8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
16 липня 2025 року м. ХарківСправа № 922/790/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Задорожному К.О.
розглянувши
заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх. № 15813 від 07.07.2025) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61022 м. Харків, вул. Клочківська, 98-А);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Cучасні системи пакування" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, в'їзд Орешкова, 1),
про стягнення коштів у розмірі 1 012 790, 88 грн.
за участю представників:
не з'явились
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.07.2025 у справі № 922/790/25 у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Cучасні системи пакування" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, в'їзд Орешкова, 1, код ЄДРПОУ 38526265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 98-А, код ЄДРПОУ 34392042) суму інфляційних втрат за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № ПЕ-217/21 від 01.04.2021 у розмірі 708 755, 99 грн, суму трьох відсотків річних у розмірі 131 268, 76 грн та судовий збір у розмірі 10 080, 30 грн.
07.07.2025 від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" до суду надійшла заява (вх. № 15813), в якій останній просить суд ухвалити у справі № 922/790/25 додаткове рішення щодо відшкодування судових витрат, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000, 00 грн.
Ухвалою господарського суду від 07.07.2025 прийнято заяву ТОВ "Овіс Трейд" про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 16.07.2025 о 13:00 год.
14.07.2025 відповідачем надано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. № 16395).
У судове засідання 16.07.2025 представник заявника не з'явився, надав до суду клопотання про проведення засідання за відсутності представника ТОВ "Овіс Трейд" (вх. № 16548).
Представник відповідача у судове засідання 16.07.2025 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши матеріали заяви, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Овіс Трейд» та адвокатом Бевзюк Оксаною Олександрівною було укладено договір про надання правничої допомоги (правових послуг) від 26.02.2025.
Відповідно до розділу 4 даного договору (Оплата послуг адвоката) на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Сторонами узгоджено розмір адвокатського гонорару за даною справою в сумі 2 000, 00 грн за годину роботи. У разі збільшення обсягу наданих послуг адвокатом, ніж узгоджено сторонами на момент укладення даного договору, сторони окремою домовленістю сторін визначають іншу суму гонорару. У випадку, якщо адвокатом буде досягнуто мету представництва (за справою прийнято судове рішення про стягнення на користь клієнта, тобто отриманий позитивний результат за справою) клієнт зобов'язується додатково оплатити адвокату гонорар в розмірі 30 000, 00 грн (гонорар “успіху»). Оплата послуг за цим договором здійснюється клієнтом на користь адвоката будь-яким зручним способом - готівковим або безготівковим розрахунком після отримання коштів від боржника, в тому числі за надання правничих послуг на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг, складання якого прирівнюється до детального опису робіт (наданих правничих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Сторони узгодили, що клієнтом можуть бути оплачені на користь адвоката послуги за цим договором будь-яким зручним способом. Сторони прийшли до згоди та вирішили, що сума коштів, що оплачена клієнтом на користь адвоката на підставі акту наданих послуг є узгодженою сумою гонорару адвоката за цим договором та не підлягає поверненню.
На підтвердження розміру витрат, які ТОВ “Овіс Трейд» має сплатити за правничу допомогу, у зв'язку з розглядом справи, заявником надано акт наданих послуг з правової допомоги від 02.07.2025.
Відповідно до наданого акту, адвокатом надані, а замовником прийняті правові послуги, які складаються із:
- зустріч з клієнтом, з'ясування підстав та мети звернення, обговорення судового процесу, звіт про перебіг судового процесу з виїздом поза робоче місце адвоката (чотири робочих дні по півгодини) - 2 години - 4 000, 00 грн.
- вивчення документів наданих клієнтом, проведення правового аналізу правочину на відповідність законодавству України з виїздом поза робоче місце адвоката - 3 години (три робочих дні по 1 годині) - 6 000,00 грн.
- збір та оформлення доказів по справі, визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта, аналіз судової практики, вивчення практики Верховного суду з виїздом поза робоче місце адвоката - 5 годин - 10 000, 00 грн.
- Складання та оформлення позову, здійснення розрахунку штрафних санкцій, ціни позову, оформлення позову, розрахунку, додатків, відповіді на відзив, пояснень у справі, клопотань, заяв, участь в судових засіданнях - 50 000, 00 грн.
- гонорар “успіху» (п. 4.3. договору) - 30 000, 00 грн.
Вартість наданих послуг складає 100 000, 00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що у відповідності до норм чинного процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20.
Згідно з положеннями ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч. 5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вже було зазначено, відповідач проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу заперечує, з огляду на їх неспівмірність та просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 4 000, 00 грн.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. 75-79 ГПК України.
Відповідно до положень ст. 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 у справі № 910/3213/20.
Надаючи оцінку наданим позивачем доказам, зокрема, акту наданих послуг з правової допомоги від 02.07.2025, суд зазначає, що послуги «зустріч з клієнтом, з'ясування підстав та мети звернення, обговорення судового процесу, звіт про перебіг судового процесу з виїздом поза робоче місце адвоката», «вивчення документів наданих клієнтом, проведення правового аналізу правочину на відповідність законодавству України з виїздом поза робоче місце адвоката», «збір та оформлення доказів по справі, визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта, аналіз судової практики, вивчення практики Верховного Суду» охоплюється послугою підготовки позову, у зв'язку з чим, суд погоджується з позицією відповідача, що адвокатом помилково було визначено такі послуги, як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки та подання позову. Здійснення розрахунку штрафних санкцій є частиною послуги зі складання позовної заяви, адже позовні вимоги стосуються стягнення інфляційних витрат та 3% річних.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду № 922/1964/21 від 16.11.2022.
Щодо послуги "аналіз судової практики", суд зауважує, що зміст позовних вимог свідчить про те, що правова позиція щодо спору, який виник між сторонами є сталою. Справа містить ознаки типовості; у справі немає складних правових позиції; справа не потребувала дослідження складних за своєю суттю доказів та не потребувала залучення до справи інших учасників.
Більш того, як вбачається з матеріалів справи та наданих процесуальних заяв, представник позивача брав участь у справі № 922/1855/22, предметом якої було стягнення з відповідача простроченої оплати за спожиту електричну енергію у період з квітня 2022 по серпень 2022 року за договором № ПЕ-217/21 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 01.04.2021. Так, предметом дослідження у справі № 922/790/25, зокрема, були правовідносини позивача та відповідача за договором № ПЕ-217/21 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 01.04.2021.
При цьому, суд перш за все, враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Таким чином, спір по справі № 922/790/25 не є спором з високим рівнем складності та не потребує вивчення нових доказів та збором доказів.
Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18.
Щодо заявленого позивачем до стягнення гонорару "успіху", суд зазначає таке.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, суд зазначає, що такі витрати як гонорар "успіху" не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, з огляду на зазначене, враховуючи надані до суду заперечення відповідача, суд вважає, що витрати позивача у заявленому розмірі 100 000, 00 грн, не мають характеру необхідних та доведених, не співмірні з обсягом наданих адвокатом послуг, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" про ухвалення додаткового рішення та зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу (правові послуги) до 20 000, 00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-242, 244 ГПК України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу (правові послуги) (вх. № 15813) - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Cучасні системи пакування" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, в'їзд Орешкова, 1, код ЄДРПОУ 38526265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 98-А, код ЄДРПОУ 34392042) витрати на правничу допомогу (правові послуги) у розмірі 20 000, 00 грн.
В іншій частині заяви - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, додаткове рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" (61022, Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 98-А, код ЄДРПОУ 34392042);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Cучасні системи пакування" (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт Васищеве, в'їзд Орешкова, 1, код ЄДРПОУ 38526265).
Повне додаткове рішення складено 22.07.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/790/25