентна ставка - 37% річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки -MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 320868,61 грн, з яких: 164894,80 грн - прострочене тіло кредиту; 155973,81 грн - відсотки за користування кредитом.

Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 28.04.2025 провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

10.06.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи провести без його участі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, у тому числі шляхом публікації оголошень на офіційному веб-порталі Судової влади України, причини неявки суду невідомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 282-284 ЦПК України.

Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності та, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

07.07.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua). Банк прийняв пропозицію Відповідача.

Відповідач також підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «9741», направленого йому 07.07.2021 на номер телефону: НОМЕР_3.

Електронним цифровим підписом у вигляді одноразового ідентифікатора відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб позичальника та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для позичальника, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.

Таким чином, 07.07.2021 року між Банком та відповідачем укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб); опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) - 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 142000,00 грн; процентна ставка - 37% річних для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Відповідач погодився з тим, що Банк надає йому картку в неактивному стані і погоджується самостійно активувати картку. Активація Картки відбувається автоматично після: здійснення Клієнтом [позичальником] першої транзакції з обов'язковим введенням ПІН-коду в POS-терміналі або банкоматі Банку, або будьякого іншого банку України чи світу; або самостійно через Інтернет-сервіс «My Alfabank»; або після успішного встановлення ПІН-коду за допомогою системи IVR. Клієнт [позичальником] розуміє та погоджується з тим, що не зможе здійснювати операції із застосуванням Картки, до моменту Активації Картки (п. 3.4.21. Договору).

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 320868,61 грн, з яких: 164894,80 грн - прострочене тіло кредиту; 155973,81 грн - відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, це випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч.ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» - одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким чином, вказаний договір укладено відповідно до положень ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі № 524/5556/19.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №129/1033/13-ц від 18.03.2020, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Відповідачем не спростовано докази, надані стороною позивача на підтвердження укладення кредитного договору.

Факт укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем в електронній формі знайшов своє підтвердження. Між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 320868,61 грн, з яких: 164894,80 грн - прострочене тіло кредиту; 155973,81 грн - відсотки за користування кредитом.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачем, а випискою по рахунку з кредитною карткою World Debit MasterCard за період 07.07.2021 року - 07.02.2025 року, підтверджується, що відповідачем здійснювалась оплата відсотків та інших платежів по кредиту. Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також з огляду на вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів та судових витрат цілком обґрунтованим, та таким, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Крім того, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований та не надано суду жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку. Належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача щодо укладення договору, наявності заборгованості та її розміру, суду також не надано.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, а саме - необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.07.2021 року у розмірі 320868,61 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі укладеного між АТ «СЕНС БАНК». та Адвокатським об'єднанням «Смарт Лекс» договору №1006 про надання правничої допомоги від 28.01.2025, останній прийняв на себе зобов'язання надавати клієнту послуги захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справ у якій клієнт є учасником.

Згідно з п. 3.1. Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн; за отримання рішення суду - 225,00 грн; комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.

Відповідно до розрахунку витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані із розглядом справи за цією позовною заявою, склали 25788,19 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 320 868,61 грн х 7,85 %).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25788,19 грн позивачем надано: договір № 1006 про надання юридичних послуг від 28.01.2025, довіреність № 023781/25 від 03.02.2025.

Таким чином зважаючи на задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд доходить висновку, про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25788,19 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «СЕНС БАНК» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3850,42 грн.

На підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 07.07.2021 у розмірі 320868 (триста двадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 61 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 42 копійки та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25788 (двадцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 19 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100.

Представник позивача: Полєтаєва Тетяна Юріївна, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.Є. Серпутько

Попередній документ
129028813
Наступний документ
129028815
Інформація про рішення:
№ рішення: 129028814
№ справи: 646/3497/25
Дата рішення: 14.07.2025
Дата публікації: 24.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.07.2025)
Дата надходження: 18.04.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
20.05.2025 15:00 Червонозаводський районний суд м.Харкова
10.06.2025 14:40 Червонозаводський районний суд м.Харкова
20.06.2025 09:00 Червонозаводський районний суд м.Харкова
01.07.2025 09:00 Червонозаводський районний суд м.Харкова
14.07.2025 13:30 Червонозаводський районний суд м.Харкова