ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.07.2025Справа № 910/5732/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства "Інженерно-виробничий центр "Вектор"
до Комунальної корпорації "Київавтодор"
про стягнення 21 152,80 грн,
За участю представників учасників справи:
від позивача Ільченко А.П.
від відповідача не з'явився
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Інженерно-виробничий центр "Вектор" (далі - позивач) з позовом до Комунальної корпорації "Київавтодор" (далі - відповідач) про стягнення 1 742 952,69 грн (грошового забезпечення у сумі 1 736 956,62 грн, 3% річних у сумі 5 966,07 грн).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду № 53-11 від 04.08.2023.
Ухвалою суду від 09.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 09.06.2025, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
04.06.2025 від позивача до суду надійшла заява про збільшення та зменшення позовних вимог. У вказаній заяві позивач зменшив ціну позову на суму основного боргу, збільшив вимоги про стягнення 3% річних до 8 994,10 грн, а також просить стягнути 12 158,70 грн інфляційних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача 38 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 26 144,29 грн судового збору.
У підготовче засідання 09.06.2025 представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 09.06.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято заяву відповідача про збільшення та зменшення позовних вимог.
Представник позивача в підготовчому засіданні зазначив, що вважає виконаними завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим наполягав на закритті останнього та призначенні справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 09.06.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.07.2025.
У судовому засіданні 07.07.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Приватне підприємство «ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «ВЕКТОР» у липні 2023 року було визначено переможцем публічної (тендерної) закупівлі, ідентифікатор закупівлі UA-2023-07-05-005381-a, на підставі якої між Приватним підприємством «ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «ВЕКТОР» (надалі - позивач/виконавець) та Комунальною Корпорацією «КИЇВАВТОДОР» (надалі - відповідач/замовник) було укладено Договір підряду № 53-11 від 04.08.2023 (надалі - договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами роботи (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору договірна ціна є динамічною та складає 57 898 554,00 грн, у т.ч. ПДВ, з яких 8 765 000,00 грн - обсяги фінансування на 2023 рік (п. 4.1 договору).
Відповідно до п. 6.2.3 договору замовник зобов'язаний оплатити виконавцю прийняті роботи на умовах, передбачених договором.
Згідно з п. 19.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 6.4.22. Договору позивач зобов'язаний забезпечити виконання зобов'язань за цим Договором у вигляді грошового забезпечення шляхом укладання відповідного договору.
Керуючись пунктом 6.4.22. Договору, позивач та відповідач укладають Договір № 52-11 про грошове забезпечення виконання договору про закупівлю від 04.08.2023 (надалі - Договір забезпечення).
Згідно з пункту 1 Договору забезпечення сторони дійшли згоди, що грошова сума у розмірі 1 736 956,62 грн, сплачена Учасником на підтвердження зобов'язання i на забезпечення його виконання, є грошовим забезпеченням виконання договору про закупівлю.
Вказана сума у розмірі 1 736 956,62 грн була сплачена позивачем на розрахунковий рахунок відповідача 04 серпня 2023 року у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 64 від 04.08.2023.
До вказаного договору підряду сторонами неодноразово вносились зміни та доповнення (додаткові угоди №№ 1-9).
Згідно з пунктом 1 та 2 Додаткової угоди № 9 від 17 березня 2025 року до Договору підряду від 04.08.2023 № 53-11 сторони домовились про наступне:
« 1. Замовник та Виконавець дійшли згоди припинити дію договору підряду від 04.08.2023 № 53-11.
2. Пункт Договору 19.1 викласти в новій редакції:
19.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 17 березня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. В частині виконання гарантійних зобов'язань та відповідальності за їх невиконання умови Договору залишаються дійсними впродовж гарантійних строків».
Звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-07-05-005381-a опублікований замовником за інтернет адресою https://prozorro.gov.ua/uk/contract/UA-2023-07-05-005381-a-a1 у вигляді електронного документу з найменуванням: «Звіт про виконання договору про закупівлю.pdf», (найменування при завантаженні файлу - «UA-2023-07-05-005381-a-contract-ongoing»).
Згідно з вказаним Звітом договір підряду № 53-11 від 04.08.2023 припинився виконанням внаслідок зменшення строку дії договору до 17 березня 2025 року.
У вказаному звіті відображено, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи за договором на суму 24 553 741,53 грн.
Крім того, між позивачем та відповідачем був підписаний Акт технічного приймання об'єкта: «Капітальний ремонт гуртожитку по вул. Набережно-Печерська дорога, 4 у Печерському районі м. Києва» (за договором від 04 серпня 2023 року № 53-11), згідно з пунктом 11 якого Замовник не має претензій до виконавця щодо обсягів та якості реалізованих проектних рішень по об'єкту.
Таким чином, як вказує позивач у позові, у відповідача виник обов'язок з повернення забезпечення виконання у сумі 1 736 956,62 грн згідно з пунктом 3 Договору № 52-11 про грошове забезпечення внаслідок виконання договору про закупівлю від 04.08.2023 протягом п'яти банківських днів з 17 березня 2025 року, тобто до 25 березня 2025 року.
02 квітня 2025 року позивачем надіслано відповідачу вимогу № 278 від 01.04.2025 про повернення 1 736 956,42 гривень, що підтверджується описом вкладення в цінний лист, яка (вимога), як вбачається з даних трекінгу відстеження/пересилання поштової кореспонденції, була отримана відповідачем 04.04.2025.
Проте, як зазначав позивач у позові, станом на момент звернення до суду з позовом відповідач не виконав зобов'язання з повернення забезпечення виконання у сумі 1 736 956,62 грн.
Після відкриття провадження у даній справі, 26.05.2025 відповідачем повернуто позивачу 1 736 956,62 грн з наступним призначенням платежу «Повернення грошового забезпечення на вик. умов договору згідно листа від 01.04.25р. № 278 та дог. 52-11 від 03.08.23р. (кап.рем.гуртожитку). без ПДВ», що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.
При цьому позивач 04.06.2025 подав заяву про збільшення та зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8 994,10 грн, а також 12 158,70 грн інфляційних втрат.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача 38 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 26 144,29 грн судового збору.
Вказана заява прийнята судом до розгляду 09.06.2025, що відображено в протоколі судового засідання.
Розглянувши заявлені позовні вимоги з урахування поданої позивачем заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За правовою природою укладений між сторонами договір № 01/19 від 10.01.2019 є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними у даних правовідносинах, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
Згідно зі ст. 27 вказаного Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Таким чином, враховуючи, що сторонами досягнуто згоди щодо виконання умов договору підряду № 53-11 від 04.01.2023, у відповідача згідно з умовами договору забезпечення виник обов'язок повернути позивачу внесені кошти в розмірі 1 736 956,62 грн протягом п'яти банківських днів з 17.03.2025 - дати припинення дії договору підряду, проте свої зобов'язання з повернення коштів відповідачем виконані 26.05.2025.
Позивач з урахуванням заяви про збільшення та зменшення розміру позовних вимог заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 994,10 грн, 12 158,70 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірними та виконані відповідно до норми чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.
Стосовно витрат по оплаті позову судовим збором, суд вказує про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, оскільки звернення до суду здійснено в електронній формі. Отже, на відповідача підлягає покладанню судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 26 144,29 грн.
Проте, суд роз'яснює позивачу, що останній не позбавлений можливості звернутись до суду з клопотанням в порядку ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» про повернення судового збору в розмірі 23 721,89 грн (26 144,29 - 2 422,40) у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Крім того, у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, наведеному в позовній заяві, позивач вказав про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 37 000,00 грн.
У заяві про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, позивач просив покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 38 750,00 грн.
На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем надані:
- договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2025 № U-29, укладений між позивачем (клієнт) та адвокатським бюро «Ільченко та партнери» (бюро);
- додаткова угода № 02 від 20.04.2025 до вказаного договору;
- ордер серії ВА № 1110958 від 23.04.2025;
- роздруківка з сайту Національної асоціації адвокатів України (адвокат Ільченка А.П.);
- акт про прийняття-передачу послуг від 04.06.2025 на суму 38 750,00 грн.
Відповідно до умов укладеного договору від 15.04.2025 № U-29 клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов'язання надати правничу допомогу на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 4.2 вказаного договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 20 календарних днів з моменту узгодження сторонами акту про прийняття-передачі надання послуг правничої допомоги.
Вказаний договір укладений на строк до 31.12.2027 та набирає чинності з моменту його підписання.
Пунктом 2.1 додаткової угоди № 2 від 20.04.2025 сторонами погоджено розмір погодинної ставки бюро з надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2 500,00 грн за 1 годину. Крім того, п. 2.2 додаткової угоди погоджено вартість представництва інтересів клієнта бюро в суді - 2 500,00 грн за одне судове засідання, в незалежності від фактичного часу його проведення.
Згідно з п.п. 2.5 додаткової угоди факт надання правової допомоги підтверджується актом про прийняття-передачі послуг правничої допомоги.
Клієнт сплачує гонорар протягом 90 днів з моменту підписання акту про прийняття-передачі послуг.
04.06.2025 між позивачем та бюро підписано акт на суму 38 750,00 грн
Щодо покладання на відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає про наступне.
Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів у вищевказаній постанові вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Враховуючи, що після подання позовної заяви та до проведення першого підготовчого засідання у даній справі позивачем сплачено заявлену в позовній заяві суму основного боргу в розмірі 1 736 956,62 грн, а також зважаючи, що відповідачем не подавались заперечення на позовні вимоги у даній справі, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають покладанню на відповідача до 20 000,00 грн.
Решту витрат на правничу допомогу суд вважає за можливе залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю
2. Стягнути з Комунальної корпорації «КИЇВАВТОДОР» (01133, місто Київ, вул. Командарма Каменєва, будинок 6, код 03359026) на користь Приватного підприємства «ІНЖЕНЕРНО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР «ВЕКТОР» (08203, Київська обл., Бучанський р-н, місто Ірпінь, вул. Варшавська, будинок 95-В, приміщення 12, код 37131764) інфляційні втрати в розмірі 12 158,70 грн (дванадцять тисяч сто п'ятдесят вісім грн 70 коп.), 3% річних у розмірі 8 994,10 грн (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири грн 10 коп.), судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.), 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.07.2025.
Суддя О.Г. Удалова