ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2025Справа № 910/6150/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» (04070, місто Київ, вул. Сагайдачного Петра, будинок 25-Б, приміщення 1) до Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра (03110, місто Київ, вулиця Преображенська, будинок 25) про стягнення 2 381 094,17 грн,
За участю представника позивача - Франкевич А. О.
15.05.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» сформовано позовну заяву до Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № №А-01/01/24 від 29.12.2023 у розмірі 2 381 094,17 грн з яких: 2 315 262,53 грн. - сума основної заборгованості по Договору; 51 178,88 грн. - інфляційні витрати; 14 652,76 грн. - три відсотки річних та 16.05.2025 зазначену заяву передано судді Демидову В.О. у відповідності до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 29.12.2023 між ТОВ «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» (постачальник) та Управлінням (споживач) укладено договір №А-01/01/24, відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об'єктів електроспоживання споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість за спожиту електричну енергію, в порядку та на умовах, передбачених Договором.
В серпні 2024 року позивачем на об'єкти відповідача було поставлено 488 453 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 3 592 321,73 грн. На виконання умов договору позивач надіслав відповідачу два примірники акта приймання-передачі електричної енергії від 31.08.2024 №УГТ00003138. Відповідач підписав та повернув на адресу позивача його примірник вказаного акта приймання-передачі електричної енергії, втім частково оплатив за отриману у серпні 2024 року електричну енергію у сумі 1 277 059,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.11.2024 №1230.
Таким чином станом на 15.05.2025 у відповідача наявна заборгованість за отриману електричну енергію за серпень 2024 року у сумі 2 315 262,53 грн, у зв'язку з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 51 178,88 грн втрат від інфляції та 14 652,76 грн 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.06.2025.
11.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ" , надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 13.06.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.
У судовому засідання 17.06.2025 представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 17.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.07.2025 на 11:45 год.
У судове засідання 17.07.2025 представник позивача прибув, представник відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 17.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
29.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» (постачальник, позивач) та Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №А-01/01/24 (далі - договір), за умовами п. 2.1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об'єктів електроспоживання споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість за спожиту електричну енергію в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Найменування предмету закупівлі відповідно до коду ЄЗС ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія» (п. 2.2 договору).
Очікувані договірні обсяги закупівлі (кількість) електричної енергії за цим договором становить 3 046 750 кВт/год (п. 2.5 договору).
Строк (термін) постачання товару: з 01.01.2024 по 31.12.2024 (п. 3.1 договору).
Пунктом 5.1 договору визначено, що загальна ціна цього договору становить 17 200 012,00 грн, у т.ч. ПДВ - 2 866 668,66 грн. Загальна ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди за виключенням випадку одностороннього розірвання договору у порядку, передбаченому пп.11 п. 6.1 договору.
Обсяги закупівлі електричної енергії визначені у додатку 1 до договору та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача (п. 5.1.2 договору).
За умовами п. 5.2 договору ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується НКРЕКП та всі інші складові вартості за одиницю товару, необхідні для виконання цього договору, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна на одиницю товару з урахуванням всіх її складових встановлюється у Додатку 2 до договору.
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.3 договору).
Споживач здійснює оплату за фактично поставлений товар за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду (п. 5.3.1 договору).
За умовами п. 5.3.2 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі товару (електричної енергії) примірна форма якого визначена в Додатку 5 до цього договору протягом 20 календарних днів від дати отримання акта приймання-передачі товару (електричної енергії). При цьому споживач залишає за собою право здійснити оплату протягом 180 календарних днів від дати отримання акту приймання-передачі товару (електричної енергії).
Акти приймання-передачі товару (електричної енергії) мають містити порядок розрахунку ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період відповідно до порядку, визначеного в Додатку 2 до договору. Підписанням акту приймання-передачі товару (електричної енергії) сторони погоджують зміну ціни за одиницю товару. Акт оприлюднюється в системі електронних закупівель у порядку, що встановлений для додаткових угод (п. 5.3.3 договору).
Згідно з п. 5.3.4 договору акт приймання-передачі товару (електричної енергії) складається та підписується постачальником та надається споживачу для підписання. Споживач розглядає та підписує акт протягом 5 банківських днів або в цей же строк направляє постачальнику мотивовану відмову від його підписання.
Датою підписання акта приймання-передачі товару (електричної енергії) є дата проставлення останнього підпису однією зі сторін договору (п. 5.3.5 договору).
Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання обома сторонами акта приймання-передачі товару (електричної енергії) (проставлення останнього підпису однією зі сторін договору) (п. 5.8 договору).
Датою виконання зобов'язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на спецрахунок постачальника грошових коштів. (п. 5.11 договору).
Згідно з п. 5.12 договору у разі затримки у виділенні бюджетних асигнувань розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10 банківських днів з дати отримання споживачем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Будь-які штрафні санкції в такому випадку до споживача не застосовуються.
Договір набуває чинності з 01.01.2024 і діє до 31.12.2024 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 13.1 договору).
В матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт №УГТ00003138 від 31.08.2024, згідно з яким на підставі договору №А-01/07/24 від 01.07.2024 ТОВ «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» передало, а Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра на підставі приладів обліку за серпень 2024 року використало 488 453 МВт/год (488 453 кВт/год) електричної енергії всього на суму 3 592 321,73 грн.
Також в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 15.11.2024 №1230, згідно з якою відповідач сплатив на рахунок позивача 1 277 059,20 грн. Призначення платежу: Оплата електроенергії за вересень 2024 року згідно з договором №А-05/09/24 від 10.09.2024 згідно акту №УГТ00003292/1 від 08.11.2024.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що станом на 15.05.2025 у відповідача наявна заборгованість за отриману електричну енергію за серпень 2024 року у сумі 2 315 262,53 грн, у зв'язку з цим позивачем нараховано та заявлено до стягнення також 51 178,88 грн втрат від інфляції та 14 652,76 грн 3 % річних.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №А-01/01/24 від 29.12.2023 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами п. 5.3.2 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі товару (електричної енергії) примірна форма якого визначена в Додатку 5 до цього договору протягом 20 календарних днів від дати отримання акта приймання-передачі товару (електричної енергії). При цьому споживач залишає за собою право здійснити оплату протягом 180 календарних днів від дати отримання акту приймання-передачі товару (електричної енергії).
Акти приймання-передачі товару (електричної енергії) мають містити порядок розрахунку ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період відповідно до порядку, визначеного в Додатку 2 до договору. Підписанням акту приймання-передачі товару (електричної енергії) сторони погоджують зміну ціни за одиницю товару. Акт оприлюднюється в системі електронних закупівель у порядку, що встановлений для додаткових угод (п. 5.3.3 договору).
Згідно з п. 5.3.4 договору акт приймання-передачі товару (електричної енергії) складається та підписується постачальником та надається споживачу для підписання. Споживач розглядає та підписує акт протягом 5 банківських днів або в цей же строк направляє постачальнику мотивовану відмову від його підписання.
Датою підписання акта приймання-передачі товару (електричної енергії) є дата проставлення останнього підпису однією зі сторін договору (п. 5.3.5 договору).
Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання обома сторонами акта приймання-передачі товару (електричної енергії) (проставлення останнього підпису однією зі сторін договору) (п. 5.8 договору).
Як зазначалося вище, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач посилався на те, що у відповідача наявна заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №А-01/01/24 від 29.12.2023, оскільки в серпні 2024 року позивачем на об'єкти відповідача було поставлено 488 453 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 3 592 321,73 грн, що вбачається з підписаного сторонами акта приймання-передачі електричної енергії від 31.08.2024 №УГТ00003138, втім відповідач частково оплатив за отриману у серпні 2024 року електричну енергію у сумі 1 277 059,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.11.2024 №1230.
Водночас, в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт №УГТ00003138 від 31.08.2024, згідно з яким на підставі договору №А-01/07/24 від 01.07.2024 ТОВ «УКРГАЗТРЕЙДИНГ» передало, а Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра на підставі приладів обліку за серпень 2024 року використало 488 453 МВт/год (488 453 кВт/год) електричної енергії всього на суму 3 592 321,73 грн.
Отже, акт №УГТ00003138 від 31.08.2024 складений сторонами на підтвердження погодження ними обсягу поставленої електричної енергії, її вартості за серпень 2024 року, переданої за договором №А-01/07/24 від 01.07.2024, а не за договором №А-01/01/24 від 29.12.2023.
Матеріали справи не містять доказів погодження сторонами обсягу поставленої електричної енергії та її вартості за серпень 2024 року на підставі договору №А-01/01/24 від 29.12.2023, який є предметом розгляду у цій справі.
Доказів, що позивач передав, а відповідач використав за серпень 2024 року 488 453 МВт/год (488 453 кВт/год) електричної енергії всього на суму 3 592 321,73 грн за договором №А-01/01/24 від 29.12.2023 матеріали справи не містять.
Також, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція від 15.11.2024 №1230, згідно з якою відповідач сплатив на рахунок позивача 1 277 059,20 грн.
Водночас призначення платежу: Оплата електроенергії за вересень 2024 року згідно з договором №А-05/09/24 від 10.09.2024 згідно акту №УГТ00003292/1 від 08.11.2024.
Тобто відповідачем здійснено оплату електроенергії за вересень 2024 року за іншим договором про постачання електричної енергії споживачу та за іншим актом приймання-передачі товару (електричної енергії).
Доказів здійснення відповідачем оплати за договором №А-01/01/24 від 29.12.2023 матеріали справи також не містять.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між сторонами було укладено декілька договорів про постачання електричної енергії.
Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості з відповідача за договором №А-01/01/24 від 29.12.2023, водночас ним не надано будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог про те, що саме на виконання умов договору №А-01/01/24 від 29.12.2023 ним було поставлено відповідачу 488 453 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 3 592 321,73 грн., сторонами за вказаним договором складено акт приймання-передачі товару та відповідачем частково сплачено за отриману у серпні 2024 року електричну енергію.
Таким чином позивачем не доведено, що станом на 15.05.2025 у відповідача наявна заборгованість за отриману електричну енергію за договором №А-01/01/24 від 29.12.2023 за серпень 2024 року у сумі 2 315 262,53 грн, у зв'язку з цим похідні вимоги про стягнення 51 178,88 грн втрат від інфляції та 14 652,76 грн 3 % річних, задоволенню також не підлягають.
Згідно із частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 73 ГПК України).
За умовами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до статті 77 ГПК України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв'язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.
У статтях 2, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип змагальності сторін у господарському судочинстві, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (крім випадків, встановлених законом) та, водночас, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, саме на позивача покладений обов'язок довести обставини, покладені ним у обґрунтування заявлених ним позовних вимог, тоді як відповідач має довести ті обставини, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог. Наслідками доведення чи недоведення таких обставин за результатом дослідження судом наданих кожною стороною доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності мають бути, відповідно, відмова в задоволенні позову чи його задоволення.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог про те, що на виконання умов договору №А-01/01/24 від 29.12.2023 позивачем було поставлено відповідачу 488 453 кВт*год. електричної енергії на загальну суму 3 592 321,73 грн., сторонами за вказаним договором складено акт приймання-передачі товару, яким погоджено обсяг поставленої електричної енергії та її вартість, а також не підтверджено часткову сплату відповідачем за отриману у серпні 2024 року електричну енергію, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Суд звертає увагу, що положеннями ст.ст. 13, 74 ГПК України саме на сторони справи покладено обов'язок надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень, а суд не наділений повноваженнями збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
При цьому саме по собі посилання на норми права, їх довільне тлумачення кожною із сторін не може вважатись безумовною підставою для прийняття судового рішення на користь сторони без надання суду належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини та доводи кожної із сторін справи.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю позивних вимог позивачем.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ