вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/17033/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Остапенка О.М.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 08.07.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 02.04.2025
у справі №910/17033/23 (суддя Івченко А.М.)
За заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Рух справи
Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити борг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/17033/23 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
10.01.2023 від акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 266.669,06 грн.
16.01.2024 від акціонерного товариства "СЕНС БАНК" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 236.438,77 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 прийнято до розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника: - акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" на суму 266.669,06 грн.; - акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на суму 236.438,77 грн.; призначено розгляд заяв на 01.02.24; зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду докази розгляду заяв кредиторів, а також вмотивований письмовий висновок з приводу визнання або відхилення заявлених до боржника грошових вимог та докази повідомлення кредиторів про наслідки розгляду їх вимог.
22.01.2024, 30.01.2024, 01.02.2024, від керуючого реструктуризацією надійшов звіт, виправлення декларацій, повідомлення по справі, документи по справі.
05.02.2024 від АТ "Універсал Банк" надійшло повідомлення.
13.02.2024 від АТ "Сенс Банк" надійшов відзив.
19.02.2024 від боржника надійшло повідомлення.
20.02.2024 від керуючого реструктуризацією надійшов відзив.
21.02.2024 від АТ "Універсал Банк" надійшли пояснення.
13.03.2024 від керуючого реструктуризацією надійшов проект плану.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024, справу 910/17033/23 передано судді Івченко А.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 прийнято справу до свого провадження та призначити попереднє засідання суду на 01.05.24; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 відкладено попереднє засідання суду на 12.06.2024; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 визнано кредиторами у справі №910/17033/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : - Акціонерне товариство "Універсал Банк" на суму 266 669,06 грн., з яких: 6056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 260 613,06 грн. - вимоги другої черги; - Акціонерне товариство "Сенс Банк" на суму 236, 438,77 грн, з яких: 5 368,00 витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 231 070,77 грн. - вимоги другої черги; зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів, з дня постановлення цієї ухвали; керуючому реструктуризацією боржника строк до 12.08.2024 подати до Господарського суду м. Києва рішення кредиторів щодо погодженого плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі; визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 28.08.24.
15.08.2024 від АТ "Сенс Банк" надійшло клопотання про закриття провадження.
15.08.2024, 16.08.2024, 19.08.2024, 20.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшов реєстр, клопотання про зобов'язання вчинити дії, звіт, заперечення.
21.08.2024 від боржника надійшли декларації.
23.08.2024 від АТ "Сенс Банк" надійшов відзив на заперечення.
26.08.2024 від боржника надійшли заперечення.
27.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшли заперечення.
28.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшли документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 відкладено розгляд справи на 09.10.2024.
29.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшли документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 призначено розгляд справи на 20.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 відкладено розгляд справи на 12.02.2025; клопотання керуючого реструктуризацією про витребування документів задоволено; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати інформацію про отримання пенсійного забезпечення, надати суми отримання пенсійного забезпечення (у разі отримання) та заробітної плати (доходів) за останні 3 роки з 14.12.2023 р.
25.12.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшло повідомлення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 призначено розгляд справи на 02.04.2025.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23: клопотання про закриття провадження у справі задоволено; закрито провадження у справі №910/17033/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; дію мораторію припинено; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Белінської Н.О.; у задоволені клопотання про визнання боржника банкрутом відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- боржник переслідує нелегітимну мету списання боргів перед кредиторами не виконуючи завдання процедури реструктуризації (боржником не було розроблено та не було надано кредиторам план реструктуризації, який відповідав би вимогами статті 124 КУзПБ та мав би ознаки виконуваності та реальності);
- документ із назвою "проект плану реструктуризації" не відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, не є виконуваним, що позбавляє кредиторів можливості розгляду "невідповідаючого" закону документу на предмет схвалення або відхилення;
- боржником не зазначено обставини, які спричинили його неплатоспроможність, не обґрунтовано природу і причини неплатоспроможності та не надано інформацію щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від кредиторів. Натомість в цій частині плану було наведено формальні відомості про те, що причиною неплатоспроможності нібито є скрутне фінансове становище, відсутність стабільного середньомісячного доходу;
- боржником запропоновано нереальний, невиконуваний плану реструктуризації, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить:
- звільнити скаржника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги;
- ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23 скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскажувана ухвала постановлена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, скаржник посилався на те, що заявником було дотримано вимог КУзПБ щодо надання достовірних та повних відомостей, на підставі яких було відкрито провадження. Боржник добросовісно та повно надав інформацію про свій майновий стан, заповнив декларацію про майновий стан відповідно до Наказу Міністерства юстиції України 21.08.2019 №2627/5 та усунуто недоліки, викладені керуючим реструктуризацією у звіті про результати перевірки декларацій про майновий стан. Також, боржником виправлено помилки у деклараціях та подано до суду уточнюючі декларації.
Крім того, на переконання скаржника, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що заявниця працевлаштована у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІНЕВО УКРАЇНА", проте, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та отримує в зв?язку з цим соціальну допомогу у розмірі 860 грн.
Вказані обставини та підтверджуючі документи містяться в матеріалах справи.
Отже, оскільки станом на поточну дату заявниця вказувала, що вона здійснює догляд за донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не має можливості вийти на роботу для покращення свого фінансового становища.
Крім того, скаржник посилається на те, що факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов?язковою підставою для припинення реабілітації боржника справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КПБ у такому випадку закриття провадження у справі є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
06.06.2025 від арбітражного керуючого - Белінської Наталії Олександрівни через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025, в якій заявник просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу арбітражний керуючись зазначає наступне.
Боржник не може бути примушений до погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій кредиторами редакції, оскільки майнових активів та вимог кредиторів, боржник не має, відновлення його платоспроможності доходів для повного погашення кредиторських вимог, включених до реєстру шляхом реалізації реструктуризації боргів боржника є неможливим, а відтак і є неможливим розроблення такого плану реструктуризації боргів боржника, який би відповідав сподіванням кредитора.
Тож зволікання зборів кредиторів з реалізацією власних правомочностей щодо прийняття рішення про схвалення відмову у схваленні плану реструктуризації боргів боржника у разі його неплатоспроможності є підставою для визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника відповідно до статті 130 КУзПБ.
У разі неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації господарського суду протягом трьох місяців боргів боржника, суд після спливу цього строку повинен у судовому засіданні з?ясувати позиції сторін та крізь призму судового контролю оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів.
Таким чином, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не надав жодних мотивів і доказів, які стали підставою для оскаржуваного рішення, обмежившись лише стислим викладом заяв, поданих кредиторами. Цесуперечить вимогам статей 236 та 238 ГПК України, що стосуються «мотивованості» та «обґрунтованості» судового рішення.
Рух справи, дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025, справу №910/17033/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17033/23.
24.04.2025 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17033/23.
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору - задовольнити. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23, відкрито апеляційне провадження у справі №910/17033/23, судове засідання призначено на 10.06.2025 о 14 год 00 хв.
06.06.2025 через підсистему «Електронний суд» заявника, Белінської Наталії Олександрівни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, яке призначено на 10.06.2025 о 14:00 год у справі № 910/17033/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 задоволено клопотання Белінської Наталії Олександрівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкладено розгляд справи № 910/17033/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 до 08 липня 2025 року о 15 год 15 хв.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 08.07.2025 з'явився представник скаржника - Ткаченко І.Б., який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23 про закриття провадження у справі та ухвалити нове рішення, яким направити справу до Господарського суду міста Києва.
Інші учасники справи в судове засідання 08.07.2025 своїх представників не направило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим неявка представників - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких апеляційну скаргу не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи, заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки неспроможний сплатити борг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/17033/23 та призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.
10.01.2023 від акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 266.669,06 грн.
16.01.2024 від акціонерного товариства "СЕНС БАНК" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 236.438,77 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 прийнято до розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника: - акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" на суму 266.669,06 грн.; - акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на суму 236.438,77 грн.; призначено розгляд заяв на 01.02.24; зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника надати суду докази розгляду заяв кредиторів, а також вмотивований письмовий висновок з приводу визнання або відхилення заявлених до боржника грошових вимог та докази повідомлення кредиторів про наслідки розгляду їх вимог.
22.01.2024, 30.01.2024, 01.02.2024, від керуючого реструктуризацією надійшов звіт, виправлення декларацій, повідомлення по справі, документи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 визнано кредиторами у справі №910/17033/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : - Акціонерне товариство "Універсал Банк" на суму 266 669,06 грн., з яких: 6056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 260 613,06 грн. - вимоги другої черги; - Акціонерне товариство "Сенс Банк" на суму 236, 438,77 грн, з яких: 5 368,00 витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 231 070,77 грн. - вимоги другої черги; зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів, з дня постановлення цієї ухвали; керуючому реструктуризацією боржника строк до 12.08.2024 подати до Господарського суду м. Києва рішення кредиторів щодо погодженого плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі; визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 28.08.24.
15.08.2024 від АТ "Сенс Банк" надійшло клопотання про закриття провадження.
15.08.2024, 16.08.2024, 19.08.2024, 20.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшов реєстр, клопотання про зобов'язання вчинити дії, звіт, заперечення.
21.08.2024 від боржника надійшли декларації.
23.08.2024 від АТ "Сенс Банк" надійшов відзив на заперечення.
26.08.2024 від боржника надійшли заперечення.
27.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшли заперечення.
28.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшли документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 відкладено розгляд справи на 09.10.2024.
29.08.2024 від керуючого реструктуризацією надійшли документи.
09.10.2024 судове засідання не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 призначено розгляд справи на 20.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 відкладено розгляд справи на 12.02.2025; клопотання керуючого реструктуризацією про витребування документів задоволено; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати інформацію про отримання пенсійного забезпечення, надати суми отримання пенсійного забезпечення (у разі отримання) та заробітної плати (доходів) за останні 3 роки з 14.12.2023 р.
25.12.2024 від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшло повідомлення.
12.02.2025 судове засідання не відбудеться.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 призначено розгляд справи на 02.04.2025.
Кредитор АТ «Сенс Банк» у поданому клопотанні зазначає, що арбітражним керуючим Белінською Н.О. згідно приписів КУзПБ були скликані збори кредиторів, проте станом на сьогодні план реструктуризації боргів боржника не схвалений зборами кредиторів, оскільки боржником на розгляд зборів кредиторів наданий формальний, невиконуваний, необґрунтований, нереальний план реструктуризації боргів, який не відповідає вимогам реструктуризації боргів та не відповідає приписам КУзПБ вцілому, а боржником, всупереч вимог КУзПБ, не надано жодного обґрунтованого доводу стосовно підстав, причин, факторів, що призвели до його неплатоспроможності. Боржник посилається на формальні підстави.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23:
- клопотання про закриття провадження у справі задоволено; - закрито провадження у справі №910/17033/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; дію мораторію припинено; припинено повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Белінської Н.О.; у задоволені клопотання про визнання боржника банкрутом відмовлено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно п. 17 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі- Кодекс, КУзПБ).
Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.
Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
Частиною четвертою статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). У силу частини першої статті 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що погашення боргів боржника це - погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Боржником надано кредиторам план реструктуризації, який не відповідає меті реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 визнано кредиторами у справі №910/17033/23 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : - Акціонерне товариство "Універсал Банк" на суму 266 669,06 грн., з яких: 6056,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 260 613,06 грн. - вимоги другої черги; - Акціонерне товариство "Сенс Банк" на суму 236, 438,77 грн, з яких: 5 368,00 витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 231 070,77 грн. - вимоги другої черги; зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів, з дня постановлення цієї ухвали; керуючому реструктуризацією боржника строк до 12.08.2024 подати до Господарського суду м. Києва рішення кредиторів щодо погодженого плану реструктуризації боргів боржника або рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі; визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 28.08.24.
15.08.2024 від АТ "Сенс Банк" надійшло клопотання про закриття провадження.
Кредитор АТ «Сенс Банк» зазначав, що арбітражним керуючим Белінською Н.О. згідно приписів КУзПБ були скликані збори кредиторів, проте станом на сьогодні план реструктуризації боргів боржника не схвалений зборами кредиторів, оскільки боржником на розгляд зборів кредиторів наданий формальний, невиконуваний, необґрунтований, нереальний план реструктуризації боргів, який не відповідає вимогам реструктуризації боргів та не відповідає приписам КУзПБ вцілому, а боржником, всупереч вимог КУзПБ, не надано жодного обґрунтованого доводу стосовно підстав, причин, факторів, що призвели до його неплатоспроможності. Боржник посилається на формальні підстави.
Апеляційна скарга містить посилання на те, що заявником було дотримано вимог КУзПБ щодо надання достовірних та повних відомостей, на підставі яких було відкрито провадження. Боржник добросовісно та повно надав інформацію про свій майновий стан, заповнив декларацію про майновий стан відповідно до Наказу Міністерства юстиції України 21.08.2019 №2627/5 та усунуто недоліки, викладені керуючим реструктуризацією у звіті про результати перевірки декларацій про майновий стан.
Також боржником виправлено помилки у деклараціях та подано до суду уточнюючі декларації.
Також скаржник зазначав, що суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги той факт, що скаржник працевлаштована проте, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та отримує в зв?язку з цим соціальну допомогу у розмірі 860 грн. Отже, ОСОБА_1 не має можливості вийти на роботу для покращення свого фінансового становища.
Крім того, скаржник посилається на те, що факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов?язковою підставою для припинення реабілітації боржника справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КПБ у такому випадку закриття провадження у справі є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, з огляджу на наступне.
Згідно приписів частини другої ст. 123 КУзПБ, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є:
розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;
розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;
прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною четвертою статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Згідно частини першої статті 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань.
Відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, план реструктуризації боргів, серед іншого, розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника, а не для уникнення відповідальності перед кредитором (кредиторами).
У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КУзПБ, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів схвалюється кредиторами.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник, дійсно, бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/ фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Правомірними/законними очікуваннями кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є отримання від боржника плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам закону. План реструктуризації має бути реальним (виконуваним). Натомість, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена Кодексом, не виконується.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігноруванні боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекті плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Пунктом 11 ч.3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
У спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, і при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів для відновлення його платоспроможності.
Добросовісність боржника фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ обумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 цього Кодексу. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника, у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами, зокрема, можуть бути: ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії із судом; економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників для спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, зокрема закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної та достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї, приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї, притягнення боржника до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1 3 частини сьомої статті 123 цього Кодексу).
Пункт 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ розмежовує поняття «неповна» та «недостовірна» інформація, зазначення якої має безумовний наслідок для боржника у вигляді закриття провадження у справі.
Положення статті 123 КУзПБ є безумовним заходом відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому вони не передбачають альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника фізичної особи, якщо господарським судом встановлено відповідні факти. До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Верховний Суд в постанові від 16.05.2023 по справі № 916/1885/22 зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, цей План вказує на ознаки ухилення боржника від виконання зобов'язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед кредитором боржника, як передбачає закон (стаття 124 КУзПБ), а фактичне списання заборгованості перед кредитором, та свідчить про зловживання боржником правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність, ігнорування ним мети і завдань процедури реструктуризації боргів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/4014/22.
Тобто, в даному випадку, проект плану реструктуризації боргів боржника порушує мету та завдання процедури реструктуризації боргів. Адже метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли відбувається фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації. Дана правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 25.08.2021 у справі №925/473/20, від 16.12.2021 у справі №910/8306/20, від 31.01.2024 у справі №911/2140/22.
Відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується.
Така поведінка може пояснюватись прагненням боржника спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
Неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, наявні у справі докази вказують в сукупності на те, що Боржник переслідує нелегітимну мету списання боргів перед кредиторами не виконуючи завдання процедури реструктуризації (боржником не було розроблено та не було надано кредиторам план реструктуризації, який відповідав би вимогами статті 124 КУзПБ та мав би ознаки виконуваності та реальності).
Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, а також прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність входять до переліку основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів (частина друга статті 123 КУзПБ).
Системний аналіз приписів статей 116, 123, 124 КУзПБ свідчить про те, що проект плану реструктуризації боргів набуває ознак власне плану реструктуризації боргів боржника, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проекту всіх передбачених законом обов'язкових положень, зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань, з урахуванням майнового стану та об'єктивних можливостей боржника.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, не спростовано скаржником та арбітражним керуючим, проект плану реструктуризації не відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, не є виконуваним, що позбавляє кредиторів можливості розгляду "невідповідаючого" закону документу на предмет схвалення або відхилення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції, що боржником не зазначено обставини, які спричинили його неплатоспроможність, не обґрунтовано природу і причини неплатоспроможності та не надано інформацію щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від кредиторів. Натомість в цій частині плану було наведено формальні відомості про те, що причиною неплатоспроможності нібито є скрутне фінансове становище, відсутність стабільного середньомісячного доходу.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що боржником запропоновано нереальний, невиконуваний плану реструктуризації, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі, аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції.
З огляду на наведене, судом першої інстанції обгрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу щодо задоволення клопотання про закриття провадження у справі, із чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи скаржника , викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі і не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, ухвала суду першої інстанції постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, обумовлені ст. ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23.
Розподіл судових витрат
Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору - задоволено та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/17033/23- залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/17033/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано:22.07.2025.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.М. Остапенко
С.В. Сотніков