79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" липня 2025 р. Справа №909/679/24 (909/215/25)
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Панова І.Ю.,
Суддів Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 24.06.2025 (вх. №01-05/1935/25 від 24.06.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 (повний текст ухвали складено 16.06.2025)
у справі №909/679/24(909/215/25) (суддя Максимів Т.В.)
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядник майна ТОВ "Костанза" Ткаченко Денис Володимирович
про стягнення заборгованості в сумі 18 446,55 грн
у межах справи №909/679/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об'єднання "Український національний продукт"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА"
В порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2024 у справі №909/679/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об'єднання "Український національний продукт". Введено з 13.08.2024 мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА". Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" строком на 170 календарних днів до 29.01.2025. Зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого надати суду до 03.10.2024 відомості про результати розгляду вимог кредиторів; документально підтверджений висновок про фінансове становище боржника, а також про можливість проведення санації боржника; висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; відзиви на заяви кредиторів; письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам; відомості щодо виконання повноважень відповідно до ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства; документально підтверджений звіт про проведену роботу; до 12.10.2024 організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість.
03.03.2025 до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №2394-03015-ПД у сумі 5778760 грн 48 коп., з яких: основна заборгованість у сумі 5760313 грн 93 коп., 3% річних у сумі 15163 грн 41 коп., інфляційні втрати у сумі 3283 грн 14 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушенням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №2394-03015-ПД від 01.01.2024 в частині проведення оплати за надані послуги. За прострочення виконання грошового зобов?язання позивач, керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3 283 грн 14 коп. - інфляційних втрат та 15 163 грн 41 коп. - 3% річних. Позовні вимоги також обґрунтовані ст.526, 530, 627,629, 610, 611 ЦК України, ст.179,193 ГК України.
01.05.2025 позивач Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" до господарського суду подало заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№ 7241/25) в якій зазначило, що 25.02.2025 року Відповідач здійснив оплату у сумі 1 123 492,00 грн., за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за лютий 2025 року що підтверджується ПІ №554., 05.03.2025 року Відповідач здійснив оплату у сумі 893295,54 грн., за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за лютий 2025 року що підтверджується ПІ №614., 12.03.2025 року Відповідач здійснив оплату у сумі 861306,24 грн., за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2024 року що підтверджується ПІ №661., 17.03.2025 року Відповідач здійснив оплату у сумі 1 229 774,86 грн., за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за березень 2025 року що підтверджується ПІ №695., 26.03.2025 року Відповідач здійснив оплату у сумі 1161 442,80 грн., за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за березень 2025 року що підтверджується ПІ №830., 07.04.2025 року Відповідач здійснив оплату у сумі 925208,14 грн., за послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за березень 2025 року що підтверджується ПІ №915.
Відповідно до п.3.9 Договору в редакції від 07.06.2024 року за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором).
Отже, дані кошти були зараховані Позивачем в найбільш давню заборгованість Відповідача по цьому Договору, а саме за Листопад 2024 року, Грудень 2024 року, Січень 2025 року, що є предметом спору у цій справі № 909/679/24 (909/215/25).
Враховуючи наведені вище оплати відповідача за Договором № 2394-03015-ПД від 01.01.2024, основна заборгованість відповідача за листопад 12024,грудень 2024, січень 2025 року в розмірі 5760313,93 погашена, позивач в заяві зменшив розмір позовних вимог до 18 446,55 грн, з яких 3% річних у сумі 15 163, 41 грн., інфляційні втрати сумі 3 283,14 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із протоколом судового засідання від 05.05.2025 Господарський суд Івано-Франківської області визнав заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв'язку з чим прийняв її до розгляду та закрив підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 у справі №909/679/24(909/215/25) відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" про стягнення заборгованості в сумі 18 446,55 грн.
Рішення мотивовано тим, що враховуючи спеціальний правовий режим у якому перебуває з 13.08.2024 року ТОВ "Костанза", застосування спеціальних норм законодавства для врегулювання правовідносин за участю останньої, момент виникнення грошового зобов?язання та зарахування кредитором отриманих коштів від боржника в оплату виконання зобов'язань на які поширена дія мораторію, а також систематичну оплату послуг які надаються, з метою дотримання балансу ведення господарської діяльності обох сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 24.06.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 року у справі № 909/679/24 (909/215/25) повністю та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги НЕК “Укренерго» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Костанза» заборгованості у сумі 18 446 грн 55 коп., а саме 3% річних у сумі 15 163,41 грн., інфляційних втрат у сумі 3 283,14 грн задоволити у повному обсязі.
Зазначає, що як вбачається з позовної заяви зобов'язання щодо оплати основної заборгованості у Відповідача виникло за Листопад 2024 року, Грудень 2024 року та Січень 2025 року, після відкриття провадження у справі про банкрутство - 13.08.2024 та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто мають поточний характер, а відтак правомірними є нарахування Позивачем 3% річних у сумі 15 163,41 грн., інфляційних втрат у сумі 3 283,14 грн. в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України у зв'язку з неналежним виконанням за цей період умов Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із № 2394-03015-ПД від 01.01.2024 року Відповідачем по поточних грошових зобов'язаннях.
10.07.2025 від ТзОВ "Костанза" надійшов відзив б/н від 10.07.2025 (вх.№01-04/5398/25) на апеляційну скаргу в якому відповідач зазначає, що позиція апелянта зводиться виключно до наведення в тексті апеляційної скарги своїх суб'єктивних міркувань та оціночних суджень, а не аргументах, які ґрунтуються на фактах, які мають бути підтверджені конкретними доказами, така апеляційна скарга, за своєю суттю, подається не на юридично обґрунтованих та об'єктивно виправданих підставах, а виключно з метою досягнення нового розгляду справи, що спотворює саму суть апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, як процесуальної гарантії забезпечення прав і свобод громадянина.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 24.06.2025 (вх. №01-05/1935/25 від 24.06.2025) на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 у справі №909/679/24(909/215/25) та вирішено здійснити розгляд справи №909/679/24(909/215/25) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.
Відводів суддям в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України на адресу суду не надходило.
Фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:
19.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління.
26.10.2023 НЕК "Укренерго" відповідно до листа № 01/56077 повідомило про укладання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління із ідентифікатором Договору № 2394-03015-ПД, дата акцептування 01.01.2024 року.
Таким чином, 01.01.2024 НЕК "Укренерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Костанза" уклали договір № 2394-03015-ПД (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору Цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Відповідно до п. 2.2 Договору Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI КСП ( п.3.3 Договору).
У п. 3.4 Договору планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 3.5 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Згідно з п. 3.6 Договору плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 3.7 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Відповідно до п. 3.8 Договору Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.
Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
Відповідно до п. 3.9 Договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Користувача.
У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви Користувача про повернення надлишку коштів).
Відповідно до п. 4.1.1 Договору обов'язком Позивача є своєчасно та професійно надавати Послугу.
Згідно з п. 4.2.1 Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим Договором.
Відповідно до п. 4.3.2 Договору Позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу.
Згідно з п. 11.1 Договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої Послуги відповідно до форми, наведеної в додатку 5 до цього Договору, та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом уповноваженої особи зі своєї сторони. Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої Послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує його та повертає один примірник ОСП.
За окремим запитом Користувача оформлюється відповідний акт звірки розрахунків наданої Послуги.
Відповідно до п. 11.2. Договору у разі виникнення розбіжностей в акті звірки розрахунків наданої Послуги Користувач має право протягом 3 робочих днів з дня отримання такого акта відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо Сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього Договору.
Акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 11.3. Договору).
Відповідно до п. 11.5. Договору будь-які документи, що створюються/ укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
Згідно з п. 11.6. Договору Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до п.11.7. Договору для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов'язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.
Згідно з п.11.8. Договору при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 11.9. Договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних Сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою).
На виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, Позивач в період з листопада 2024 року до січня 2025 року формував та направляв ТОВ "Костанза" відповідні декадні рахунки - фактури, фактичні рахунки разом з актами приймання передачі послуги, акти коригування до актів наданих послуг, які Відповідач мав оплачувати згідно з договірною системою платежів і розрахунків, копії яких приєднані до матеріалів справи.
В позовній заяві позивач стверджував, що відповідач в порушення умов договору отримані послуги у листопаді 2024 року, грудні 2024 року, січні 2025 року не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 5 760 313 грн 93 коп., яка станом на 03.03.2025 залишалась не оплаченою, у зв'язку з чим, останній, керуючись ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3 283 грн 14 коп. - інфляційних втрат та 15 163 грн 41 коп. - 3% річних за період прострочення з 17.12.2024 по 20.02.2025 і звернувся до суду за захистом порушеного права.
01.05.2025 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 3 283 грн 14 коп. - інфляційних втрат та 15 163 грн 41 коп. - 3% річних.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
У ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулюються ЗУ "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VІІІ (надалі - Закон № 2019-VIII).
В ст. 4 ЗУ "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (п. 18 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії").
Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (пункт 60 частини 1 статті 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»).
Електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу (пункт 26 частини першої статті 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»).
Передача електричної енергії (далі - передача) - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями.
Відповідно до п. 40 ч. 1 ЗУ "Про ринок електричної енергії" користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом.
Діяльність на ринку електричної енергії без укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у випадках, передбачених цим Кодексом, не допускається (абз. 2 п. 1.3. розділу ХІ Кодексу системи передачі).
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Боржник який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом (ст.625 Цивільного кодексу України).
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2024 у справі №909/679/24 місцевий господарський суд постановив відкрити провадження у справі про банкрутство відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.
Відповідно до абз. 13 статті 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не поширюється на вимоги поточних кредиторів.
Колегія суддів вважає, що Мораторій вводиться господарським судом одночасно з відкриттям справи про банкрутство і стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом, тобто - конкурсних вимог, мораторій зупиняє виконання конкурсного грошового зобов'язання, а також зупиняє прострочення виконання такого зобов'язання, що в свою чергу робить неможливим застосування вимог ч.2 ст. 625 ЦК України в частині стягнення похідних від основного конкурсного грошового зобов'язання інфляційних витрат та 3% річних, тобто, дія норми ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми, розповсюджується на конкурсні грошові вимоги до боржника.
Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, згідно з якою мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну.
Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.
Подібну правову позицію висловлено у постанові Великої Плати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 826/3106/18 (провадження № 11-1272апп19), згідно з якою боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій.
За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Відтак, апеляційний господарський суд зазначає, що у місцевого господарського суду були, в даному випадку, відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних на період основної заборгованості за листопад 2024 - січень 2025, в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки такі за своєю правовою природою є похідними від основної поточної заборгованості є поточними та на них не поширюється дія мораторію, а також відсутні законодавчі заборони для нарахування інфляційних витрат та 3% річних на таку заборгованість, чому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що розмір 3 % річних та інфляційних втрат що підлягає стягненню з відповідача за період листопад 2024 - січень 2025 є арифметично вірним та підлягає до задоволення.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 у справі №909/679/24(909/215/25) підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволенню.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, на підставі ст. 129 ГПК України, судові витрати належить покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА".
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" б/н від 24.06.2025 (вх. №01-05/1935/25 від 24.06.2025) - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2025 у справі №909/679/24(909/215/25) - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволити позовні вимоги про стягнення 15 163,41 грн 3% річних та 3283,14 грн інфляційних втрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" (вул. Велика Васильківська, 114, офіс 1, м. Київ, 03150 (код 39822094)) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, (код 00100227)) 15 163,41 грн 3% річних та 3283,14 грн інфляційних втрат.
3. Здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСТАНЗА" (вул. Велика Васильківська, 114, офіс 1, м. Київ, 03150 (код 39822094)) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, (код 00100227)) 6 056,00 грн судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.
Кравчук Н.М.