вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" липня 2025 р. Справа№ 910/15985/20 (761/21023/20)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Станіка С.Р.
Остапенка О.М.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від АТ «Універсал Банк» : Сапсай А.П. - за довіреністю №140-ЮД1 від 09.08.24;
від ОСОБА_1 : Бондаренко А.О. - за ордером серії АХ №1272901 від 03.07.25;
від кредитор - Зозуля О.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) (суддя Омельченко Л.В., повний текст рішення складено та підписано - 09.05.2025)
за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк»
до 1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки
в межах справи № 910/15985/20
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність боржника фізичної особи
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) (суддя Омельченко Л.В., повний текст рішення складено та підписано - 09.05.2025) у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 загальною площею 52,90 кв. м, у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 001- 2902/756-0468, № 001-2902/756-0468 та № 001-2902/756-0473 від 20 листопада 2007 року відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) скасувати; постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити; здійснити розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято в порушення процесуального та матеріального права, і без оцінки наданих до матеріалів справи доказів.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
01.07.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від кредиторів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в якому останні просили апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
03.07.2025через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила апеляційну скаргу скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) залишити без задоволення.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом у відповідності до ч. 1 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15985/20 (761/21023/20) за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах справи № 910/15985/20 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
16.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/15985/20 (761/21023/20).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) та розгляд справи призначено на 09.07.2025.
Явка представників учасників справи
09.07.2025 у судове засідання з'явився представники АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 та кредитор ОСОБА_3 .
Інші представники учасників справи в судове засідання 09.07.2025 не з'явилися, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Слід зазначити, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 у справі № 925/883/23 було надіслано учасникам справи в електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участі представників АТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 та кредитор ОСОБА_3 .
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 09.07.2025 представник АТ «Універсал Банк» підтримали доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 та кредитор ОСОБА_3 в судовому засіданні 09.07.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення від 09.05.2025 без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні судді перебуває справа за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
У липні 2020 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просило суд у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 001- 2902/756-0468 та № 001-2902/756-0468 від 20 листопада 2007 року, що станом на 08.07.2020 року складає: 148 350, 55 (сто сорок вісім тисяч триста п'ятдесят, 55) швейцарських франків, з яких: прострочена заборгованість по кредиту: 40 279, 21 (сорок тисяч двісті сімдесят дев'ять, 21 швейцарських франків); сума дострокового стягнення кредиту: 26 685, 11 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять, 11 швейцарських франків); відсотки: 41 977, 33 (сорок одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім, 33 швейцарських франків); підвищені відсотки: 39 408, 90 (тридцять дев'ять тисяч чотириста вісім, 90 швейцарських франків) та за кредитним договором № 001-2902/756-0473 - від 20 листопада 2007 року, що станом на 08.07.2007 року складає: 83 740, 94 (вісімдесят три тисячі сімсот сорок, 94 швейцарських франків), з яких, прострочена заборгованість по кредиту: 23 056, 31 (двадцять три тисячі п'ятдесят шість, 31 швейцарських франків); сума дострокового стягнення кредиту: 14 758, 20 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім, 20 швейцарських франків); відсотки: 23 404, 94 (двадцять три тисячі чотириста чотири, 94 швейцарських франків) підвищені відсотки: 22 521, 48 (двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять один, 48 швейцарських франків), звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:
- квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 52,90 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 березня 1994 року відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (ВАТ «Банк Універсальний»), правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 укладено кредит у розмірі 85 000,00 швейцарських франків під 11,45 % річних з кінцевим терміном повернення до 10 листопада 2022 року. Цього ж дня, 20 листопада 2007 року , між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 001-2902/756-0473, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 48 000,00 швейцарських франків під 11,45 % річних з кінцевим терміном повернення до 10 листопада 2022 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаними договорами, 20 листопада 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, предметом якого є належна іпотекодавцям квартира АДРЕСА_1 .
У зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань відповідачами АТ «Універсал Банк» просило суд позов задовольнити.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2022 позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами № 001-2902, 0468 від 20 листопада 2007 року та № 001-2902/756-0473 від 20 листопада 2007 у розмірі 125516,86 швейцарських франків вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 52,90 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 березня 1994 відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району міста Києва шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у роз 27 086 грн 50 коп. Компенсовано АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 27 086 грн 50 коп за рахунок держави. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року без змін.
Постановою Верховного Суду від 27.11.2024 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року скасовано у зв'язку з порушенням правил юрисдикції, визначених ЦПК України.
Встановлено, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Матеріали справи № 761/21023/20 постановлено передати до Господарського суду м. Києва, на розгляді якого перебуває справа № 910/15985/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Універсал Банк» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.11.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (ВАТ «Банк Універсальний»), правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-2902/756-0468, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби у розмірі 85 000,00 швейцарських франків на строк до 10 листопада 2022 року зі сплатою 11,45 % річних.
Також, 20.11.2007 між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_1 був також укладений кредитний договір № 001-2902/756-0473, відповідно до якого позичальнику наданий кредит на споживчі потреби у розмірі 48 000,00 швейцарських франків строком до 10 листопада 2022 року зі сплатою 11,45 % річних.
За умовами зазначених кредитних договорів ОСОБА_1 зобов'язувалась здійснювати повернення кредиту шляхом сплати щомісячних платежів та процентів за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що на забезпечення виконання боржником ( ОСОБА_1 ) своїх зобов'язань за цими кредитними договорами того ж дня між ВАТ «Банк Універсальний» (правонаступником якого є АТ «Універсал Банк») (іпотекодержатель) та відповідачами - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (іпотекодавці) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком 3. 3. та зареєстрований в реєстрі за № 7177.
Так, за умовами вказаного договору іпотеки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 передали в іпотеку банку нерухоме майно, а саме належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 52,90 кв. м.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитними договорами від 20 листопада 2007 року розмірі 125 516,86 швейцарських франків (за офіційним курсом НБУ станом на 27 вересня 2016 року еквівалентно: З 357 576, 00 грн.
При цьому, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилено.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_7 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитними договорами від 20 листопада 2007 року у розмірі 125 516,86 швейцарських франків, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 27 вересня 2016 року еквівалентно 3 357 576 грн, та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на користь АТ «Універсал Банк» судових витрат у справі у розмірі по 1 827 грн. 00 коп. з кожного - скасовано.
Ухвалено у цій частині нове рішення, а саме відмовлено у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_7 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитними договорами від 20 листопада 2007 року у розмірі 125 516,86 швейцарських франків, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 27 вересня 2016 року еквівалентно 3 357 576 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 3 654 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховним судом (Касаційний цивільний суд) прийнято постанову, якою Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року в не скасованій при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року в частині позовних вимог акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами залишено без змін.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач посилається на те, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідачами за рішенням суду не погашена, зобов'язання за кредитними договорами не виконані у зв'язку з цим, просить суд в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 001- 2902/756-0468 та № 001-2902/756-0468 від 20 листопада 2007 року, що станом на 08.07.2020 складає: 148 350, 55 швейцарських франків та за кредитним договором № 001-2902/756-0473 від 20 листопада 2007 року, що станом на 08.07.2007 року складає: 83 740, 94 швейцарських франків, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 52,90 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 02 березня 1994 року відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва.
Судом встановлено, що у межах справи № 910/15985/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 вирішувалося питання аналогічних до позовних вимог АТ «Універсал Банк» та з аналогічних підстав, а саме ухвалою суду від 14.10.2024 відмовлено Акціонерному товариству «Універсал Банк» у задоволенні заяви про надання згоди на звернення стягнення на майно ОСОБА_1 , яке є предметом забезпечення. Вказаним рішенням суду встановлено, що майно, на яке заявник просить суд звернути стягнення (квартира у АДРЕСА_2 , загальною площею 52,9 кв. м), не може бути виділене в натурі та відокремлене. Крім того, встановлено, що ця квартира є єдиним житлом банкрута та в ньому також проживає особа з обмеженими можливостями. Постановлено відмовити АТ «Універсал Банк» у зверненні стягнення на предмет іпотеки з вказаних вище підстав. Ухвала суду не оскаржувалася в апеляційному порядку та набрала законної сили 14.10.2024.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 910/11761/21 викладено висновок про те, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17.
Отже, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було би не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 910/4316/22, від 16.05.2023 у справі № 910/17367/20, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16.
За таких обставин, враховуючи встановлені ухвалою суду від 14.10.2024 обставини у справі № 910/15985/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , та висновки суду про відсутність підстав для звернення стягнення на майно ОСОБА_1 - квартири у АДРЕСА_2 , загальною площею 52,9 кв. м, беручи до уваги, що позивачем не надано суду інших доказів та нових підстав в обґрунтування позову, ніж ті, що були подані разом із заявою у межах справи № 910/15985/20, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
При цьому, з таким висновком погоджується і апеляційний господарський суд та вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20), а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 у справі № 910/15985/20 (761/21023/20) залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційних скарг розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 910/15985/20 (761/21023/20) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді С.Р. Станік
О.М. Остапенко